Справа № 481/583/24
Провадж.№ 2/481/36/2025
08 вересня 2025 року м. Новий Буг
Новобузький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої по справі судді - Васильченко-Дриги Н.О.,
за участю секретаря судового засідання - Войцеховської О.А.,
представника відповідача - Будової Н.М. ( по відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новобузького районного суду Миколаївської області в режимі відеоконференції з використанням апаратно-програмного комплексу фіксування судового засідання VKZ цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" Тараненка Артема Ігоровича до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
Представник позивача Тараненко А.І. звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути заборгованість з відповідачки ОСОБА_1 , за кредитним договором №800891347 від 20.10.2021 року у розмірі 46598 гривень 20 копійок, витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. та судові витрати у розмірі 2422 грн. 40 копійок.
Позов обґрунтовано тим, що 20.10.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №800891347 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов договору відповідачці було надано кредит в сумі 11000,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_1 . Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором №800891347 від 20.10.2021, становить - 46598,20 грн., яка складається з наступного: 11000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 35598,20 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, згідно якого ТОВ «Талін Плюс» отримало право вимоги до відповідача. В подальшому додатковими угодами між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» дії договору продовжено до 31.12.2022 року. 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу № 05/0820-01, згідно якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» отримало право вимоги до відповідача. В подальшому додатковими угодами між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» дії договору факторингу продовжено до 30 грудня 2024 року включно. 06 березня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №06/03/24, згідно якого ТОВ «Юніт Капітал» отримало право вимоги до відповідача. Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №06/03/24 від 06.03.2024 ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача на суму 46598,20 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але в позові просив про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи була належним чином повідомлена.
Представник відповідачки ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, та просила відмовити в повному обсязі.
Представником відповідачки Будовою Н.М. надіслано відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, з огляду на наступне. Предметом спору є стягнення заборгованості за договором кредитної лінії №800891347 від 20.10.2021 року в загальному розмірі 46598,20 грн., нібито укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачкою. Позивачем не доведено право вимоги за вказаним в позові кредитним договором, оскільки не надані підписані сторонами договорів факторингу Реєстри боржників, з яких би вбачалась передача позивачу права вимоги саме за договором кредитної лінії №800891347 від 20.10.2021. Предметом спору є стягнення заборгованості за договором №800891347 від 20.10.2021, тобто після укладення договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року та додаткової угоди №26 від 31.12.2020, відповідно договір №800891347 від 20.10.2021 до реєстру права вимоги включений бути не міг. Позивач зазначає, що відповідач нібито уклала з ТОВ «Манівео швидко фінансова допомога» кредитний договір №800891347 від 20.10.2021, однак такий договір відповідачка не укладала та не підписувала. Вказаний в позові та договорі номер телефону та електронна пошта не належить відповідачці ОСОБА_1 . Позивачем не надані докази укладення з відповідачем зазначеного вище кредитного договору, належних доказів отримання кредиту та наявність заборгованості за даними договорами, що свідчить про те, що правові підстави для задоволення позову відсутні. Позивачем не надано жодного первинного документа яким би підтверджувалось фактичне (реальне) отримання відповідачем кредитних коштів, його розміру, розміру заборгованості за договором з відображенням усіх її складових, відсутня повна інформація про рух коштів по рахунку та інша інформація що має значення для вирішення даного спору. Укладений кредитний договір не містить умов про встановлення відповідальності за порушення зобов'язання, а також не зазначена чітко визначена процентна ставка за користування кредитом. Вказані в договорі умови кредитного договору є несправедливими, оскільки встановлюють вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості кредиту) у разі невиконання зобов'язань за договором що всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Позивач може нараховувати відсотки за користування кредитом лише в межах строку кредитування, який згідно наданих до позову договорів становить не більш як 30 днів.
