Справа №:755/15886/25
Провадження №: 1-кс/755/3067/25
"05" вересня 2025 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , зацікавленої особи ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання дізнавача ВД Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_6 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 серпня 2025 року за № 12025105040000767, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 290 Кримінального кодексу (далі КК) України, установив:
І. СУТЬ КЛОПОТАННЯ
До слідчого судді цього місцевого суду надійшло вказане клопотання, котре погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 про арешт майна у межах кримінального провадження внесеного до ЄРДР 11 серпня 2025 року за № 12025105040000767, у порядку ст. 170 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України.
У клопотанні вказується, що Дніпровським УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування цього кримінального провадження у ході якого встановлено, відповідно до рапорту поліцейського взводу 1 роти 3 батальйон 2 полку 2 (з ОЛБ) УПП в м. Києві ДПП капрала поліції ОСОБА_8 від 11.08.2025, що під час патрулювання Дніпровського арйону м. Києва, у складі екіпажу «Рубін-409" ( ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ) по вул. Євгена Сверстюка, було виявлено ТЗ «Mercedes-Benz» G 63» н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котра порушила вимогу дорожньої розмітки 1.3 (подвійна суцільна лінія) та здійснила її перетин у невстановленому місці. Під час підготовки до розгляду справи, дані з реєстраційного документу НОМЕР_7, відносно сервісу МРЕО не відобразилися, з посиланням на помилку. В подальшому, для встановлення достовірності реєстраційного документу, було здійснено перевірку VIN номера кузова автомобіля з номером вказаного в реєстраційному документі. Оскільки номери кузова вибиті на рамі ТЗ знаходяться у спеціальних місцях, було встановлено у спеціалістів Офіційного дилерського центру, за допомогою телефонного дзвінку, що номер кузова має бути вибитий на рамі у пройомі за переднім правим колесом. Під час огляду вказаного місця VIN-номер не було виявлено. В подальшому, було викликано СОГ для подальшого аналізу ситуації.
Ці ж обставини ОСОБА_9 повідомив будучи допитаним, як свідок.
Також, допитаний як свідок патрульний УПП в м. Києві ОСОБА_10 , показав, що він дійсно проживає за вище вказаною адресою протягом тривалого часу та пояснив, що 11.08.2025 року, патрулюючи у складі Рубін-409 ( ОСОБА_10 , ОСОБА_9 ) приблизно о 14:00 год. було виявлено порушення правил дорожнього руху транспортним засобом «Mercedes-Benz» з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який перетнув подвійну суцільну лінію. Хочу також додати, що водієм цього транспортного засобу була ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яку в подальшому було складено постанову ЄНА №5454501. Надалі, під час перевірки транспортного засобу було виявлено ознаки підробки VIN-коду автомобіля, а саме під правим крилом, за колесом, був відсутній VIN-код, який як повідомлено працівниками Mercedes за номером телефоном ( НОМЕР_2 ), має там знаходитися. В подальшому, для розбору цієї події було викликано СОГ Дніпровського УП ГУНП у м.Києві.
Відповідно, з метою забезпечення збереження речових доказів 11.08.2025 дізнавачем ВД Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_12 в період часу з 16 год 40 хв. до 17 год 15 хв., було проведено огляд місця події за адресою: м. Київ, вул. Євгена Сверстюка, 6-В, в ході якого було вилучено транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», моделі «AMG G 63» д.н.з. НОМЕР_3 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_4 , який в подальшому поміщений на спеціальний майданчик за адресою: м. Київ, вул. Г. Хоткевича 20-Б.
Згідно постанови дізнавача від 11.08.2025 автомобіль засіб марки "Mercedes-Benz», моделі «AMG G 63» д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_4 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
11.08.2025 з метою вирішення питань, чи піддавалися змінам номер рами (шасі) та двигун транспортний засіб марки «Мегcedes-Benz», моделі «AMG G 63» д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, призначено транспортно-трасологічну експертизу.
Тому, існує необхідність у накладенні арешту на майно, а саме на транспортний засіб марки «Мercedes-Benz», моделі «AMG G 63» д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_4 , з метою збереження речових доказів, з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
ІІ. ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Прокурор ОСОБА_3 вказане клопотання підтримав з наведених у ньому передумов. Вказавши, що речовий доказ надає органу досудового розслідування сукупність підстав та розумних підозр вважати, що він може бути предметом кримінального правопорушення і на ньому можуть міститись сліди його вчинення.
