Справа № 545/3985/25
Провадження № 2/545/2392/25
10.09.2025 суддя Полтавського районного суду Полтавської області Цибізова С.А., розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Одночасно позивач просив відстрочити сплату судового збору до винесення рішення по даній справі, посилаючись на те, що військова частина є бюджетною установою, яка фінансується виключно з Державного бюджету, здійснює оплату за наявності бюджетних асигнувань та за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету. При цьому, військова частина не здійснює прибуткової господарської діяльності, тому не має альтернативних джерел фінансування. Зазначив, що на даний час військова частина не має коштів для сплати судового збору. Натомість посилався на лист директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України «Щодо фінансування видатків для виконання судових рішень по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» №220/13/9088 від 04.11.2024, в якому вказано, що після збільшення бюджетних асигнувань Міністерству оборони України будуть відкриті відповідні бюджетні призначення для повного забезпечення потреби, відповідно до наданих заявок.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.
Згідно з ч. 1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
З аналізу зазначеної норми вбачається, що віідстрочення чи розстрочення сплати судового збору відбувається у порядку встановленому законом.
Таким законом є Закон України "Про судовий збір".
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною та де наведено виключний перелік підстав для відстрочення або розстрочення сплати судового збору та суб'єктів, які можуть бути звільнені від сплати такого збору або мають право на його відстрочення
Відповідно до ч. 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч.2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зазначила, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому посилання позивача на відсутність коштів не є підставою для відстрочення сплати судового збору.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору не грунтується на законі та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.136 ЦПК України,
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору до винесення рішення - відмовити.
Ухвала, окремо від рішення суду, оскарженню не підлягає.
Суддя: С. А. Цибізова