21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
16 грудня 2010 р. Справа 4/185-10
Господарський суд Вінницької області у складі:
Головуючий суддя В. Білоус
Секретар судового засідання А. Логінов
за участю представників:
позивача : ОСОБА_1 - згідно довіреності № 2880 від 05.11.2010 р.;
відповідача : не з"явився.
Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) до:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 про стягнення 2493,07 грн., з яких: 2352, 20 грн. - борг за поставлений товар, 94, 31 грн. - втрати від інфляції, 46, 79 грн. - 3% річних, -
Відповідач вимоги ухвали від 15.11.2010 р. про явку в судове засідання повноважного представника, надання додаткових доказів, зокрема, відзиву на позов, не виконав. Письмових пояснень про причини невиконання вимог ухвали від 15.11.2010 р. не надав. Вказана ухвала направлена відповідачу рекомендованим листом на адресу вказану в позовній заяві та в витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Дана ухвала органом поштового зв"язку вручена відповідачеві 23.11.2010 р., що стверджується поштовим повідомленням № 20353591. Це розцінюється судом як вручення рекомендованого листа із ухвалою відповідачу та, як належне повідомлення останнього про час і місце судового розгляду справи за його участю та небажання відповідача скористатись наданим йому правом надавати свої пояснення в суді. Суд вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи за його участю.
Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника відповідача, в зв"язку з тим, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, про що в справі є докази.
З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у його відсутність. Спір відповідно положень ст.75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами. Відтак підлягає задоволенню клопотання позивача про розгляд справи у відсутність представника відповідача.
В судовому засіданні представник позивача подав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення індексу інфляції в розмірі 94, 08 грн., 3% річних в розмірі 49, 79 грн. і про зміну підстав позову. В вказаній заяві представник позивача просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу відповідно до видаткової накладної НО № 0014565 від 08.03.2010 р. в розмірі 2352, 20 грн. на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України та претензії № 131/10 від 13.09.2010 р.
З огляду на права надані позивачеві ст. 22 ГПК України, ст.20 ЦК України, заява представника позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення індексу інфляції в розмірі 94, 08 грн., 3% річних в розмірі 49, 79 грн. і про зміну підстав позову судом приймається як така, що не суперечить закону та матеріалам справи.
Представник позивача вимоги про стягнення 2352, 20 грн. боргу підтримав та пояснив, що відповідач оплату за поставлений товар в сумі 2352, 20 грн. не здійснив.
Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, ч.2 ст. 530, 655, 656, 692 ЦК України прийшов до висновку про те, позов підлягає задоволенню в сумі 2352, 20 грн. - основного боргу за поставлений товар згідно видаткової накладної № НО-0014565.
До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.
08.03.2010 року позивач поставив відповідачеві товару на суму 2352, 20 грн., з ПДВ, що стверджується видатковою накладною № НО-0014565 від 08.03.2010 р.
Відповідач мав виконати перед позивачем грошові зобов'язання до 27.09.2010 р., але цього не зробив та допустив з 28.09.2010 р. прострочення в оплаті 2352, 20 грн. за товар. Доказів оплати 2352, 20 грн. боргу за товар відповідач суду не надав.
Позивач звертався до відповідача з претензією № 131/10 від 13.09.2010 р. про оплату заборгованості в розмірі 2 352,20 грн., що стверджується копіями опису вкладення до цінного листа та квитанції № 6659 від 15.09.2010 р., проте вказана претензія залишена без відповіді та без задоволення.
Невиконання відповідачем своїх грошових зобов"язань в сумі 2352, 20 грн. і стало причиною виникнення спору.
Згідно зі статтею 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вбачається із ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається із ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Взяті сторонами зобов"язання свідчать про те, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, які регулюються главою 54 Цивільного кодексу України, параграф 1 “Купівля-продаж”.
За договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) зобов'язується передати у власність другій стороні (покупцеві) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму після прийняття товару, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару (ст. 655 ЦК України).
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Господарський суд оцінює доказ за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на вказані норми законодавства, встановлені судом фактичні обставини, позовні вимоги про стягнення 2352, 20 грн. - боргу за поставлений товар є такими що ґрунтуються на законі та підтверджені належними доказами, а відтак підлягають задоволенню.
В зв'язку із доведенням спору до розгляду в суді внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати на держмито в сумі 102 грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. на підставі ст.49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.
Керуючись ст.11, 16, 509, 525, 526, 530, 655, 656, 692 ЦК України, ст.4-3, 4-5, 22, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 78, 82, 83, 84, 115, 116, 117 ГПК України, -
1. Позов задовольнити в сумі 2352, 20 грн. - боргу за поставлений товар. Судові витрати на держмито в сумі 102 грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покласти на відповідача.
2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, ідентифікаційний номер 2866305746 (АДРЕСА_2 на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) 2352, 20 грн. боргу за поставлений товар, судових витрат на держмито в сумі 102 грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
3.Копії даного рішення направити рекомендованою поштою позивачу, відповідачу або вручити їх повноважним представникам під розписку.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 16.12.2010 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 21.12.2010 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.
Суддя Білоус В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2, 3 - позивачу (АДРЕСА_1)
4 - відповідачу (АДРЕСА_2