Справа № 746/367/25
3/746/218/25
11.09.2025 року
Суддя Срібнянського районного суду Чернігівської області Нагорна Н.Г., при секретарі Сакун Н.П., роз глянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов з Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого у АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працюючого водієм у ТОВ «АГРО КІМ»,
за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
25 липня 2025 року до Срібнянського районного суду Чернігівської області з Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області надійшов адміністративний матеріал про порушення ОСОБА_1 частини першої статті 130 КУпАП.
Адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 до розгляду призначався неодноразово. Розгляд адміністративного матеріалу 19 серпня 2025 року та 04 вересня 2025 року відкладався у зв'язку з неявкою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про якого були відсутні відомості про його належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. 04 вересня 2025 року розгляд справи відкладено до 09 год. 30 хв. 11 вересня 2025 року.
09 вересня 2025 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про закриття провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КупАП на підставі частини першої статті 247 КупАП у зв'язку з тим, що під час складання протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності щодо нього, а також під час вчинення дій, що передували складанню протоколу, працівниками поліції було допущено низку порушень чинного законодавства, що унеможливлює використання вказаного протоколу в якості доказу для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки такий доказ не є належним та допустимим.
Зокрема, ОСОБА_1 вказує, що працівники поліції, зупинивши транспортний засіб, яким він керував, не повідомили про причину зупинку, тобто зупинили транспортний засіб без належних підстав; при складанні адміністративного протоколу порушили його права, як особи, яка притягується до відповідальності, оскільки не роз'яснили йому належним чином наслідки проведення освідування та його дії у разі незгоди з результатами огляду, а саме - можливість пройти освідування у медичному закладі.
ОСОБА_1 11 вересня 2025 року в судове засідання не з'явився, у поданому клопотанні, крім іншого, просив справу розглядати за його відсутності у зв'язку зі значною віддаленістю його місця проживання від Срібнянського районного суду Чернігівської області.
Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення від 13 липня 2025 року серії ААД № 329596 13 липня 2025 року об 11 год. 00 хв. на автодорозі Карпилівка - Срібне, 5 км, (Срібнянська ТГ) водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 21103», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку із застосуванням технічного приладу AlcotestDrager 6820. Результат огляду - 0,44 % та 0,39 % проміле. Особа ОСОБА_1 встановлена на підставі посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 18 квітня 2023 року, ТСЦ № 7442 (дія). Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України). Відповідальність за вказане правопорушення передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вивчивши клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами тощо.
Так, матеріали про вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП ґрунтуються на даних, що містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення від 26 травня 2025 року серії ЕПР1 № 341812 26 травня 2025 року, направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26 травня 2025 року (00 год. 54 хв.) та інформації на диску із записом відеофіксації, здійсненої працівником поліції.
Оцінюючи наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що зібрані у справі докази не можна визнати належними та допустимими, одержаними відповідно до вимог КУпАП, виходячи з наступного, оскільки такі докази зібрані з порушенням встановленої законом процедури.
Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватися у відповідності до встановленого законодавством порядку. Як зазначено у статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним порушенням інакше, як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (стаття 6 Закону України «Про Національну поліцію»). Поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8 Закону України «Про Національну поліцію»).
13 липня 2025 року працівниками поліції було зупинено транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 . Причину зупинки автомобіля працівники поліції не повідомили, чим порушили вимоги Закону України «Про Національну поліцію», оскільки існує встановлений перелік підстав та порядок зупинки транспортного засобу.
Частина перша статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» містить вичерпний перелік випадків, коли поліцейський має право зупиняти транспортний засіб; кожна підстава потребує чіткої конкретизації. Узагальнені формулювання («перевірка», «профілактика», «на підставі закону») не відповідають вимогам цієї статті.
Відповідно до частини третьої цієї статті поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Отже, зупинивши транспортний засіб, поліцейський зобов'язаний повідомити водієві конкретну причину зупинки під час звернення до водія та зафіксувати її у матеріалах.
За статтею 251 КУпАП доказами можуть бути лише належні й допустимі відомості. Матеріали, отримані після незаконної зупинки (встановлення особи, огляди, пояснення, протоколи тощо), є похідними від первинного порушення і підлягають визнанню недопустимими (підхід ЄСПЛ щодо необхідності та пропорційності втручання і доктрини «плодів отруйного дерева»).
Будь-які сумніви щодо наявності законних підстав зупинки та способу одержання доказів тлумачаться на користь особи, яку притягують до відповідальності (конституційний принцип презумпції невинуватості).
В матеріалах справи відсутні докази того, що поліцейський повідомив ОСОБА_1 про підстави зупинки транспортного засобу, яким він керував. Працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факт порушення водієм, таких положень ПДР, які б відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу.
