Справа № 369/9830/25
Провадження № 2-о/369/458/25
(про залишення заяви без руху)
10.06.2025 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, -
У червні 2025 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Хоменко Максим Петрович звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення та просив суд встановити відсутність родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Розглянувши подану заяву, а також матеріали, додані до неї, приходжу до висновку, що заява не відповідає вимогам ст. 318 Цивільного процесуального кодексу України, а тому підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Відповідно до положень п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд розглядає в порядку окремого провадження.
Згідно із ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 318 ЦПК України визначено, що у заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, серед іншого, повинно бути зазначено мету, з якою заявник просить встановити цей факт.
Системний аналіз положень ч. 1 ст. 293, ч. 2 ст. 315 та п. 1 ч. 1 ст. 318 ЦПК України вказує на те, що в порядку окремого провадження підлягають розгляду справи про встановлення не будь-яких юридичних фактів, а лише тих юридичних фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб.
Зазначення у заяві мети встановлення факту, що має юридичне значення, є необхідною умовою для надання суду змоги дійти переконання щодо важливості цього факту для реалізації прав особи. Адже, відповідно до вимог ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно бути зазначено не лише відомості про факт, встановлений судом, а й мету його встановлення.
Так, подана заява не відповідає вимогам ст. 318 ЦПК України, так як не зазначено мети встановлення відсутності факту родинних відносин, оскільки як вбачається з поданої до суду заяви заявник тільки планує реалізовувати свої спадкові права та обов'язки, права щодо різноманітних грошових виплат та інше, та у майбутньому факт відсутності родинних відносин між нею та ОСОБА_3 буде впливати на можливість прийняття нею спадщини, а не на момент подачі відповідної заяви, коли підстави ще не настали і можливо і не настануть (наприклад, скасування заповіту); неможливості іншим шляхом, окрім судового, встановити факт відсутності родинних відносин, тощо.
Вказані недоліки заяви унеможливлюють вирішення питання про відкриття провадження по справі та призначення цієї заяви до розгляду.
Частиною 3 ст. 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно з вимогами ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 ЦПК України постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Крім того, вважаю за необхідне попередити заявника, що в разі не усунення порушень закону, допущених при подачі заяви до встановленого законом строку, заява буде вважатися не поданою та повернута заявнику.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 185, 293, 294, 318 ЦПК України, суддя, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення, - залишити без руху, надати заявнику строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення заявнику ухвали, та роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА