Справа №:755/16268/25
Провадження №: 2/755/12126/25
про відмову у відкритті провадження у справі
"10" вересня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Катющенко В.П., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про вилучення арештів по виконавчому провадженню, оновлення інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, -
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про вилучення арештів по виконавчому провадженню, оновлення інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просить суд: вилучити арешти по виконавчому провадженню № 37973983 згідно виконавчого листа № 2604/784/20112 від 15.06.2012 виданого Дніпровським районним судом міста Києва; вчинити відповідні дії аби в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майн обуло вилучено запис про іпотеку та заборону відчуження квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконанні у Дніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Києві перебувало виконавче провадження № 37973983 згідно виконавчого листа № 2604/784/20112 від 15.06.2012 виданого Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Вектор Плюс» 60 016,80 грн. 30.12.2012 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Дніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Києві повідомлено, що вилучити арешти по виконавчим провадженням, які знищені не є можливим у зв'язку з відсутністю матеріалів.
Вивчивши зміст поданої позовної заяви з доданими до неї документами, суд дійшов наступного.
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до положень статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття Закону України «Про виконавче провадження»).
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 24.05.2021 у справі №712/12136/18 (провадження №61-4726сво19), зазначено, що відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
При цьому, в порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні, а також у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.
Спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, відповідно до статті 19 ЦПК України розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.
Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
У постанові від 18.05.2022 у справі №642/4263/21 (провадження №61-17525св21) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що установивши, що позивач є боржником у виконавчому провадженні, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що ОСОБА_1 не може пред'являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законом у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме, оскарження боржником рішення, дій, бездіяльності державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Таким чином, з урахуванням наведеного, у розрізі спірних правовідносин, зважаючи на те, що позивач є стороною виконавчого провадження, суд доходить до висновку, що порушені позивачем питання підлягають вирішенню в порядку ст. 447 ЦПК України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 448 ЦПК України та ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», відтак у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про вилучення арештів по виконавчому провадженню, оновлення інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майнослід відмовити.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 186, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про вилучення арештів по виконавчому провадженню, оновлення інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені статтею 354 ЦПК України.
Суддя: