20 грудня 2010 р. № 32/310
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Мирошниченка С.В.,
суддів:Барицької Т.Л.,
Губенко Н.М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2010
у справі№32/310
за позовомАкціонерного товариства "Рейком Шиппінг Актієболаг"
доВідкритого акціонерного товариства "Скандинавіан Хаус"
треті особи1. ОСОБА_1
2. ОСОБА_2
провизнання недійсним наказів Голови правління №40/4 від 02.10.2006, №73 від 07.12.2006, №402 від 03.11.2008
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.09.2010 у справі №32/310 припинено провадження у справі за позовом Акціонерного товариства "Рейком Шиппінг Актієболаг" до Відкритого акціонерного товариства "Скандинавіан Хаус", треті особи у справі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2010 вказану ухвалу місцевого господарського суду скасовано, матеріали даної справи направлено до місцевого господарського суду для розгляду по суті.
Третя особа у справі -ОСОБА_1 не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати.
Вищий господарський суд України, розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 прийшов до висновку, що вони не можуть бути прийняті до розгляду та підлягають поверненню скаржникові з огляду на наступне.
Статтею 45 ГПК України встановлено, що позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Пунктом 40 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції від 22.04.1993 № 15 передбачено, що заяви про відміну ухвал господарського суду про припинення провадження у справі оплачуються митом на загальних підставах.
Згідно із підпунктами "б", "в" та "г" п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" в останній редакції від 01.01.2008 із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство державне мито сплачується у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; із позовних заяв у спорах, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських договорів державне мито сплачується у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; державне мито із касаційних скарг на рішення та постанови сплачується у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру -50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Так, предметом даного спору є три немайнові вимоги позивача, державне мито по яких має сплачуватися окремо по кожній із заявлених вимог, що й було правомірно зроблено позивачем при поданні даної позовної заяви (квитанція про сплату державного мита від 26.05.2010 на суму 255,00 грн. /85,00 грн. (розмір державного мита за одну немайнову вимогу) х 3 (кількість немайнових вимог/).
Звертаючись до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції, якою скасована ухвала місцевого господарського суду про припинення провадження у даній справі, тобто по всім трьом немайновим вимогам позивача, скаржник мав би сплатити 127,50 грн., що становить 50% ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, в той час, як відповідно до квитанції від 17.11.2010 №134, скаржник сплатив державне мито у розмірі 43,00 грн.
Таким чином, ОСОБА_1 державне мито сплачено не у встановленому розмірі, що є підставою відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України для неприйняття касаційної скарги до розгляду та повернення її скаржникові.
Керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Не приймати до розгляду та повернути Георгу Якобсону касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2010 у справі № 32/310, а матеріали справи № 32/310 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя С.В. МИРОШНИЧЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
Н.М. ГУБЕНКО