Суд наголошує, що зупинка транспортного засобу без наявних законних підстав є незаконною.
Так, у Постанові Верхового Суду від 15 березня 2019 року у справі № 686/11314/17 зазначено, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм ПДР, то вимоги інспектора до водія про пред'явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть зупиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення.
А отже і всі докази, отримані після незаконної зупинки, не можуть вважатися допустимими.
Аналогічну позицію висловив Чернігівський апеляційний суд у постанові від 23 січня 2024 року у справі № 751/8943/23, зазначивши, що відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу є порушенням, яке тягне за собою недопустимість усіх подальших дій поліцейських та зібраних доказів.
Оскільки матеріали справи не містять доказів правомірності зупинки водія, суд доходить висновку, що така зупинка водія була поза межами правового поля, а тому суд вимушений погодитись з доводами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про безпідставність такої зупинки, що є підставою, в силу правового принципу «плодів отруєного дерева», вважати всі наступні дії поліцейських та здобуті у справі дані, в тому числі, процедуру огляду водія, неправомірними, а здобуті дані недопустимими доказами.
Відповідно до широкого розуміння доктрини «плодів отруєного дерева», будь-яке винне порушення поліцейськими конституційних прав громадян, що має зв'язок із самим процесом виявлення, вилучення і фіксації доказів, тягне втрату останніми юридичної сили. Тобто, це означає безумовну недопустимість доказів при будь-якому порушенні встановленого порядку збирання доказів незалежно від характеру і ступеня. У вузькому сенсі доктрина «плодів отруєного дерева» зводиться до заборони використання даних, отриманих на підставі або з використанням доказів, визнаних недопустимими.
Враховуючи, що ОСОБА_1 був зупинений поліцейськими без законних підстав, складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП не можна вважати допустимим доказом.
Відповідно до пунктів 6, 7 розділу І Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно дост.266КУпАП.
Розділом 2 даної Інструкції визначено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1до цієї Інструкції. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Результати огляду зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, щодо якої проводився цей огляд. У разі виявлення стану алкогольного сп'яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду на стан сп'яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності).
Також у пункті 12 розділу 2 Інструкції закріплено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Разом з тим, зазначені вимоги порядку проходження огляду на стан сп'яніння щодо ОСОБА_1 працівниками поліції були порушені, тобто порушено процедуру зазначених в законі дій працівниками поліції, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ є порушенням права на захист. Достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння у поліцейських не було, оскільки у матеріалах справи не міститься належних доказів на підтвердження того, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки сп'яніння, які б давали підстави працівникам поліції запропонувати останньому пройти огляд на визначення стану сп'яніння.
При цьому, з наданого відеозапису вбачається, що поведінка останнього не є сумнівною, є адекватною для подій зафіксованих в протоколі.
Так, дійсно, як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки, який він пройшов. Однак перед проходженням огляду він наголошував, що не вживав алкогольні напої в день зупинки.
При цьому, з даних, що містяться на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського на диску, який міститься в матеріалах справи, вбачається, що працівники поліції не було роз'яснено водієві належним чином процедуру проведення огляду на місці зупинки та в лікарні.
У наданих до суду письмових поясненнях ОСОБА_1 вказав, що йому не роз'яснювалася належним чином процедура проходження огляду на стан сп'яніння та наслідки проходження огляду на місці зупинки, а тому він і підписав всі документи, не будучи обізнаним із процедурою проходження огляду, зокрема у медичному закладі, що повністю узгоджується з відеозаписом, наданим співробітниками патрульної поліції. При цьому будь-яких доказів, які б спростували твердження ОСОБА_1 до суду надано не було.
Таким чином, з огляду на вищевикладене, встановлено, що працівниками поліції, в даному випадку, при вчиненні дій, пов'язаних з проведенням огляду на стан алкогольного сп'яніння, були недотримані вимоги вищевказаної Інструкції, оскільки ОСОБА_1 не було роз'яснено процедуру проведення огляду на стан сп'яніння на місці та в лікарні.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакцій, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним, а тому результати тестування AlcotestDrager 6820, відповідно до якого проба позитивна в становить 0,44 % та 0,39 % проміле та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, не можуть бути доказами на підтвердження перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Тому, ураховуючи практику ЄСПЛ та загальні принципи судочинства, суд констатує істотні порушення при оформленні працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи, а також порядку огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння визначений статтею 266 КУпАП та підзаконними нормативними актами, що є підставою для закриття справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись статтями 23, 33, 40-1, частиною першої статті 130, статтями 245, 247, 251, 268, 283-285, 294 303 КУпАП, суддя -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Срібнянський районний суд Чернігівської області особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Н.Г. Нагорна