Справа № 545/1981/25
Провадження № 3/545/742/25
11.09.2025 суддя Полтавського районного суду Полтавської області Путря О.Г. розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі,
за вчинення правопорушень передбачених ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст. 173-2 КУпАП,-
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №393824 від 26.04.2025 року, 26.04.2025 року о 03-30 год. ОСОБА_1 за місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме хватав її за шию та вдарив в лоба, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Окрім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №3938923 від 26.04.2025 року, 26.04.2025 року близько 03-30 год а саме за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме хватав її за шию та вдарив в лоба. В цей час вдома була дитина ОСОБА_3 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Від потерпілої ОСОБА_2 надійшла заява, в якій прохала судове засідання проводити за її відсутності. Крім того, прохала відкликати її заяву про притягнення ОСОБА_1 до адміністратвиної відповідальності за ст.173-2 КУпАП, оскільки вона з ОСОБА_1 примирилася.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи без його участі. Клопотання надане потерпілою ОСОБА_2 підтримав, прохав його задовольнити та закрити адміністративне провадження відносно нього.
Згідно ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП при розгляді адміністративного матеріалу, не є обов'язковою, а тому вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних доказів.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до такого.
Відповідно до вимог ст. ст.252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства , тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП складає: об'єкт, яким виступають суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку; об'єктивна сторона даного правопорушення виражається у діянні (дії або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого; суб'єкт даного адміністративного правопорушення загальний, а суб'єктивна сторона виражається у формі умисної вини та необережності.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки - можливість настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
Згідно із п. 3 ч. 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктами 4 та 7 частини 2 статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Особливостями домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Нормами зазначеного закону визначено, що фізичним насильством є така форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».
Сварка: гостра суперечка, що супроводиться взаємними докорами, образами, стан, період взаємної ворожнечі, що виникає внаслідок такої суперечки; порушення дружніх взаємин.
Конфлікт: особливий вид взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси, типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються негативними психологічними проявами; зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями.
Так, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення до матеріалів справи додано письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 від 26.04.2025 року, де остання зазначила, що 26.04.2025 року між нею та її чоловіком виникла сімейна сварка на фоні ревнощів. (а.с.6).
Окрім того, 09.09.2025 року від потерпілої до суду надійшла заява, в якій вказала, що притензій до ОСОБА_1 вона не має. (а.с.35).
На підставі вищенаведеного, суд приходить до висновку, що сам лише факт сварки не може свідчити про вчинення домашнього насильства в розумінні статті 173-2 КУпАП.
Інших належних доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, матеріали справи не містять.
Сімейна сварка, про яку йде мова у матеріалах справи, не охоплюється диспозицією ст.173-2КУпАП та не є об'єктивною стороною вказаного правопорушення, за що особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Виходячи з вищенаведеного, вважаю що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку із чим провадження в даній справі слід закрити в зв'язку із відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Окрім того, частиною 2 ст.173-2 КУпАП встановлена відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Тобто, інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП містить обов'язкову кваліфікуючу його ознаку - вчинення стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Однак, всупереч вищенаведеним приписам закону, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 3938923 від 26.04.2025 року вказано, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство фізичного характеру в присутності малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Тобто фабула в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідає правовій кваліфікації за ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Крім того, не надані докази в підтвердження вчинення фізичного насильства ОСОБА_1 стосовно малолітньої доньки ОСОБА_3 .
За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись статтями 247,283,284 КУпАП,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 173-2, ч.2 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя: О. Г. Путря