14 грудня 2010 р. № 21/19/10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:Удовиченка О.С.,
Заріцької А.О.,
Панової І.Ю.
розглянувши касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності
ОСОБА_1.
на постанову
та ухвалуДонецького апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2010 року
господарського суду Запорізької області від
7 вересня 2010 року
у справі
господарського суду№ 21/19/10
Запорізької області
за заявою
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2
суб'єкта підприємницької діяльності
ОСОБА_3
про
розпорядник майнабанкрутство
Стахевич Т.В.
за участю представників:
ВАТ "Великолепетиський маслозавод" - Мишастого А.О., Шандрука О.Т.,
СПД ОСОБА_1. - ОСОБА_4
Постановою господарського суду Запорізької області від 26 січня 2010 року СПД ОСОБА_1. визнано банкрутом, за приписами ст.ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон) відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою суду від 7 вересня 2010 року (суддя Черкаський В.І.) задоволено заяву ВАТ "Великолепитський маслозавод" про відновлення процесуального строку для подання заяви з вимогами до банкрута; визнано кредиторські вимоги товариства до СПД ОСОБА_1. у розмірі 311 814, 86 грн.; зобов'язано ліквідатора Стахевич Т.В. включити визнані вимоги до 5-ї черги задоволення вимог кредиторів тощо.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2010 року (колегія суддів: М'ясищев А.М. - головуючий, Алєєва І.В., Величко Н.Л.) ухвалу місцевого господарського суду від 7 вересня 2010 року залишено без змін.
Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Донецької області від 7 вересня 2010 року в частині задоволення заяви ВАТ "Великолепитський маслозавод" про відновлення процесуального строку для подання заяви з вимогами до банкрута, визнання кредиторських вимог товариства та з постановою суду апеляційної інстанції СПД ОСОБА_1 подала касаційну скаргу.
При цьому заявник скарги посилається на порушення судами ст. 23, ч. 5 ст. 31, ч. 6 ст. 48 Закону, ст.ст. 261, 267, 606 ЦК України, ст. 22, ч. 1 ст. 63 ГПК України. Зазначає, що судами не було враховано того, що заява кредитора підписана не уповноваженою особою.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права дійшла висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 29 червня 2010 року ВАТ "Великолепитський маслозавод" подано до суду заяву з грошовими вимогами до СПД ОСОБА_1. у розмірі 311 813, 86 грн.
Судами встановлено, що вимоги кредитора підтверджується рішенням господарського суду Херсонської області від 5 лютого 2008 року у справі № 14/497-ПН-07 за позовом ВАТ “Великолепетиський маслозавод” до СПД ОСОБА_1., постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17 квітня 2008 року та постановою Вищого господарського суду України від 24 липня 2008 року у вказаній справі, а також ухвалою суду від 2 березня 2009 року, якою задоволено заяву ВДВС про зміну способу виконання рішення суду, постановами державного виконавця ВДВС від 4 вересня 2009 року про відкриття виконавчого провадження та від 20 квітня 2010 року про закінчення виконавчого провадження, ухвалою господарського суду Херсонської області від 11 серпня 2009 року у справі про банкрутство ВАТ “Великолепетиський маслозавод” № 12/73-Б-08 (т. 2 а.с. 1-50).
Таким чином, судами встановлено, що станом на 7 вересня 2010 року, заборгованість банкрута перед ВАТ “Великолепетинський маслозавод” склала 311 813, 86 грн., що боржником в касаційній скарзі не оспорюється.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що копія постанови про визнання СПД ОСОБА_1. банкрутом було направлена судом ініціюючому кредитору, ліквідатору, банкам, банкруту, відділу з питань банкрутства у Запорізькій області Державного департаменту з питань банкрутства, державній виконавчій службі Головного управління юстиції у Запорізькій області, відділу державної виконавчої служби Камянсько-Дніпровського РУЮ Запорізької області, державному реєстратору Камянсько-Дніпровської РДА Запорізької області про, що зазначено в резолютивній частині постанови, однак, копії постанови не було направлено ВАТ “Великолепетинський маслозавод”.
Оголошення про визнання боржника ПП ОСОБА_1. банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури опубліковано в газеті "Урядовий курґєр" від 11 лютого 20110 року № 26.
Згідно із ч. 6 ст. 48 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” копію постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і інформацію про відкриття ліквідаційної процедури господарський суд направляє всім відомим кредиторам із зазначенням строку пред'явлення кредиторами вимог, який не може перевищувати два місяці.
Отже, в строк до 12 квітня 2010 року ВАТ "Великолепетиський маслозавод" мав право звернутись з вимогами до боржника, що ліквідується.
Однак, враховуючи те, що судом була порушена процедура повідомлення кредитора про визнання боржника банкрутом передбачена вказаною нормою Закону, оскільки копія постанови про визнання боржника банкрутом не була направлена відомому кредитору ВАТ "Великолепетиський маслозавод", - місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви товариства та відновилення строку для звернення із заявою з грошовими вимогами до СПД ОСОБА_1.
Посилаючись на ч. 6 ст. 48 та ст. 23 Закону суд апеляційної інстанції обґрунтовано погодився з висновком місцевого господарського суду про відновлення у межах ліквідаційної процедури банкрута строку для подання ВАТ “Великолепетиський маслозавод” заяви з кредиторськими вимогами до СПД ОСОБА_1.
На підставі вказаного та з урахуванням особливої процедури банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності, посилання боржника на те, що за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не може бути відновлено строку подання заяви з вимогами до боржника, судами правильно розцінені, як такі, що наведені без врахування порушень процедури банкрутства передбаченої ст. ст. 47- 49 вказаного Закону.
Таким чином, доводи касаційної скарги, як наведені без врахування особливостей банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина, висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
За таких обставин справи, судова колегія дійшла висновку, що оскаржувані боржником судові акти є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11 жовтня 2010 року та ухвалу господарського суду Запорізької області від 7 вересня 2010 року у справі № 21/19/10 залишити без змін.
Головуючий О. Удовиченко
Судді А. Заріцька
І. Панова