Справа № 947/6561/25
Провадження № 1-кс/947/13647/25
11.09.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12021000000000787 від 15.06.2021 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , із середньою спеціальною освітою, зареєстрованого та проживаючого (до моменту засудження) за адресою: АДРЕСА_1 , вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 03.09.2019 року засудженого за ч. 2 ст. 286, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років, відбуваючого покарання у виді позбавлення волі у Державній установі «Південноукраїнська виправна колонія № 83»,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст 28 ст. 386 КК України,-
В рамках вказаного кримінального провадження, за обставин викладених у клопотанні, 28.03.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ст. 386 КК України.
25.06.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
-2 ст. 127 КК України, за кваліфікуючими ознаками: катування, тобто умисне діяння, спрямоване на заподіяння особі сильного фізичного болю і морального страждання з метою примусити її вчинити дії, що суперечать її волі, та з метою залякування її, вчинене за попередньою змовою групою осіб;
-ч. 2 ст. 28 ст. 386 КК України, за кваліфікуючими ознаками: примушування свідка до відмови від давання показань шляхом погрози насильством, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Наразі відносно підозрюваного ОСОБА_4 діє запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 13.09.2025 року.
17.07.2025 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси строк досудового розслідування означеного кримінального провадження продовжено до шести місяців, а саме: до 28.09.2025, включно.
Оскільки ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжують існувати, а завершити досудове розслідування до завершення строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного не видається за можливе, сторона обвинувачення звертається до слідчого судді із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні:
- прокурор ОСОБА_3 вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
- захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 не заперечувала проти задоволення клопотання, однак звернула увагу суду на те що підзахисний протягом двох тижнів хворіє, його стан супроводжується високою температурою, однак на його скарги працівники санчастини не реагують, та йому не надається необхідна медична допомога. Про даний факт вона зверталася зі скаргами до керівництва ДУ «Одеська виправна колонія № 14», до уповноваженого Верховної ради України. Долучила копії адвокатських запитів до клопотання.
- підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 25.06.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про зміну раніше повідомленої та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 28 ст. 386 КК України.
У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри на підставі якої здійснено затримання та законність мети цього затримання й подальшого тримання під вартою.
До того ж, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).
Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 28 ст. 386 КК України стороною обвинувачення підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: заявою ОСОБА_8 про вчинене кримінальне правопорушення щодо нього; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , в ході якого останній дав показання про обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ; протоколом пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_8 , який впізнав ОСОБА_4 , як особу, яка 01.06.2024 вчинила відносно нього кримінальне правопорушення; протоколом пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_8 , який впізнав ОСОБА_9 , як особу, яка 01.06.2024 вчинила відносно нього кримінальне правопорушення; протоколом пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_8 , який впізнав ОСОБА_10 , як особу, яка 01.06.2024 вчинила щодо нього кримінальне правопорушення; слідчим експериментом за участю потерпілого ОСОБА_8 , під час якого останній повідомив обставини вчинення відносно нього кримінального правопорушення; висновком експерта № 09-2697/2024 від 30.01.2025 року, згідно якого внаслідок нанесених ударів по голові та тулубу потерпілий ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді переломів 6-7 правих ребер, які згідно п.п. 2.2.1.«а», «б», «в», 2.2.2 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом N? 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, відноситься до ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості; показаннями свідка ОСОБА_11 про факти тиску на нього та членів його родини з боку ОСОБА_4 та інших невстановлених осіб, а також про обставини вчинення стосовно ОСОБА_8 кримінального правопорушення; протоколом пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11 , який впізнав ОСОБА_4 , як особу, яка вчинила стосовно ОСОБА_8 кримінальне правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , який надав показання щодо обставин вчинення стосовно ОСОБА_8 протиправних дій, а саме що у ніч з 31.05.2024 на 01.06.2024 він знаходився у кімнаті відпочинку на території ДУ «Південноукраїнська виправна колонія № 83», та бачив як ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , за дорученням та вказівками ОСОБА_4 по черзі завдали тілесні ушкодження ОСОБА_8 , а ОСОБА_4 в цей час проводив відеозйомку на свій мобільний телефон, з метою демонстрації приниженого та пригніченого стану ОСОБА_8 .
На підставі зазначеного, слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у можливому вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 28 ст. 386 КК України.
Одночасно, слідчий суддя акцентує увагу сторони захисту на те, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 28 ст. 386 КК України, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення останнім кримінально-протиправних дій.
Крім того, обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри перевірялася слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу та його подальшого продовження відносно останнього.
