Справа №:755/16374/25
Провадження №: 2/755/12162/25
про залишення позовної заяви без руху
"11" вересня 2025 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
До Дніпровського районного суду міста Києва 18.08.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, яка 02.09.2025 передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
03.09.2025 на запит суду у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України надійшла інформація щодо реєстрації місця проживання відповідача.
Як убачається із заявлених позовних вимог, позивач просить суд: поділити спільне майно з відповідачем:
-виділивши позивачу (одну другу) частину квартири, загальною площею 84.80 кв.м за адресою : АДРЕСА_1 , вартістю 3 114 022,26 грн;
-за відповідачем залишити право власності на: (одну другу) частину квартири, загальною площею 84.80 кв.м. за адресою : АДРЕСА_1 , вартістю 3 114 022,26 грн.; (одну другу) земельної ділянки кадастровий номер: 3222484200:03:002:5061, площею 0.08 га, вартістю 224 040,16 грн.
-стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Пу4нктом 4 ч.3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що за весь період шлюбу подружжям була придбана квартира, загальною площею 84.80 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Ринкова вартість квартири на момент подачі позову становить 6 228 044,52 грн. Також була придбана земельна ділянка кадастровий номер: 3222484200:03:002:5061, площа 0.08 га. Ринкова вартість земельної ділянки на момент подачі позову становить 448 080,32 грн. Таким чином загальна сума майна (оціночна вартість) якого подружжя набуло за час шлюбу складає: 6 676 124, 84 грн. Після розлучення сторони не можуть дійти згоди щодо розподілу спільного майна, а оскільки, майно було придбане в період шлюбу, то воно належить подружжю на праві спільної сумісної власності.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
За ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
За приписами ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ч.1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
В той же час, позивачем заявлено вимоги по поділ майна шляхом його виділу у відповідній частці за позивачем та залишення у власності частки майна у власності відповідача, що не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів визначених законом. Крім того, в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, позивач просить залишити за відповідачем право власності на земельної ділянки кадастровий номер: 3222484200:03:002:5061, площею 0.08 га, вартістю 224 040,16 грн, при цьому вимог щодо іншої частини цієї земельної ділянки, не заявляє.
Відтак у наведеній частині позивачу слід уточнити позовні вимоги у відповідності із фактичними обставинами та визначити спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором.
Крім того, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 9 084 грн, що підтверджується квитанцією № 3BRZ-9Y72-56KE від 14.08.2025
Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.
За подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу ставки судового збору встановлюються в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп.3 п.1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставки судового збору встановлюються в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп.1 п.1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).
Згідно статті 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень.
Позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 9 084 грн беручи до уваги ставку за подання до суду позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу. Проте вимог про розірвання шлюбу позивач не заявляє. Зважаючи на викладене, позивач мала сплатити судовий збір згідно ставок судового збору встановлених пп.1 п.1 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» та враховуючи ціну позову, мала сплатити судовий збір в розмірі 15 140 грн.
Таким чином, судом встановлено, що позивачу слід доплатити судовий збір у розмірі 6 056 грн, про що надати суду відповідні підтверджуючі документи.
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - №UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суддя дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 84, 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж п'ять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.
Суддя: