Єдиний унікальний номер 728/1564/25
Номер провадження 2/728/563/25
09 вересня 2025 року місто Бахмач
Бахмацький районний суд у складі
головуючого судді Сороколіта Є.М.
за участі:
секретаря - Кирути Л.І.,
а також
позивача - не з'явися,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС» (Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором негайно після закінчення судового розгляду, ухвалив рішення про таке.
І. Рух справи.
1. Ухвалою Бахмацького районного суду (далі також - Суд) від 19.06.2025 № 728/1564/25 відкрито провадження у справі та прийнято до розгляду позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС» (далі також - Позивач, ТОВ “ФК“ЕЙС») про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (далі також - Відповідач) за кредитним договором від 05.05.2023 № 312443843 у загальному розмірі 104 925,00 грн за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
2. Водночас враховуючи, що ухвала Суду від 19.06.2025 № 728/1564/24 разом з відповідними додатками повернулася неврученою Відповідачу, Судом прийнято рішення про перехід до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено проведення судового засідання з розгляду справи по суті.
3. У призначене судове засідання 09.09.2025 о 09 год 00 хв належним чином повідомлені сторони не з'явилися, явку уповноважених представників не забезпечили.
4. У зв'язку із неявкою в судове засідання усіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі також - ЦПК України).
5. Окрім того, також враховуючи неподання Відповідачем відзиву на позовну заяву та згоду Позивача на заочний розгляд справи, Суд вважає за можливе постановити ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до положень статті 281 ЦПК України.
ІІ. Позиції учасників справи.
6. За змістом позовної заяви Позивач вказує, що 05.05.2023 між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем укладено Договір кредитної лінії № 312443843 у формі електронного документа з використанням електронного підпису і у цей же день ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 22 300,00 грн на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця.
Отже, первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями платіжних доручень.
7. Відповідач не виконав умови укладеного договору, у зв'язку з чим йому було нараховано проценти за правилами, що визначені пунктами 7.1-7.8 згаданого договору, і які становлять 82 625,96 грн.
8. Водночас ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» (далі також - Клієнт) та ТОВ “Таліон Плюс» (далі також - Фактор 1) уклали договір факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01, строк дії якого неодноразово було продовжено, і за змістом якого Клієнт відступив право вимоги до Відповідача на користь Фактора 1, з урахуванням Витягу з реєстру прав вимог від 11.07.2023 № 239, на загальну суму 50 433,6 грн - 22 300,00 грн основного боргу і 28 133,68 грн.
За змістом пункту 5.3.3 згаданого договору Фактор 1 має право розпоряджатися правом вимоги на свій розсуд, зокрема відступати його на користь третіх осіб.
9. Згідно з договором факторингу від 27.05.2024 № 27/0524-01 між ТОВ “Таліон Плюс» та ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» (далі також - Фактор 2), з урахуванням Витягу з реєстру прав вимоги від 27.05.2024 № 91 від Фактора 1 до Фактора 2 перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 104 925,96 грн.
10. У подальшому 29.05.2025 ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 29/05/25-Е, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Загальна сума заборгованості, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором від 05.05.2023 № 312443843, становить - 104 925,96 грн, яка складається з наступного: 22 300,00 грн - заборгованість по кредиту; 82 625,96 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.
Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 29.05.2025- 05.06.2025.
11. Як на правову підставу свої вимог посилався на статті 205, 207, 638, 1049, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) а також на положення Закону України “Про електронні довірчі послуги» та Закон України “Про електронну комерцію», згідно з якими, зокрема за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
12. Окрім того, просить стягнути судові витрати, пов'язані з розглядом справи, а саме, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000,00 грн.
13. Також у поданій до Суду позовній заяві Позивач додатково вказував, що просить проводити розгляд справи за відсутності його представника у судовому засіданні, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
14. Щодо позиції Відповідача, то Суд враховує, що останній відзив на позов не подав, правом надати Суду пояснення та докази не скористався, не спростував доводи Позивача щодо обґрунтованості його позовних вимог та розрахунку вищевказаних сум, які Позивач просить стягнути.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені Судом та докази на їх підтвердження.
15. Між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем 05.05.2023 укладено Договір кредитної лінії № 312443843 (далі також - Кредитний договір) у формі електронного документа з використанням електронного підпису, копія якого разом з правилами та умовами кредитування долучена до матеріалів справи (а.с. 33 зворот - 42).
16. Згідно з умовами Кредитного договору кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит на споживчі цілі у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на сумі 22 300,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язався повернути отриману суму кредиту не пізніше 04.06.2023, дисконтний період до 65 днів та сплатити проценти за час фактичного користування кредитними коштами за фіксованою ставкою у розмірі 766,50 процентів річних дисконтної процентної ставки, а після закінчення дисконтного періоду у розмірі 1087,70 процентів річних, який міститься у Паспорті споживчого кредиту продукту “СМАРТ» до Договору № 312443843 від 05.05.2023 (а.с. 32-33).
