Єдиний унікальний № 946/6430/25
Провадження № 3/946/1975/25
Іменем України
11 вересня 2025 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бурнусус О.О. ознайомившись з адміністративними матеріалами, які надійшли з відділу організації несення служби в місті Ізмаїл управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 422711 від 14.08.2025 року, складений відносно ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 14.08.2025 року о 10 годині 50 хвилин м. Ізмаїл, пр. Незалежності кут вул.Бессарабська, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Hyundai Sonata, номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» та допустив зіткнення з транспортним засобом ГАЗ, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого трапилась ДТП, обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 16.11. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями), згідно яких, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
За даним фактом відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що під час здійснення маневру проїзд перехрестя прямо через головну дорогу він мав можливість завершити маневр, адже з лівої сторони по головній дорозі дорогу по пішохідному переходу переходили пішоходи та автомобілі, які рухались по ній мали їх пропустити, що не було виконано другим учасником ДПТ через що й трапилась ДТП. Також долучив до матеріалів справи відеозапис на підтвердження своєї позиції та відповідно спростування обставин, викладених у протоколі.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши ОСОБА_1 , проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.08.2025 року о 10 годині 50 хвилин м. Ізмаїл, пр. Незалежності кут вул. Бессарабська, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Hyundai Sonata, номерний знак НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» та допустив зіткнення з транспортним засобом ГАЗ, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого трапилась ДТП, обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п.п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів (п. 1.2. ПДР України).
Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п. 1.3. ПДР України).
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків (п. 1.5. ПДР України).
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Більше того, відповідно до п. 1.4 ПДР України, кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники дорожнього руху виконують ці правила.
Підпунктами «б», «є» п. 2.3. ПДР встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не вчиняти дій, внаслідок яких може бути пошкоджено автомобільні дороги та їх складові, а також завдано шкоди користувачам.
Регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками (п. 8.1. ПДР України).
Дорожні знаки мають перевагу перед дорожньою розміткою і можуть бути постійними, тимчасовими та із змінною інформацією (п. 8.2. ПДР України).
Відповідно до п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Вимога цього пункту передбачає повну відповідальність водія, що починає рух, перебудування чи змінює напрямок, за безпеку дорожнього руху від початку і до закінчення маневру. При цьому не слід розраховувати на дії інших водіїв щодо попередження можливих наслідків у результаті виникнення небезпечних ситуацій.
Під початком руху слід розуміти момент, коли транспортний засіб рушає з місця, незалежно від напрямку руху (у тому числі і назад), після тривалої або короткочасної стоянки або зупинки (в тому числі і після зупинки на заборонний сигнал світлофора або регулювальника).
Під будь-якою зміною напрямку руху слід розуміти маневр, пов'язаний хоча б з незначною зміною напрямку руху по відношенню до поздовжньої осі проїзної частини.
Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою (п. 10.4. ПДР).
Згідно з п. 16.11 ПДР України, на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається другорядною дорогою, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.
Отже, суд, під час розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП повинен встановити, чи була дорожньо-транспортна подія, чи були отримані пошкодження транспортними засобами, діями якої особи завдано цієї шкоди, а також, які положення правил дорожнього руху було порушено вказаною особою.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд зауважує, що в рамках даного провадження суд перевіряє: чи мала місце дорожньо-транспортна подія, чи порушила особа, яка притягується до адміністративної відповідальності правила дорожнього руху, та чи є причинно-наслідковий зв'язок між порушенням правил дорожнього руху та дорожньо-транспортною подією.
Так, з матеріалів справи виходить, що в провину ОСОБА_1 ставиться порушення ним вимог п. 16.11. ПДР України, у зв'язку з чим останній рухаючись на транспортному засобі Hyundai Sonata, номерний знак НОМЕР_1 по другорядній дорозі вул. Бессарабська в м. Ізмаїл на перехресті з головною дорогою пр. Незалежності не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» та допустив зіткнення з транспортним засобом ГАЗ, номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі пр. Незалежності в м. Ізмаїл.
Письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 14.08.2025 року не спростовуються обставини, викладені у протоколі.
З письмових пояснень другого учасника дорожньо-транспортної ОСОБА_2 підтверджуються обставини, викладені у протоколі.
Поліцейськими було складено схему місця ДТП від 14.08.2025 року, що складена за місцем пригоди - Одеська область, м. Ізмаїл, пр. Незалежності кут вул. Бессарабська та містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини, дані щодо напрямку руху транспортних засобів, місце зіткнення, розташування транспортних засобів після зіткнення, дорожні знаки та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження.
Схема ДТП підписана двома учасниками даної ДТП, тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , без жодних зауважень та застережень щодо її оформлення та щодо змісту даних, зазначених в даній, що свідчить про згоду учасників із вказаною інформацією в схемі ДТП від 14.08.2025 року.
У судовому засіданні було переглянуто відеозаписи події, надані поліцейськими, та долучений відеозапис ОСОБА_1 , які не містять інформацію на спростування обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, схемі місця ДТП та письмових пояснення учасників ДТП.
Відтак, відомості, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 422711 від 14.08.2025 року, співвідносяться з фактичними обставинами, установленими за наслідками дослідження схеми місця ДТП, відеозаписів, та пояснень учасників дорожнього руху.
Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 422711 від 14.08.2025 року, суду не надано.
Доводи правопорушника мають ознаки надмірного формалізму і не спростовують встановлені у справі фактичні обставини, зводячись до власного тлумачення положень закону, переоцінки доказів і незгоди з такими доказами.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
В адміністративно-деліктному праві принцип змагальності породжує право особи на пред'явлення своїх доказів на противагу тим доказам, які надані органом, який складав матеріали про адміністративне правопорушення. Проте, ОСОБА_1 не надав суду об'єктивних доказів на спростування фактів, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до загальних положень ПДР, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
У дорожній обстановці, яка склалася, в діях водія ОСОБА_1 вбачаються невідповідності вимогам дорожнього знаку 2.1. «Дати дорогу» та вимог п. 16.11 ПДР України, які з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.
За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджується сукупністю досліджених судом доказів.
З огляду на встановлені судом обставини справи, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, повністю знайшла своє підтвердження під час судового розгляду та є доведеною.
При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення враховуються обставини, згідно ст. ст. 33-35 КУпАП, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, з урахуванням чого застосовується відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 грн.
Крім того, вважається за необхідне в силу ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 року (зі змінами), а саме в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 124, 251, 252, 283 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосувати відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. зарахувавши його до спеціального фонду державного бюджету України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення.
Суддя О.О. Бурнусус