Справа № 553/1170/25
Провадження № 1-кп/553/504/2025
Іменем України
11.09.2025м. Полтава
Подільський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Полтаві кримінальне провадження № 12025170460000034 від 24.01.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України, -
21 березня 2025 року в провадження до Подільського (Ленінського) районного суду міста Полтави надійшло кримінальне провадження № 12025170460000034 від 24.01.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 21 год 00 хв до 07 год 00 хв, з покладенням на останнього наступних обов'язків:
- прибувати до суду у встановлений час;
- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в нічний час доби з 21 год 00 хв до 07 год 00 хв;
- не виїжджати за межі м. Полтави без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;
- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у кримінальному провадженні поза межами процесуального контролю.
Так, клопотання прокурора мотивоване тим, що на даний час ризики, передбачені п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час досудового розслідування, не втратили своєї актуальності та продовжують існувати у рамках даного кримінального провадження, зокрема обвинувачений може впливати на інших учасників у кримінальному провадженні, оскільки перебуває з ними у родинних відносинах; обвинувачений може
перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки має доступ до місця події, у зв'язку з чим може вплинути на обстановку на місці вчинення злочину.
На переконання прокурора, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, зокрема у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки чи застави, не здатне усунути вищевказані ризики та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, враховуючи, що їх застосування можливе лише за умови існування особливої довіри до обвинуваченого або наявності відповідного клопотання.
Зважаючи на вказані обставини, прохав продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді домашнього арешту і нічний час доби з 21 год 00 хв до 07 год 00 хв, строком на 60 днів, з покладенням ряду процесуальних обов'язків на обвинуваченого.
У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 та потерпілий ОСОБА_4 підтримали клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
У судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 не заперечувала проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_6 у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника та не заперечував проти задоволення клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу.
Суд, заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання прокурора про продовження відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби підлягає задоволенню.
Запобіжні заходи, відповідно до положень ст. 131 КПК України, застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов?язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд враховує дані про особу підозрюваного в їх сукупності, у тому числі, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним, вік та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків в місці проживання, його репутацію та майновий стан.
Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. The United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom»)).
Так, судом встановлено, що ОСОБА_6 у рамках кримінального провадження № 12025170460000034 від 24.01.2025 року обвинувачується в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 124 КК України, що є нетяжким злочином.
Обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення ґрунтується на результатах проведених під час досудового розслідування комплексу слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій щодо події, яка відбулась 24 січня 2025 року близько о 14 год 30 хв у помешканні за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно ухвали слідчого судді Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтави від 28 січня 2025 року відносно обвинуваченого ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, в межах строку досудового розслідування, строком на 57 днів, тобто до 25 березня 2025 року, заборонивши йому залишати житло в АДРЕСА_1 з 21 год 00 хв до 07 год 00 хв наступного дня.
У відповідності до ухвали слідчого судді Шевченківського (Октябрського) районного суду м. Полтави від 28 січня 2025 року на обвинуваченого ОСОБА_6 покладено наступні обов'язки:
- прибувати до суду у встановлений час;
- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в нічний час доби з 21 год 00 хв до 07 год 00 хв;
- не виїжджати за межі м. Полтави без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;
- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у кримінальному провадженні поза межами процесуального контролю.
Ухвалою Подільського (Ленінського) районного суду міста Полтави від 24 березня 2025 року застосовано до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період з 21 год 00 хв до 07 год 00 хв без використання засобів електронного контролю. На обвинуваченого ОСОБА_6 покладено наступні обов'язки: прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження № 553/1170/25, у встановлений час; не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в нічний час доби з 21:00 по 07:00 год.; не виїжджати за межі м. Полтави без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання; утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у кримінальному провадженні поза межами процесуального контролю. Строк дії ухвали було визначено з 24 березня 2025 року по 22 травня 2025 року включно.
Так, ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 28 липня 2025 року дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період з 21 год 00 хв до 07 год 00 хв без використання засобів електронного контролю та з покладенням вищевказаних обов'язків на обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено строком на 60 днів, який спливає 25 вересня 2025 року.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу даного виду запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.
Суд бере до уваги, що під час досудового розслідування та у межах судового розгляду кримінального провадження ризики, передбачені п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та не зменшились. Інші, більш м'які заходи не можуть забезпечити належне виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Враховуючи, що судом інші учасники кримінального провадження допитані у його рамках не були, при застосуванні іншого більш м'якого запобіжного заходу існує реальна можливість впливу та тиску обвинуваченого на таких осіб, з огляду на наявні між ними родинні відносини. При цьому, обвинувачений обізнаний із матеріалами справи, доказами сторони обвинувачення, що потенційно може сприяти знищенню, спотворенню чи приховуванню відомостей, які мають значення для судового розгляду, або узгодженню позицій із іншими учасниками провадження. Такі обставини, у їх сукупності, підтверджують, що на даний час запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з покладенням процесуальних обов'язків залишається достатнім і необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого та досягнення мети кримінального провадження.
Судом не виявлено даних, що безумовно підтверджували б наявність перешкод для продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час, а також його неспроможності виконувати процесуальні обов'язки в межах визначеного строку.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч. 5 ст. 196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим кодексом, строк, на який їх покладено.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 197, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 21 год 00 хв до 07 год 00 хв без використання засобів електронного контролю.
Покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати до суду, який розглядає кримінальне провадження № 553/1170/25, у встановлений час;
- не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в нічний час доби з 21год 00 хв по 07 год 00 хв;
- не виїжджати за межі м. Полтави без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця свого проживання;
- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у кримінальному провадженні поза межами процесуального контролю.
Строк дії ухвали становить 60 днів: з 11 вересня 2025 року по 09 листопада 2025 року, включно.
Виконання ухвали в частині дотримання ОСОБА_6 покладених на нього обов'язків доручити органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_6 контроль за виконанням запобіжного заходу ОСОБА_6 покласти на прокурора.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що порушення умов дії домашнього арешту може бути наслідком застосування грошового стягнення чи застосування більш суворішого запобіжного заходу, зокрема, тримання під вартою.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_6 , що, відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники поліції, з метою контролю відносно обвинуваченого ОСОБА_6 за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення, а обвинуваченою особою, яка утримується під вартою, в той самий строк з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Подільського районного
суду міста Полтави ОСОБА_1