Адвокат ОСОБА_4 та зацікавлена особа ОСОБА_5 вказали, що 11.08.2024 дізновачем ВД Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_13 проведено огляд земельної ділянки загального користування на якій знаходився автомобіль марки Mercedes- Benz AMG G63, 2024 року випуску, VIN НОМЕР_5 , чорного кольору, із номером НОМЕР_1 , що належав ОСОБА_14 та перебував під керуванням належного користувача - ОСОБА_5 .
Підставою для проведення вказаного огляду стала незаконна вимога працівників патрульної поліції показати номерні знаки на рамі та двигуні вказаного автомобіля, на що ОСОБА_5 добровільно погодилась.
Після цього працівниками патрульної поліції був викликаний СОГ у зв'язку із підозрою на зміну номерного знаку кузова автомобіля.
Добровільне надання для огляду автомобіля не зупинило дізнавача від проведення повторного огляду і вилучення самого автомобіля.
Відповідаючи на запитання адвокатів, останній посилався під час прийняття рішення про вилучення на п. 1 ч. 2 ст. 167 КК України - «тимчасово вилученим може бути майно, або речі, підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди».
Водночас, ці обставини в описаній ситуації були відсутніми, відповідно арешт на дане майно накладено бути не може.
Також, слідчим суддею, враховуючи норми ст. 22, 26, 172 КПК України, щодо того, що неприбуття осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, визнано за можливе провести цей судовий розгляд за даної явки.
ІІІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПИТАННЯ
Кримінальний процесуальний кодекс України
Стаття 170. Накладення арешту на майно
1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, […].
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
2. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів.
3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
10. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
11. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
ІV. ОЦІНКА СЛІДЧОГО СУДДІ
Вирішуючи питання про арешт майна з метою збереження речових доказів, слідчий суддя повинен встановити, чи єдостатні підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
Дана стаття КПК (ст. 98) регламентує, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1). Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 цієї статті.
При цьому, слушним буде зауважити, що кожна річ може бути, у порядку ст. 110 КПК, визнана речовим доказом, якщо має значення, на переконання слідчого або прокурора, для кримінального провадження, однак визнання компетентною особою того чи іншого предмета речовим доказом не визначає його як річ,що відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, для цілей передбачених ч. 3 ст. 170 КПК, а лише вказує на його речове походження.
Питання відповідності майна критеріям ст. 98 КПК, для цілей визначених п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК, аналізується під час розгляду клопотання про арешт такого майна у порядку ст. 94 КПК слідчим суддею виходячи з фактичних обставин справи та суті вчинюваного кримінального правопорушення.
В цьому випадку, наведене майно, згідно постанови слідчого від 11.08.2025, визнано речовим доказом, у порядку ст. 98 КПК, з наведеним відповідних мотивів такого визнання.
В свою чергу, слідчим суддею шляхом дослідженні матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК встановлено, що це майно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, котре розслідується у межах кримінального провадження.
Відповідність критеріям ст. 98 КПК слідує і з встановленої нині моделі вчинення злочину за ст. 290КК, позаяк цей (- ці) матеріальний (- ні) об'єкт (- и) містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Обставини передбачені абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК також є дійсними, враховуючи аргументи відображені у клопотанні щодо мети арешту.
Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.
У судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
При цьому, дійсно не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, однак крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
В даному провадженні розслідування здійснюється за ст. 290 КК, котра передбачає у собі кримінальну відповідальність за знищення, підробку або заміну ідентифікаційного номера, номерів двигуна, шасі або кузова, або заміна без дозволу відповідних органів номерної панелі з ідентифікаційним номером транспортного засобу.
Тому, питання власності жодним чином не може, ані змінювати, ані спростовувати досліджувані обставини.
З огляду на зазначене, слідчий суддя погоджується з позицією про те, що необхідно накласти арешт на майно, на підставі ст. 170 КПК, оскільки є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у пункті першому частині другій статті 170 цього Кодексу.
V. ВИСНОВОК
Отже, є дійсними обставини регламентовані п. 1 ч. 2, абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України.
Вказане майно відповідає критеріям ч. 10 ст. 170 КПК України.
З огляду на зазначене, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
Керуючись ст. 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376 КПК України, Суд постановив:
клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на транспортний засіб марки «Mercedes-Benz», модель «AMG G 63», державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору, номер кузова НОМЕР_5 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 , зареєстрований за ОСОБА_14 , шляхом заборони розпорядження, користування та відчуження.
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.
В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 ..
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали 13.00 година 09 вересня 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1