"11" вересня 2025 р.
м. Київ
справа № 755/17230/25
провадження № 2/755/12738/25
суддя Дніпровського районного суду м. Києва Галаган В.І., вивчивши матеріали позовної заяви Київської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за користування земельною ділянкою,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява Київської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за користування земельною ділянкою.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, суд дійшов до наступного.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб'єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач Київська міська рада просить стягнути з відповідача ФОП ОСОБА_1 кошти за користування земельною ділянкою, яка знаходиться у власності Київська міська рада, в сумі 150 425,56 грн.
За даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована 29.07.2013 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як суб'єкт підприємницької діяльності.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.
Так, за змістом пункту 1 частини першої цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
З аналізу наведеної норми вбачається, що законодавець відніс до юрисдикції господарських судів справи: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем та, 2) у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Відповідно до правового висновку, наведеного Великою Палатою Верховного суду у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 826/11734/14, спірні правовідносини, що виникли між сторонами з приводу укладення договору оренди державного майна, мають вирішуватися судами за правилами Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, згідно висновку, наведеного Верховним Судом у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 813/3602/16: «Оскільки міська рада в спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій, а в основі цього спору лежать правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, тобто відносини, що склалися між відповідними суб'єктами щодо певного об'єкта комунальної власності у процесі його використання, то й спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів. Таким чином, за суб'єктним складом сторін та характером спірних правовідносин ця справа підлягає розгляду в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.»
Відповідно до положень частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням, мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 Цивільного процесуального кодексу України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з огляду на те, що даний спір виник між Київською міською радою та фізичною особою, зареєстрованою як суб'єкт підприємницької діяльності, з приводу користування державним майном, даний спір не підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства і має розглядатись за положеннями господарського судочинства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 19, 20, 186, 258-261, 352-354 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Київської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів за користування земельною ділянкою.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.
Суддя: В.І. Галаган