Справа №534/2410/24
Провадження №1-кп/534/264/24
11 вересня 2025 року м. Горішні Плавні
Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , захисників обвинувачених: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі клопотання захисника адвоката ОСОБА_20 , про зменшення розміру застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн. відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за № 12023170000000531 від 19.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України,
У провадженні Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області на стадії судового провадження знаходиться вказане кримінальне провадження.
У судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_4 адвокатом ОСОБА_20 подано клопотання про зменшення розміру застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн.
Прокурор у судовому засіданні не заперечував проти клопотання щодо зменшення розміру застави.
Захисник обвинуваченого підтримав своє клопотання та просив задовольнити.
Обвинувачений підтримав думку свого захисника.
Інші учасники судового провадження не заперечували проти клопотання.
Суд у контексті наведеного питання, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, враховуючи, що кожен доказ не має наперед встановленої сили, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_4 звинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Заявлене захисником клопотання про зміну запобіжного заходу відповідає вимогам КПК України.
Відповідно до ст. 194 КПК України підставами для застосування заходів забезпечення кримінального провадження визначено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, можуть бути покладені в основу рішення суду про застосування чи продовження строку запобіжного заходу лише у випадку, коли такі ризики мають реальний та явний характер, існують або продовжують існувати в об'єктивній дійсності та на них вказують наявні у матеріалах справи докази.
Щодо наявності ризику, передбаченого.1 ч.1 ст. 177 КПК України, переховування від суду, суд враховує, що така обставина як тяжкість і характер злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 та суворість можливого покарання і пов'язані із цим негативні наслідки станом на сьогодні, можуть бути передумовами можливого ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від суду. Співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий злочин у найближчій перспективі свідчить про існування вказаного ризику.
Щодо посилання захисника обвинуваченого про зменшення розміру застави, суд дійшов до наступного.
Встановлено, що 08.06.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час досудового розслідування Октябрським районним судом міста Полтави було обрано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 242 240 грн. (80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) із визначенням обов'язків, яку, в подальшому, було внесено відповідно до вимог ухвали.
За змістом частини 4 статті 182 КПК України розмір застави має визначатися з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, та повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд враховує, що з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людини існування.
В рішенні у справі «Мангурас проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Органи зобов'язані належним чином виправдати суму застави, та прийняти до уваги фінансовий стан обвинуваченого та його спроможність сплатити необхідну суму.
В рішенні у справі «Хрістова проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що серйозність обвинувачення не тільки не може єдиним фактором, що обґрунтовує розмір застави, вона не може бути вирішальним фактором.
В рішенні у справі «Тошев проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що під час визначення застави суд має оцінити матеріальний стан обвинуваченого.
Суд враховуючи, що за обвинуваченого ОСОБА_4 внесено мінімальний розмір застави відповідно до ст. 182 КПК України та наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, дійшов висновку про не можливість зменшення застави або зміни запобіжного заходу на більш м'який.
Керуючись ст. ст. 331,369,372, 392 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_20 , про зменшення розміру застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн. відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за № 12023170000000531 від 19.07.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України - відмовити повністю.
Копію ухвали надати прокурору, обвинуваченому ОСОБА_4 та його захиснику.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду.
Суддя ОСОБА_21