Представник позивача надав додаткові пояснення, в яких зазначає наступне. Щодо факту переходу права вимоги, відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №165 від 21.12.2021 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 27913,60 грн. Таким чином, договір 28/1118-01 є рамковою угодою, адже він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме 28.11.2018-31.12.2022. Тобто право вимоги за кредитним договором №800891347 від 20.10.2021 перейшло до ТОВ «Таліон Плюс» - 21.12.2021, відповідно до підписання сторонами реєстру прав вимоги №165. 05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01,строк дії якого було продовжено до 30.12.2024 рядом додаткових угод. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 року до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 46598,20 грн. 06.03.2024 ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №06/03/24 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відповідно до витягу з реєстру боржників за договором факторингу №06/03/24 від 06.03.2024 від ТОВ «ФК Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 46598,20 грн.. Для оформлення кредиту, позичальнику необхідно виконати шість кроків. Натиснувши кнопку «оформити кредит» позичальник вказує, на якій він вводить свої персональні дані. Наступний крок - сторінка заявки на кредит, де інформаційно-телекомунікаційна система створює особистий кабінет позичальника, увійти до якого можна ввівши логін (email або номер мобільного телефону вказані в заявці на кредит) та пароль. На третій сторінці позичальник вказує адресу проживання. Потрапивши на четверту сторінку необхідно вказати місце роботи, фінансову інформацію та додаткові контакти. На п'ятій сторінці, позичальник вводить реквізити свого електронного платіжного засобу (банківської карти) на яку він бажає отримати кредит, а товариство перевіряє її дійсність. Шости кроком отримання кредиту є підтвердження позичальником введених в заявку на кредит даних. Одночасно з переходом на шосту сторінку заявки, телефонний номер позичальника направляється смс-код підтвердження, ввівши який у відповідне поле позичальник підтверджує дію з відправлення Заявки на кредит для аналізу інформаційно-телекомунікаційною системою товариства. Одноразовий персональний ідентифікатор було направлено відповідачці 20.10.2021 00:04:30 годині на номер мобільного телефону вказаний ним в Заявці на отримання грошових коштів - НОМЕР_2 , одноразовий персональний ідентифікатор було введено відповідачем у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства 20.10.2021 00:05:00 годині. Відповідно до п. 1.14.1. Орієнтовна загальна вартість кредиту для суми кредиту за першим траншем, що вказана в п. 1.3. договору, за умови застосування до відносин між сторонами правил нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою, складає 14267 грн 00 коп. та включає в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 3267 грн 00 коп. та суму кредиту у розмірі 11000 грн 00 коп.. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складає 2266,48 % річних, при цьому загальна вартість першого траншу за кредитом у процентному вираженні за строк дисконтного періоду складає 129,70 % від суми першого траншу. Нарахування відсотків здійснюється за такою формулою: 3267/30=108,9 (сума за один день користування кредитом). Згідно з п. 1.13. договору проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9 або 1.12.2. договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня фактичного повернення всієї суми кредиту позичальником.
Суд, вислушавши пояснення представниці відповідачки, дослідивши всі матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до переконання про обґрунтованість заявлених вимог і можливість повного задоволення позову з наступних підстав.
20.10.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» - первісний кредитор та ОСОБА_1 , був укладений кредитний договір №800891347 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за яким товариство надало ОСОБА_1 , кредит на її банківську картку №№ НОМЕР_1 , в сумі 11000,00 грн., строком на 30 днів, процента ставка 722,70% річних.
Відповідно до п.1.12.2. з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов'язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожен день користування ним.
Відповідачка, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомився з правилами надання грошових коштів у позику й паспортом споживчого кредиту, які є невід'ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску відповідач заявив про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім'я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання. (а.с. 21)
Правилами до кредитного договору передбачено, що позичальник у заявці зобов'язаний вказати повні, точні та достовірні особисті дані, які необхідні товариству для прийняття рішення про надання чи ненадання кредиту. Позичальник також зобов'язаний оновлювати ці дані в особистому кабінеті не пізніше 3-х календарних днів з дня виникнення змін в таких даних.
За результатами заповнення заявки здійснюється своєчасна перевірка дійсності та аутентифікація платіжної картки позичальника згідно з стандартами відповідних платіжних систем. Рішення про надання чи відмову у наданні кредиту приймається товариством на підставі обробки персональних даних позичальника, зазначених в заявці, та будь-якої додаткової інформації, наданої позичальником, чи отриманої товариством з інших джерел.
Тобто, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», перед тим як погоджувати заявку на кредитування, не лише перевірило особисті дані відповідачки, а і її платіжну картку, з метою ідентифікації, тобто перевірило чи дійсно платіжна картка належить позичальнику.
Відповідачка підписала кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора MNV56Z9P, що є підтвердженням підписання договору. (а.с. 24)
Як вбачається з копії платіжного доручення №4c3ed26b-9bab-40e4-83f7-035182acdc17 від 20.10.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на банківську карту позичальника № НОМЕР_1 , грошові кошти в розмірі 11000,00 грн, чим виконало свої зобов'язання за кредитним договором, що також підтверджується копією електронного повідомлення, та копією виписки по особовому рахунку ОСОБА_3 (а.с. 20)
Проте, відповідачка умов кредитного договору належним чином не виконує, в результаті чого її заборгованість становить 46598,20 грн., яка складається з наступного: 11000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 35598,20 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало (відступило) ТОВ «Таліон Плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» прийняло належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги, строк дії якого закінчився 28.11.2019. (а.с. 54)
28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору було продовжено до 31.12.2020, при цьому інші умови договору залишилися без змін. (а.с. 29)
31.12.2020 між ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31.12.2021. В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та №28/1118-01. (а.с. 36)
Також 31.12.2021 сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022, при цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020. (а.с. 31)
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №165 від 21.12.2021 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 27913,60 грн. (а.с. 43)
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» було укладено договір факторингу №05/0820-01, у відповідності до умов якого, ТОВ «ТаліонПлюс» передало (відступило) ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» прийняло належні ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги, строк дії якого закінчився 04.08.2021. (а.с. 66)
В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 та №3 від 30.12.2022, якими продовжено строк дії договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін.(а.с. 46,70)
Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 46598,20 грн. (а.с. 47)
06.03.2024 між TOB «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №06/03/24, у відповідності до умов якого, TOB «ФК «Онлайн Фінанс» передало (відступило) ТОВ «Юніт Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» прийняло належні TOB «ФК «Онлайн Фінанс» права вимоги до боржників, в тому числі право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 46598,20 грн, що також підтверджується копією Акту прийому-передачі Реєстру боржників від 06.03.2024. (а.с. 60, 49)
З моменту отримання права вимоги до відповідачки, позивачем не здійснювалося нарахувань за кредитним договором.
На виконання ухвали суду про витребування доказів, АТ «Таскомбанк» повідомило, що у відповідності до договору про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам, укладеним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», АТ «Таскомбанк» надавав послуги з обробки та передачі даних в міжнародну платіжну систему з використанням параметрів картки одержувача - фізичної особи та підтверджує, що 20.10.2021 року було перераховано кошти в сумі 11000,00 грн., на банківську картку № НОМЕР_3 . (а.с. 94)
Витребуваною інформацією з АТ КБ «ПриватБанк» підтверджується, що на ім'я ОСОБА_1 в банку було емітовано картку № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ), відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_3 за період 20.10.2021 р. по 23.10.2021 р., міститься зарахування на суму 11000,00 UAH у додатку. (а.с. 231, 232)
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором №800891347 від 20.10.2021 року у розмірі 46598 гривень 20 копійок грн., з яких: 11000,00 грн. - заборгованість по кредиту; 35598,20 грн. - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом.
За нормою ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 року у справі №732/670/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18, від 07.10.2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України, позивач зазначив, що ним не здійснювалися заходи досудового врегулювання спору, оскільки законом не визначений обов'язків досудовий порядок урегулювання спору для даної категорії справ.
Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначене повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст.516 ЦК України.
Відповідно до ч.1, 3 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим договором.
Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлені строки і боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.
Частина 1 ст.599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.1049,1050,1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього кодексу.
Згідно з ст.1077,1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи(боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1ст.81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1ст.89 ЦПК України).
При цьому, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч.1ст.82 ЦПК України).
За таких обставин, оцінюючи у сукупності досліджені докази, суд вважає, що відповідачка ОСОБА_1 належним чином умов кредитного договору №800891347 від 20.10.2021 не виконує, кредит в установлені строки його повернення не повернула, та враховуючи, що ТОВ «Юніт Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за вище вказаними кредитними договорами на загальну суму 46598,20 грн, відповідачка так і не сплатила дані кошти позивачу, тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім того, вирішуючи питання про розподіл витрат, суд враховує, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (ч.1, 3 ст.133 ЦПК України).
У відповідності до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст.141 ЦПК).
Судом досліджені матеріали справи, зокрема, надані стороною позивача документи щодо надання правової допомоги, а саме: договір надання правової допомоги №22/02/24-02 від 22 лютого 2024 року про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг (даний акт є невід'ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги №22/02/24-02 від 22 лютого 2024 року, додаткова Угода №7 до Договору про надання правничої допомоги № 22/02/24-02 від 22 лютого 2024 року.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принцип співмірності та розумності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.
Вирішуючи питання про задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне покласти на відповідача судовий збір, за правилами ч.1 ст.141 ЦПК України.
Зокрема, відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Крім того, згідно ст.59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно ч.1,2 ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Зокрема, у відповідності до ч.1, 2, 3, 4 ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
На підставі ст.141 ЦПК України суд вважає, оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судові витрати по справі необхідно стягнути з відповідачки на користь позивача, а саме: судовий збір в розмірі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 19, 23, 48, 76, 78, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 274, 279, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" Тараненка Артема Ігоровича до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №800891347 від 20.10.2021 у розмірі 46598 (сорок шість тисяч п'ятсот дев'яносто вісім) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 00 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частин або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10, м. Київ, 01024, ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Повний текст рішення виготовлено 12.09.2025.
Суддя Наталя ВАСИЛЬЧЕНКО-ДРИГА