17. У відповідності до відомостей зафіксованих у платіжному дорученні АТ КБ “ПРИВАТБАНК» від 05.05.2023, ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» на виконання умов Кредитного договору здійснило перерахування грошових коштів у сумі 22 300,00 грн на користь Відповідача (а.с. 10, 97).
18. Також у матеріалах справи наявна копія договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01,за змістом якого Клієнт відступає на користь Фактора 1 право вимоги, які зазначені у відповідному Реєстрі прав вимоги, а Фактор 1 зобов'язується їх прийняти та оплатити на умовах, визначених договором (а.с. 78-83).
Пунктом 8.2 визначено строк дії згаданого договору до 28.11.2019.
19. Згідно з додатковою угодою від 28.11.2019 року до договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти п.8.2. Договору в наступній редакції:
«8.2. Строк дії цього Договору починає перебіг у момент визначений у п.8.1. цього Договору та закінчується 31 грудня 2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором».
20. Згідно з додатковою угодою від 31.12.2020 № 26 до договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01 згаданий договір викладено у новій редакції і положеннями пункту 4.1 передбачено, що наявне право вимоги переходить від Клієнта до Фактора 1з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, а право майбутньої вимоги - з моменту виникнення такого права вимоги і додаткового оформлення не потребує (а.с. 84-88).
Пунктом 8.2 визначено строк дії згаданого договору до 31.12.2021.
21. Відповідно до пункту 5.3.3 в редакції додаткової угоди від 31.12.2020 № 26 до договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01, Фактор 1 має право розпоряджатися отриманим правом вимоги на власний розсуд, у тому числі відступати його на користь третіх осіб.
22. Згідно з додатковою угодою №27 від 31.12.2021 року до договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01 сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31 грудня 2022 року включно (а.с. 89).
23. Згідно з додатковою угодою №31 від 31.12.2022 року до договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01 сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31 грудня 2023 року включно (а.с.89 зворот).
24. Згідно з додатковою угодою №32 від 31.12.2023 року до договору факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01 сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору до 31 грудня 2024 року, доповнити договір п.11.10. та викласти в новій редакції розділ 3 Договору “Фінансування та порядок розрахунків» (а.с. 90).
25. Також згідно з копією договору факторингу від 27.05.2024 № 27/0524-01 укладеного між Фактором 1 та Фактором 2, ТОВ “Таліон Плюс» зобов'язується відступити ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимог, а Фактор 2 зобов'язується прийняти їх і оплатити на умовах, визначених договором (а.с. 70-75).
Пунктом 4.1 вказаного договору визначено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора 1 з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги.
Строк дії договору - до 31.12.2024 (пункт 8.2 договору).
26. Згідно з Реєстром прав вимоги від 11.07.2023 № 239 заборгованість Відповідача у розмірі 50 433,68 грн передана Фактору 2 (а.с. 76-77).
27. Окрім того, згідно з копією договору факторингу від 29.05.2025 № 29/05/25-Е, укладеного між Фактором 2 та Позивачем, ТОВ “ФК “Онлайн Фінанс» зобов'язується відступити ТОВ “ФК “ЕЙС» вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимог, а Позивач зобов'язується прийняти їх і оплатити на умовах, визначених договором (а.с. 62-66).
28. Відповідно до Реєстру прав вимоги від 29.05.2025 № 29/05/25-Е заборгованість Відповідача у розмірі 104 925,96 грн передана Позивачу (а.с. 60-61).
29. Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» Відповідач не здійснював погашення заборгованості на умовах договору, у зв'язку з чим йому були нараховані проценти за період з 05.05.2023 по 11.07.2023 у загальному розмірі 28 133,68грн (а.с. 52-53).
30. Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ “Таліон Плюс» Відповідач не здійснював погашення заборгованості на умовах договору, у зв'язку з чим йому були нараховані проценти за період з 11.07.2023 по 27.05.2024 у загальному розмірі 82 625,96грн (а.с. 50-51).
31. Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 312443843 від 05.05.2023 ТОВ “ФК“ЕЙС» заборгованість Відповідача за період з 29.05.2025 по 05.06.2025 не погашена й складає 104 925,96 грн (а.с. 49).
32. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 08.05.2019 № 37507880 Позивач є фінансовою установою.
