15 грудня 2010 р. № 18/50/09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Мирошниченка С.В.,
суддів:Барицької Т.Л.,
Губенко Н.М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська продовольча компанія"
на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2010
у справі№ 18/50/09
за позовомВідкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" НАК "Нафтогаз України"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська продовольча компанія"
простягнення коштів у сумі 46 576 761,11 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача Бондар О.Ю. (дов. від 15.07.2010 №04/512);
- відповідача Топченко А.С. (дов. від 07.07.2010 №682);
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 30.11.2010 змінено склад колегії суддів та сформовано наступний склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя - Мирошниченко С.В.; судді -Барицька Т.Л., Губенко Н.М
У судовому засіданні 01.12.2010 було оголошено перерву на 15.12.2010 на підставі ст. 77 ГПКУкраїни.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 29.06.2010 (суддя: Давченко Т.М.) частково задоволений позов Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Миколаївгаз" НАК "Нафтогаз України" (надалі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська продовольча компанія" (надалі відповідач); за рішенням з відповідача стягнуто кошти у сумі 275 240,76 грн.; в решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2010 (судді: Бандура Л.І., Поліщук Л.В., Туренко В.Б.) вказане рішення місцевого господарського суду змінено, стягнуто з відповідача 10 330 583,12 грн.; в іншій частині вказане рішення місцевого суду залишено без змін.
Відповідач, не погоджуючись із прийнятими судами попередніх інстанцій судовими рішеннями, звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просив їх скасувати з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. 08.12.2010 в судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання, в якому відмовився від вимог касаційної скарги в частині скасування рішення господарського суду Миколаївської області від 29.06.2010 та просив скасувати лише винесену у даній справі судом апеляційної інстанції постанову; 15.12.2010 до Вищого господарського суду України представником скаржника подано письмові уточнення до касаційної скарги, в яких скаржник змінив вимоги касаційної скарги та просив скасувати постанову, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Позивач надав відзив на касаційну скаргу позивача, в якому заперечує проти її доводів.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що уточнена касаційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Предметом даного спору є вимоги позивача про стягнення з відповідача грошових коштів за безоблікове споживання природного газу в період з червня 2005 року по травень 2008 року включно.
Підставами заявленого позивачем позову є, як стверджує позивач, факт виявлення несанкціонованого втручання відповідачем в газопровід. Обґрунтований даний позов посиланнями на умови договорів, укладених між сторонами у справі, Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 №618.
Господарським судом першої інстанції частково задоволений заявлений позивачем до відповідача позов та стягнуто з відповідача на користь позивача 275 240,76 грн. за період з 28.05.2008 по 31.05.2008. При цьому, місцевий господарський суд керувався умовами договорів про постачання природного газу, Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 №618.
Апеляційний господарський суд, змінюючи рішення місцевого господарського суду та стягуючи з відповідача грошові кошти у розмірі 10 330 583,12 грн. за період з 03.01.2008 по 31.05.2008, керувався Порядком відшкодування збитків, завданих газопостачальній або газотранспортній організації внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженого постановою НКРЕ №475, в частині визначення періоду, за який стягуються з відповідача грошові кошти. Відхиляючи висновки суду першої інстанції щодо визначення періоду, за який стягуються з відповідача грошові кошти, на підставі Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 №618, апеляційний господарський суд послався на те, що в даному випадку необхідно застосовувати аналогію закону та визначати спірний період саме на підставі Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальній або газотранспортній організації внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, затвердженого постановою НКРЕ №475. Крім того, суд апеляційної інстанції відхилив висновки суду першої інстанції щодо акту від 28.05.2008, з дати складення якого останнім здійснено відрахунок отриманого відповідачем необлікованого природного газу, з тих підстав, що вказаний акт не відповідає приписам п. 5.4. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженими наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 №618 та додатку №2 до вказаних Правил.
Вищий господарський суд України вважає, що рішення місцевого господарського суду на відміну від постанови суду апеляційної інстанції, підлягає залишенню без змін, а постанова апеляційного господарського суду -скасуванню, з огляду на таке.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між сторонами у справі тривали правовідносини на підставі договорів про постачання природного газу, його купівлю-продаж, транспортування, газопостачання.
Під час здійснення позивачем перевірки з метою обстеження вузлів обліку природного газу, було виявлено порушення з боку відповідача, а саме: несанкціоноване втручання в конструкцію газопроводу шляхом приєднання двох гумових шлангів по переду вузла обліку на фільтрі в місцях встановлення манометрів до засобів вимірювання техніки, про що був складений акт від 03.06.2008, який був підписаний представником позивача, слідчим Романенком П.В., відповідач від підпису вказаного акту відмовився.