Останній раз, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси відносно підозрюваного ОСОБА_4 було продовжено застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком дії до 13.09.2025 року.
Завершити досудове розслідування не видається за можливе, оскільки органу досудового розслідування необхідно виконати ще ряд слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних заходів.
На підставі чого, ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 17.07.2025 було продовжено строк досудового розслідування кримінального провадження № 12021000000000787 від 15.06.2021 року до 6 (шести) місяців, тобто до 28.09.2025 року, включно.
Відповідно до чого, слідчий суддя вважає встановленим наявність обставин, які перешкоджають завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Отже, оскільки строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 спливає 13.09.2025 року, а завершити досудове розслідування не видається за можливе, сторона обвинувачення просить продовжити останньому строк дії запобіжного заходу посилаючись на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, встановлені слідчим суддею при обранні запобіжного заходу не зменшились та продовжують існувати.
Щодо продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя прийшов до наступного.
Слідчий суддя погоджується з доводами клопотання про продовження існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на них впливати з погрозами застосування насильства з метою схилення їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності, адже ОСОБА_4 наразі підозрюється у катуванні, тобто умисному діянні, спрямованому на заподіяння особі сильного фізичного болю і морального страждання з метою примусити її вчинити дії, що суперечать її волі та з метою залякування її, за попередньою змовою групою осіб та в примушуванні свідка до відмови від давання показань шляхом погрози насильством, а потерпілий та свідки безпосередньо судом допитані не були, а показання, що надаються на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України.
Слідчий суддя також вважає, що продовжує існувати ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того те, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, з огляду на те, що підозрюваний раніше судимий та наразі обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень під час відбування покарання.
Викладене свідчить про наявність обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, що в свою чергу свідчить про наявність правових підстав для продовження строку дії запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підстав для застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було з огляду на їх м'якість, а також встановлення в судовому засіданні продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що не забезпечить належне виконання підозрюваним обов'язків.
З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 28 ст. 386 КК України, а також продовження існування в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом продовження дії відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.
При першочерговому застосуванні запобіжного заходу та його подальшого продовженні слідчим суддею, враховуючи положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, виходячи із конкретних обставини інкримінованих підозрюваному діянь, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, не визначався розмір застави, й наразі слідчий суддя, дослідивши клопотання сторони обвинувачення та беручи до уваги доводи сторін кримінального провадження, приходить до переконання про відсутність підстав для визначення розміру застави як альтернативного запобіжного заходу відносно підозрюваного.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи те, що ризики не зникли та продовжують існувати, а в рамках кримінального провадження необхідно провести ряд процесуальних дій, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання сторони обвинувачення про продовження підозрюваному ОСОБА_4 строку тримання під вартою підлягає задоволенню.
Щодо заяви захисника про ненадання необхідної медичної допомоги підозрюваному, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 49 Конституції України кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування, в тому числі і особи, які тримаються під вартою. Охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм, в тому числі і в державних установах Міністерства юстиції, якими є слідчі ізолятори, в яких створюються умови для ефективного доступного для ув'язнених медичного обслуговування.
Отже, за необхідності медична допомога надається підозрюваним, обвинуваченим в умовах слідчого ізолятора.
Відповідно до ч. 3 ст. 21 Закону України «Про попереднє ув'язнення» адміністрація місць попереднього ув'язнення зобов'язана створити особам, взятим під варту, необхідні житлово-побутові умови відповідно до встановлених норм, забезпечити їх харчуванням та медичним обслуговуванням.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції України 14.06.2019 року № 1769/5, яким затверджено «Правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України», передбачено надання медичного обслуговування ув'язненим особам в слідчих ізоляторах.
Приймаючи до уваги пояснення, надані підозрюваним та його захисником під час судового розгляду, з метою недопущення порушення права особи на отримання необхідної і достатньої медичної допомоги, слідчий суддя вважає за необхідне зобов'язати керівника ФДУ «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» в Одеській області та начальника ДУ «Одеська виправна колонія № 14» забезпечити негайне проведення медичного обстеження підозрюваного ОСОБА_4 .
Керуючись ст. ст. 177, 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 28.09.2025 року, включно, в межах строку досудового розслідування, з утриманням в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».
Зобов'язати уповноважених осіб Філії ДУ «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» в Одеській області та уповноважених осіб ДУ "Одеський слідчий ізолятор" вжити невідкладних заходів щодо забезпечення належного медичного обстеження та у разі необхідності лікування підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у встановленому законом порядку, в тому числі, у разі необхідності, у закладах охорони здоров'я МОЗ України.
Про результати проведеної перевірки повідомити слідчого суддю.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1