Справа № 535/830/25
Провадження № 4-с/535/13/25
09 вересня 2025 року с-ще Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Гуляєвої Г.М.,
секретар судового засідання Васильченко В.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 (проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), до Котелевського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (місце знаходження: 38600, Полтавська область, Полтавський район , с-ще Котельва, вул. Полтавський шлях, буд. 235,ЄДРПОУ: 34404136), на дії старшого державного виконавця Котелевського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Чорнорук О.М., виконавче провадження № 78686437,-
28.08.2025 до Котелевського районного суду Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_2 до Котелевського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції на дії старшого державного виконавця Котелевського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Чорнорук О.М.
Скарга мотивована тим, що постановою старшого державного виконавця Котелевського відділу Державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чорнорук О.М. від 23.07.2025 року відкрито виконавче провадження № 78686437 на підставі судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини №535/276/20 виданого 14.04.2020 Котелевським районним судом Полтавської області.
Крім того, 18.08.2025 старшим державним виконавцем Котелевського відділу Державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чорнорук О.М. було винесено постанову про арешт коштів боржника по ВП №78686437, у зв'язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів.
28.08.2025 рок скаржник ОСОБА_2 звернувся до Котелевського районного відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області з заявою про скасування постанови державного виконавця про арешт коштів боржника по виконавчому провадженню №78686437.
Однак, відповідно до листа Котелевського районного відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області №9085 від 28.08.2025 ОСОБА_2 було повідомлено, що станом на 28.08.2025 відсутні правові вимоги для зняття арешту з коштів боржника, оскільки відповідно до п.4 ст.59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:
1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;
2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;
3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;
4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності-суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;
5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;
6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;
7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на мацно боржника;
8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності та одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;
9) підстави , передбачені пунктом 1-2 розділу ХІІІ"Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;
У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт коштів або майна боржника проводиться лише для забезпечення реального виконання рішення.
Крім того, скаржник зазначає у своїй скарзі те що, ще до подачі судового наказу на примусове виконання ним у липні 2025 року перераховано кошти (аліменти) на рахунок ОСОБА_3 у сумі 8040 грн. 20 коп., що вказує на те що він не має на меті ухилятися від сплати аліментів (утримання дитини).
На даний час грошові кошти на сплату аліментів фактично утримуватимуться із його заробітної плати та перераховуватимуться у встановленому державним виконавцем порядку у розмірі на рахунок органу державної виконавчої служби.
Скаржник офіційно працевлаштований та працює в Національній поліції України, де заробітна плата є єдиним його доходом та засобом для існування та на даний час у нього заблокований рахунок НОМЕР_2 на який він отримує заробітну плату. Отже, дії виконавця фактично призвели до того, що скаржник залишився без будь-яких засобів для існування в умовах воєнного стану в країні, що фактично порушує його права.
Вважає, що накладення арешту на частину коштів заробітної плати понад встановлений законом розмір для відрахувань є надмірним тягарем для боржника і порушує його право на одержання винагороди за працю та достойні умови життя.
Прохав визнати неправомірними дії та бездіяльність приватного виконавця, скасувати постанову про арешт з коштів.
Ухвалою судді від 29.08.2025 року відкрито провадження у справі.
В судове засідання скаржник з'явився та надав письмову заяву, в якій вимоги скарги підтримав в повному обсязі, та просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Чорнорук О.М. в частині невжиття заходів щодо зняття арешту з коштів заробітної плати ОСОБА_2 на рахунку « НОМЕР_2 » в АТ КБ "ПриватБанк" та зобов'язати державного виконавця Чорнорук О.М. вжити заходів щодо зняття арешту з коштів заробітної плати ОСОБА_2 на рахунку НОМЕР_2 в АТ КБ "ПриватБанк", судовий розгляд даної справи просив провести без його участі.
Державний виконавець в судове засідання з'явився, надав до суду письмове заперечення, в якому скаргу не визнав та пояснив, що з 23.07.2025 на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження №78686437 з примусового виконання судового наказу №535/276/20 виданого 14.04.2020 Котелевським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів в розмірі 1/ 4 частина всіх видів заробітку але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно і до повноліття дитини.
Відповідно п. 4 розділу 16 Інструкції з організації примусового виконання рішень стягнення аліментів за виконавчими листами за минулий час проводиться в межах десятирічного строку, що передував пред'явленню виконавчого листа до виконання.
Стягувачем було пред'явлено заяву про примусове виконання виконавчого документа до стягнення аліментів та зазначено нарахування аліментів з 10.04.2020 року.
Сума заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому статтею 195 Сімейного кодексу України.
Державним виконавцем на підставі офіційних доходів боржника здійснено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів що станом на 01.08.2025 становив 405326,80 грн.