Згідно з приписами п. 12.10 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 №618 (надалі Правила), за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки; акт підписаний представниками сторін, може бути підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого-переданого газу. У разі відмови представника сторони договору, яка перевіряється, від підписування акт підписується тільки представником сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, в односторонньому порядку. В акті робиться відмітка про відмову іншої сторони договору від підписування.
Отже, наявність факту -виявлення несанкціонованого втручання в конструкцію газопроводу є зафіксованою належним чином, та сторонами у справі не заперечується.
Відповідно до п. 4.8 договору на транспортування природного газу від 03.01.2008 (діючого в період, за який позивач, в тому числі, просить стягнути з відповідача вартість необлікованого газу) при виявленні представником "Миколаївгаз" підключених пальникових систем і приладів, які не оформлені двосторонніми актами, розрахунок відпуску газу виконується по максимальній потужності всіх включених приладів. Перерахунок проводиться за весь період з дня останньої перевірки представником "Миколаївгаз" та з урахуванням п. 4.7. Аналогічні приписи містяться і в договорі, що був чинним на момент виявлення самого факту несанкціонованого втручання в систему газопроводу (п. 4.9. договору від 01.06.2008).
Враховуючи невизначення укладеними між сторонами договорами кінцевих строків здійснення перерахунків у разі виявлення вищевказаних фактів (виявлення представником "Миколаївгаз" підключених пальникових систем і приладів, які не оформлені двосторонніми актами) та меж здійснення перерахунків за наведеної ситуації, місцевим господарським судом для визначення періоду здійснення перерахунку вартості необлікованого газу правомірно застосовано до даних правовідносин Правила обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 27.12.2005 №618, про застосування яких, зокрема, сторони узгодили у преамбулі договору від 03.01.2008 (надалі Правила). Проте, застосовуючи вказані Правила, суд першої інстанції безпідставно вказав, що їх застосування обумовлюється аналогією права, адже в даному випадку використання даних Правил має місце на підставі аналогії закону в розумінні ч.1 ст. 8 ЦК України; проте, дане судження місцевого господарського суду не впливає на правильність застосування ним саме того нормативного акту, який підлягає застосуванню до даних правовідносин.
Так, відповідно до п. 1.1. вказаних Правил, вони регламентують взаємовідносини між суб'єктами господарювання під час передачі з газорозподільних мереж споживачу природного газу, у тому числі видобутого з газових і газоконденсатних родовищ, та нафтового газу, отриманого з нафтових родовищ.
Відповідно до п. 3 вказаних Правил, в якому наведені визначення та поняття термінів, що вживаються в даних Правилах, споживачем газу є юридична особа або фізична особа -підприємець, що отримує природний газ відповідно до договору, із чого слідує, що дані Правила врегульовують взаємовідносини між господарюючими суб'єктами, під час передачі газу з газорозподільних мереж споживачу, яким в будь-якому випадку є або юридична особа, або фізична особа-підприємець; отже, враховуючи суб'єктний склад сторін у справі (юридичні особи, суб'єкти господарювання), застосування місцевим господарським судом даних Правил до даних правовідносин є цілком обґрунтованим.
В той же час, колегія суддів не може погодитися з доводами суду апеляційної інстанції щодо необхідності застосування до даних правовідносин Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальній або газотранспортній організації внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою НКРЕ №475, з огляду на таке.
По-перше, як вбачається із п.п. 1.1. вказаного Порядку цей Порядок розроблений відповідно до Правил надання населенню послуг з газопостачання (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. N 2246, та запроваджує механізм відшкодування збитків, завданих газопостачальній або газотранспортній організації внаслідок порушення споживачем природного газу Правил.
Дія цього Порядку поширюється на газопостачальні, газотранспортні організації та споживачів газу.
Відповідно до пп. 1.2. застосованого судом апеляційної інстанції Порядку споживачем є фізична особа, що отримує природний газ відповідно до договору.
Визначення споживача саме як фізичної особи наведено і в Правилах надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. N 2246, відповідно до яких і був розроблений вказаний Порядок, а саме: споживач - фізична особа (населення), якій надаються послуги з газопостачання для побутових потреб (приготування їжі, підігріву води та опалення приміщень) відповідно до договору.
Тобто, із наведеного стає очевидним висновок, що Порядок відшкодування збитків, завданих газопостачальній або газотранспортній організації внаслідок порушення споживачем природного газу Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою НКРЕ №475 регулює виключно механізм, підстави, тощо, відшкодування збитків завданих газопостачальним та газотранспортним організаціям виключно споживачами -фізичними особами (населенням); в даному ж випадку позов пред'явлений саме до юридичної особи, яка не є ні споживачем природного газу, в розумінні наданих вказаними нормами визначень, ні населенням.
