Справа № 524/9177/25
Провадження № 2-о/524/264/25
11.09.2025 року м.Кременчук
Суддя Автозаводського районного суду міста Кременчука Алексашина Н.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки, -
До суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлення опіки над ним.
У заяві ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_2 доводиться йому батьком, перебував у шлюбі з його матір'ю.
ОСОБА_2 переніс ішемічний інсульт, страждає на енцофалопатію ІІ ст., у зв'язку з чим потребує стороннього догляду.
Ознайомившись з матеріалами заяви, приходжу до висновку, що вона не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, з огляду на наступне.
Відповідно до п.5 ст.175 ЦПК України заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25 грудня 2024 року у справі № 209/2893/22 звернув увагу, що першочерговим у цій категорії справ є з'ясування судом наявності правосуб'єктності заявника, а саме, чи належить він до певної групи осіб, які мають право на подання заяви про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення їй опікуна.
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (частина друга статті 3 СК України).
Сімейний кодекс України регулює зокрема сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір'ю та батьком дитини, між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком, між іншими членами сім'ї, визначеними у ньому. Водночас, Сімейний кодекс України не регулює сімейні відносини між двоюрідними братами та сестрами, тіткою, дядьком та племінницею, племінником і між іншими родичами за походженням (стаття 2 СК України).
Згідно з абзацом п'ятим пункту 6 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім'ї» членами сім'ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв'язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов'язковими умовами для визнання їх членами сім'ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Отже, законодавством не передбачено вичерпного переліку членів сім'ї та визначено критерії, за наявності яких особи складають сім'ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім'ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов'язки осіб, які об'єдналися для спільного проживання.
Кодекс законів про працю України передбачає, що близькими родичами чи свояками є батьки, подружжя, брати, сестри, діти, а також батьки, брати, сестри і діти подружжя (стаття 25-1 КЗпП України).
Положеннями статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що близькі особи - це члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта. Члени сім'ї: особа, яка перебуває у шлюбі із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб'єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб'єктом; будь-які особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Однак, до поданої заяви ОСОБА_1 не додав документів на підтвердження свого права на подання заяви про визнання ОСОБА_2 недієздатним, встановлення опіки та призначення йому опікуна.
У заяві ОСОБА_1 зазначив, що ОСОБА_2 доводиться йому батьком. Втім, з доданої копії свідоцтва про народження заявника вбачається, що його батьком є ОСОБА_3 .
Вказані недоліки позбавляють суд можливості визначитись з наявністю у заявника правосуб'єктності відповідно до статті 296 ЦПК України, а саме, чи належить він до групи осіб, які мають право на подання заяви про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення їй опікуна.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне залишити подану заяву без руху з наданням позивачу строку для підтвердження належності до кола осіб, які можуть подати заяву про визнання фізичної особи недієздатною.
Керуючись ст.ст.175, 185, 294, 296 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки, залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків протягом 5 днів з дня отримання ним копії ухвали.
Роз'яснити, що разі невиконання вимог суду в указаний строк заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Суддя Н.С.Алексашина