Справа № 496/2258/25
Провадження № 3/496/1590/25
11 липня 2025 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно протоколу серії А № 0180 від 14.04.2025 року, вказано, що гр. ОСОБА_1 14.04.2025 року о 12:40 год., на території Нижньодністровського НПП лівий берег річки Дністер 9 км. господарська зона допустив заїзд автотранспортом на територію парку природно-заповідного фонду України, чим порушив режим території парку в репродуктивний період.
Дії ОСОБА_1 кваліфікували за ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: здійснення в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезервованих для наступного заповідання, порушення вимог режиму цих територій та об'єктів або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду.
Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП України, при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають для з'ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, надані докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 91 КУпАП, виходячи з наступного.
При вирішення справи по суті суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, яка є обов'язковою для України, оскільки 17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «З захисту прав і основних свобод людини», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі. При цьому, окремо суд зауважує, що відповідні позиції Європейського суду з прав людини та положення Конвенції, в тому числі щодо застосування положень статті 6, застосовуються до кожної справи в окремому порядку з обов'язковим аналізом обставин конкретної справи.
У взаємозв'язку з наведеним, суд одночасно звертає увагу на рішення ЄСПЛ «Надточій проти України», з контексту якого адміністративні правопорушення за своєю суттю мають карний кримінально-правовий характер, а тому вони підпадають під гарантії статті 6 Конвенції.
Так, перш за все необхідно звернути увагу на права та гарантії, які надаються кожній особі, яку обвинувачують у вчиненні правопорушення. Зокрема, у постанові, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В матеріалах справи відсутні докази передбачені ст. 251 КУпАП (показання свідків, фото-, відео-фіксації тощо), які б в своїй сукупності підтвердили факт того, що ОСОБА_1 14.04.2025 року о 12:40 год., на території Нижньодністровського НПП лівий берег річки Дністер 9 км. господарська зона допустив заїзд автомобілем на територію парку природно-заповідного фонду України, чим порушив режим території парку в репродуктивний період.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи, суд не має права у будь-який спосіб конкретизувати пред'явлене посадовою особою адміністративне обвинувачення та його змінювати, оскільки це суперечить загальним засадам судочинства, які передбачені ст. 129 Конституції України.
Сам лише протокол про адміністративне правопорушення, без доказової бази, не може бути належним та повним підтвердженням на встановлення вини правопорушника.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що оцінюючи докази, суд повинен керуватися принципом доведення "поза розумним сумнівом", який сформульований в рішенні від 14.02.2008 року у справі "Кобець проти України" (з відсиланням на первісне визначення даного принципу у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey), п. 282) у відповідності до якого, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним провадження у справі за ст. 91 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 91, 247, 283-284 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 91 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 10 діб з моменту її винесення.
Суддя Буран В.М.