Відповідно до п.2 розділу 16 Інструкції з організації примусового виконання рішень виконавець протягом десяти днів з дня відкриття виконавчого провадження здійснює заходи для отримання інформації про доходи боржника та виносить постанову про звернення стягнення на доходи боржника, оформлену відповідно до пункту 3 розділу X цієї Інструкції. Стягнення аліментів здійснюється відповідно до вимог статті 70 Закону та пунктів 3-10 розділу X цієї Інструкції.
Квитанцій про сплату заборгованості чи інших документів які б підтверджували сплату заборгованості боржником до відділу не надано станом на 09.09.2025.
Стягувач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилась, надала до суду письмову заяву про розгляд даної справи без її участі, та не заперечувала проти задоволення скарги.
Розгляд скарги проведено за відсутності боржника, державного виконавця, та стягувача, оскільки відповідно до ч.2 ст.450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Котелевського відділу Державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чорнорук О.М. від 23.07.2025 року відкрито виконавче провадження № 78686437 на підставі судового наказу №535/276/20 виданого 14.04.2020 Котелевським районним судом Полтавської області (а.с.7).
Крім того, 18.08.2025 старшим державним виконавцем Котелевського відділу Державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Чорнорук О.М. було винесено постанову про арешт коштів боржника по ВП №78686437, в тому числі на грошові кошти, що знаходяться на картковому рахунку НОМЕР_2 в АТ КБ "ПриватБанк", у зв'язку з наявною заборгованістю зі сплати аліментів (а.с.11-12).
28.08.2025 рок скаржник ОСОБА_2 звернувся до Котелевського районного відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області з заявою про скасування постанови державного виконавця про арешт коштів боржника по виконавчому провадженню №78686437.
Однак, відповідно до листа Котелевського районного відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Полтавської області №9085 від 28.08.2025 ОСОБА_2 було повідомлено, що станом на 28.08.2025 відсутні правові вимоги для зняття арешту з коштів боржника (а.с.13).
Згідно інформації АТ КБ "ПриватБанк" Рахунок НОМЕР_2 в АТ КБ "ПриватБанк" використовується для отримання ОСОБА_2 заробітної плати (а.с.17).
За змістом статей 1, 5 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Згідно з пунктом 1 частини четвертоїстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492, поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків також належать рахунки із спеціальним режимом їх використання, що відкриваються у випадках, передбачених законами України або актами Кабінету Міністрів України.
З наведених норм права вбачається, що судове рішення є обов'язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання. Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти боржника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьомустаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертоюстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом на підставі частини четвертоїстатті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Чинним законодавством України не передбачено обов'язкове відкриття особам рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати. З встановлених обставин вбачається, що рахунок боржника ОСОБА_2 , на кошти на якому виконавцем був накладений арешт, є поточним рахунком боржника, який використовується для отримання заробітної плати. На цей рахунок зараховуються та зберігаються кошти боржника, призначені для отримання заробітної плати, що відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на кошти на якому заборонено.
Разом з тим кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом (стаття 43 Конституції України). Згідно частини п'ятої статті 97 Кодексу законів про працю Україниоплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
З наведених норм права вбачається, що зобов'язання з виплати заробітної плати мають пріоритет перед іншими зобов'язаннями боржника, у тому числі тими, які виконуються в примусовому порядку виконання судових рішень. У разі виникнення в боржника зобов'язання з виплати заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо він накладений, то підлягає зняттю. Таке зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника права з отримання заробітної плати. Також арешт в розмірі суми зобов'язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.
Відповідно до ч.2 ст.451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
З огляду на наведене, суд вважає обґрунтованою скаргу ОСОБА_2 та дійшов висновку про необхідність її задоволення.
Керуючись статтями 450, 451 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_2 - задовольнити
Визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Котелевського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Чорнорук Олени Миколаївни в частині невжиття заходів щодо зняття арешту з коштів заробітної плати ОСОБА_2 на рахунку НОМЕР_2 в АТ КБ "ПриватБанк" ( код ЄДРПОУ:14360570).
Зобов'язати старшого державного виконавця Котелевського відділу державної виконавчої служби у Полтавському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції Чорнорук Олену Миколаївну вжити заходів щодо зняття арешту з коштів заробітної плати ОСОБА_2 на рахунку НОМЕР_2 в АТ КБ "ПриватБанк" ( код ЄДРПОУ:14360570).
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Учасник справи, якому ухвалу не було вручено в день складення її повного тексту має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії повного тексту ухвали.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Копії ухвали надіслати стягувачу, боржнику, державному виконавцю.
Суддя: Г.М. Гуляєва