Однією з підстав застосування судом апеляційної інстанції вказаного Порядку та відхилення застосованих судом першої інстанції Правил, є той факт, що у застосованих місцевим господарським судом Правилах відсутня взагалі така підстава для здійснення перерахунку вартості необлікованого газу як несанкціоноване втручання в газопровід, в той час як у Порядку така ситуація має місце, а тому за аналогією закону до даних правовідносин слід застосовувати саме Порядок; проте, з такими доводами суду апеляційної інстанції погодитися не можна з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, іншими актами цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
Тобто, застосування аналогії закону можливе за таких умов: 1) відносини сторін знаходяться у сфері дії цивільного права, тобто, є цивільними відносинами; 2) вказані цивільні відносини не врегульовані ЦК, іншими актами цивільного законодавства або договором; 3) існують норми, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини.
Частина 2 ст. 509 ЦК України визначає, що зобов'язання виникають з підстав встановлених ст. 11 цього Кодексу, відповідно до ч.2 якої цивільні права і обов'язки виникають зокрема, із договорів та інших правочинів.
Як встановлено судом першої інстанції та про що зазначалося вище, умовами договору від 03.01.2008, що діяв у період, за який, в тому числі, позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача грошових коштів, як раз і передбачений випадок здійснення перерахунку газу, а саме: у разі виявлення представником "Миколаївгаз" підключених, зокрема, приладів, які не оформлені двосторонніми актами, що й має місце у даному випадку, й що, фактично, спричинило даний спір; а тому, застосування судом апеляційної інстанції до даних правовідносин за аналогією закону Порядку, та відхилення застосування судом першої інстанції Правил з підстав відсутності в останніх випадку, що має місце в даній ситуації, суперечить умовам застосування аналогії закону, однією із яких є неврегулювання відносин, зокрема, договором.
Крім того, судова колегія не може погодитися й з іншим висновком суду апеляційної інстанції, що також зумовив відхилення застосованих судом першої інстанції Правил та застосування до даних правовідносин за аналогією закону вказаного Порядку, а саме, відсутність у застосованих місцевим господарським судом Правилах законодавчо встановленого періоду, за який стягується вартість необлікованого газу за ситуації, яка має місце в даному випадку -виявлення підключених до газопроводу приладів, які не оформлені двосторонніми актами споживача та постачальника газу, оскільки, вказані Правила містять часові межі (період), за які здійснюється перерахунок об'єму протранспортованого газу; причина ж для здійснення такого перерахунку визначена, як вказувалося вище, у самому договорі, що не суперечить принципу застосування аналогії закону до даної ситуації в частині визначення періоду (часових меж), за який здійснюється перерахунок необлікованого газу.
Так, як вірно зазначив місцевий господарський суд, відповідно до п. 5.13.1. Правил перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.
Проаналізувавши наявний в матеріалах справи акт від 28.05.2008, врахувавши пояснення позивача щодо того, що зняття показників газового лічильника не є можливим без обстеження комерційного вузла обліку газу, оскільки вони є невід'ємними частинами (комерційний вузол та газовий лічильник становлять єдину конструкцію вузла обліку газу), місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку, що саме від дати вказаного акту необхідно здійснювати відлік перерахунку необлікованого природного газу, а кінцевою датою здійснення такого перерахунку, враховуючи позовні вимоги позивача, має бути 31.05.2008 включно, що становить у сукупності 4 дні, за які з відповідача підлягає до стягнення 275 240,76 грн.
Посилання суду апеляційної інстанції на те, що акт від 28.05.2008 не узгоджується із п. 5.4. Правил, в якому зазначено, що такі акти мають відповідати додатку №2 до Правил, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки в п. 5.4. Правил йдеться про акт обстеження вузла обліку газу на можливість його використання як комерційного, а в преамбулі до додатку №2 Правил, чітко зазначено про те, що наведений примірник акту відноситься саме до п. 5.4 Правил, що не відноситься до даної ситуації.
Отже, виходячи із наведеного, суд касаційної інстанції робить висновок, що невірне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, що мають застосовуватися до даних правовідносин, призвело до невірного скасування рішення місцевого господарського суду, яким на відміну від апеляційного суду, правильно застосовані норми матеріального права, повноцінно встановлені всі обставини справи, та прийнято юридично обґрунтоване та правильне судове рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська продовольча компанія" задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2010 у справі №18/50/09 скасувати.
Рішення господарського суду Миколаївської області від 29.06.2010 у справі №18/50/09 залишити без змін.
Головуючий С.В. Мирошниченко
Судді: Т.Л. Барицька
Н.М. Губенко