33. Також щодо підтвердження витрат, пов'язаних з розглядом справи (витрати на професійну правничу допомогу), Суду надані для оцінки відповідний договір про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025 та додаткова угода №25770728671 від 30.05.2025 до договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29.05.2025, укладені між Позивачем і адвокатським бюро “Тараненко та партнери», та акт прийому-передачі наданих послуг за вказаним договором стосовно проведеної роботи для стягнення заборгованості з Відповідача за Кредитним договором. Вартість послуг визначено у розмірі 7 000,00 грн.
ІV. Оцінка Суду та релевантне законодавство.
34. Перш за все Суд наголошує, що розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
35. За змістом частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
36. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
37. Суд звертає увагу, що обов'язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати Суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 904/1017/20).
38. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
39. Оцінюючи фактичні обставини цієї справи, з урахуванням вищевикладених підходів, Суд відмічає, що за правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
40. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
41. У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
42. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
43. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
44. Суд враховує, що відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
45. Також у статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
46. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
47. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України “Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VІІІ (далі також - Закон № 675).
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону № 675 електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону № 675).
48. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону № 675 електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону № 675).
Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675 відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини восьмої статті 11 Закону № 675 у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
49. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
50. Стаття 12 Закону № 675 визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону № 675, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
51. Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 13 Закону № 675 Розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України “Про платіжні послуги», “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
52. Згідно з частиною третьою статті 13 Закону № 675 продавець (виконавець, постачальник) оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів із зазначенням дати здійснення розрахунку.
Закон є спеціальним нормативно-правовим актом щодо регулювання спірних правовідносин.
53. У силу положень частини другої статті 41, статті 49 Закону № 675 передбачено, що ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом: 1) надання ініціатором платіжної інструкції надавачу платіжних послуг, в якому відкрито його рахунок; 2) надання надавачем платіжних послуг з ініціювання платіжної операції платіжної інструкції платника надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку платника на підставі наданої платником цьому надавачу платіжних послуг з ініціювання платіжної операції згоди на ініціювання такої платіжної операції; 3)надання платником платіжної інструкції та готівкових коштів для виконання платіжної операції, у тому числі за допомогою платіжного пристрою; 4) використання користувачем платіжного інструменту для виконання платіжної операції; 5) надання платником, що є власником електронних грошей, платіжної інструкції, у тому числі шляхом використання платіжного інструменту, емітенту електронних грошей щодо виконання платіжної операції з використанням електронних грошей; 6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи. Платіжна операція вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на рахунок отримувача або видачі суми платіжної операції отримувачу в готівковій формі. Платіжна операція з використанням електронних грошей вважається завершеною в момент зарахування суми платіжної операції на електронний гаманець отримувача.
54. Повертаючись до фактичних обставин цієї справи, з урахуванням викладеного вище, Суд вважає доведеним факт укладення між ТОВ “Манівео швидка фінансова допомога» та Відповідачем кредитного договору від 05.05.2023 № 312443843 та його належне виконання зі сторони кредитора.
55. Оцінюючи подальший перехід права вимоги Суд наголошує на такому.
56. Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
57. Відповідно до частини першої статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
58. Згідно зі статею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
59. Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.
У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
60. Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
61. За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).
62. Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 № 352 “Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року № 231», передбачено, що до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
63. Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Діюче законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.
Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 914/868/17, від 18.10.2018 у справі № 910/11965/16.
64. Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц.
65. Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі.
Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги, за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.
66. Передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином (постанова Верховного Суду від 24.04.2018 по справі № 914/868/17).
67. У постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100) викладено висновок про застосування норм права, згідно якого, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права “nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet», який означає, що “ніхто не може передати більше прав, ніж має сам».
68. З урахуванням зазначеного, Суд приходить до висновку, що право вимоги за кредитного договору від 05.05.2023 № 312443843 не могло бути переданим згідно з договором факторингу від 28.11.2018 № 28/1118-01, оскільки на момент укладення такого договору факторингу відповідного право вимоги, яке б могло бути переданим ще не існувало.
69. Суд нагадує, що за змістом положень статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
70. Відповідно, Суд висновує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки на його переконання право вимоги за кредитним договором від 05.05.2023 № 312443843 до Позивача не перейшло.
V. Розподіл судових витрат.
71. Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
72. Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України розподіл судових витрат здійснюється пропорційно задоволених позовних вимог.
73. Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280, 282 ЦПК України Суд, -
1. У задоволені позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 05.05.2023 № 312443843 у загальному розмірі 104 925,96 грн, яка складається з 22 300,00 грн заборгованості по кредиту та 82 625,96 грн заборгованості по несплачених відсотках за користування кредитом, - відмовити у повному обсязі.
2. Судові витрати залишити за Позивачем.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у порядку та строки, передбачені Главою 1 Розділу V Цивільного процесуального кодексу України, а саме шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення цього рішення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ “ЕЙС», адреса місцезнаходження: Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ 42986956.
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Є.М. Сороколіт