Справа № 372/5305/25
Провадження 1-кс-1180/25
ухвала
Іменем України
11 вересня 2025 року мОбухів
Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна,
Прокурор Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025111230001680 від 08.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України, яке обґрунтовує тим, що досудовим розслідуванням установлено, що 07.09.2025 року близько 22 год.14 хв. за адресою: Київська область, Обухівської р-н. на 45 км. А/Д Н-01 "Київ Знам'янка" водій автомобіля марки "ЗАЗ Таврія" д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням гр. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 рухаючись по автодорозі у напрямок м. Кагарлик здійснив виїзд на зустрічну смугу руху по якій рухався автомобіль марки "Тойота Камрі" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія гр. ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 рухався в напрямок м. Київ, побачивши що автомобіль ЗАЗ рухається по його смузі руху, щоб уникнути зіткнення виїхав на зустрічну смугу після чого водій автомобіля ЗАЗ почав перелаштовуватися в свою смугу та відбулося лобове зіткнення вищевказаних автомобілями. Внаслідок ДТП водій автомобіля "ЗАЗ Таврії", ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому основи черепа, відкрита травма нижньої щелепи. пасажир вищевказаного автомобіля ОСОБА_6 1988 р.н. отримав тілесні ушкодження у вигляді розсічення носа від госпіталізований відмовився та пасажир автомобіля "Тойота Камрі", ОСОБА_7 , 1953 р.н. який отримав тілесні ушкодження у вигляді забій грудної клітини та від госпіталізації відмовився. Всіх потерпілих було доставлено до КНП Обухівської БЛІЛ. водій автомобіля ЗАЗ у відділенні "політравма".
08.09.2025 автомобіль марки "ЗАЗ - 1102" д.н.з. НОМЕР_1 та "Тойота Камрі" д.н.з. НОМЕР_2 , було вилучено та доставлено на майданчик тимчасового зберігання за адресою: Київська обл.. Фастівський р-н. с. Борисів, пров. Боженка 23.
Автомобіль марки "ЗАЗ - 1102" д.н.з. НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 належить ОСОБА_8 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (номер телефону власника відсутні в наявних базах НПУ). Автомобіль марки "Тойота Камрі" д.н.з. НОМЕР_2 згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 належить ОСОБА_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (м.т. сина ОСОБА_5 , НОМЕР_5 ).
Згідно ч. 7 ст. 237 КПК України «при огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
08.09.2025 року автомобіль марки "ЗАЗ - 1102" д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіль марки "Тойота Камрі" д.н.з. НОМЕР_2 визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки він зберіг на собі сліди, які відображають наслідки події, є об'єктом, який зберіг на собі сліди та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, які є необхідними для проведення експертних досліджень, має суттєве значення для встановлення істини у даному провадженні, швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Для здобуття доказів у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих дій та експертних досліджень з використанням даного автомобіля, які мають суттєве значення для встановлення об'єктивних обставин вчинення дорожньо-транспортної пригоди та прийняття рішення за результатами досудового розслідування. Зокрема, інженерно-технічної експертизи за експертною спеціалізацією «Дослідження технічного стану транспортного засобу», інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціалізацією «Транспортно - трасологічні дослідження».
Повернення вказаного автомобіля, та його зберігання за межами спеціального майданчику для утримання транспортних засобів може призвести до їх видозмінення, ремонту та відновлювальних робіт, штучної зміни конструктивних властивостей, механічних слідів утворених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди або відчуження на користь третіх осіб та як наслідок, це може призвести до втрати технічних властивостей автомобіля та знищення або спотворення доказової інформації, яка має суттєве значення для кримінального провадження та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Пошкодження на транспортному засобі, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є унікальними по своїй суті та мають індивідуальні ознаки характерні лише для дорожньо-транспортної пригоди яка відбулася, мають суттєве значення для встановлення об'єктивних обставин дорожньо-транспортної пригоди, механізму його розвитку та в цілому для прийняття обґрунтованого та законного рішення у кримінальному провадженні.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України вилученим може бути майно у вигляді речей, документів. грошей тощо, щодо яких є достатні дані вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на рухоме майно з метою забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні, а відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України арешт також накладається на рухоме майно з метою забезпечення можливого цивільного позову у кримінальному провадженні.
Згідно ст. 64-2 КПК України, третьою особою, що до майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Права та обов'язки третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення належного проведення судових експертиз, які перебувають на виконанні, збереження речового доказу в стані, придатному для використання у кримінальному провадженні, забезпечення відшкодування матеріальної та моральної шкоди потерпілим у кримінальному провадженні, а також з метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати вказане майно необхідно накласти на нього арешт, оскільки без накладення арешту на автомобіль "ЗАЗ - 1102" д.н.з. НОМЕР_1 , та автомобіль марки "Тойота Камрі" д.н.з. НОМЕР_2 , це зробити не можливо.
Прокурор Обухівської окружної прокуратури Київської області в судове засідання не з'явився, просив розглядати клопотання без участі слідчого та прокурора, вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, просив не здійснювати фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів, в тому числі не здійснювати аудіо запис та відео запис за допомогою технічних засобів.
Згідно норми ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали справи приходжу до наступного.
Судом встановлено, що СВ Обухівського РУП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12025111230001680 від 08.09.2025 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Згідно ст.170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Згідно вимог ч.5 ст.173 КПК України в ухвалі про арешт майна має бути зазначено: а) перелік майна, яке підлягає арешту; б) підстави застосування арешту; в) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі; г) заборону розпоряджатися або користуватися майном у разі її передбачення та вказівку на таке майно; д) порядок виконання ухвали.
Внесене клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України, матеріалам клопотання, доведено достатність даних про здійснення досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення, тому з метою запобігання можливим фактам приховування, зникнення, втрати, використання, пересування, передачі, відчуження майна, а його арешт передбачає заборону особам, у володінні яких перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його, є підстави для задоволення клопотання, оскільки у судовому засіданні встановлено усі, передбачені ст.132, 173 КПК України, підстави до задоволення внесеного прокурором клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 171-173, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання прокурора Обухівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна, задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки "ЗАЗ - 1102" д.н.з. НОМЕР_1 , згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 належить ОСОБА_8 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (номер телефону власника відсутні в наявних базах НПУ). Автомобіль марки "Тойота Камрі" д.н.з. НОМЕР_2 згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 належить ОСОБА_7 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (м.т. сина ОСОБА_5 , НОМЕР_5 ) та визначити місце їх зберігання за адресою: Київська обл.. Фастівський р-н. с. Борисів, пров. Боженка 23.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1