Справа № 361/917/25
Провадження № 2/361/2750/25
11.09.25
11 вересня 2025 року суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Писанець Н.В., вивчивши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до КП ?Броваритепловодоенергія? про зобов'язання усунути недоліки у наданні житлово-комунальних послуг, здійснити перерахунок вартості та визнання частини вимог безпідставними на позовну заяву Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області “Броваритепловодоенергія» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, -
У липні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вищевказаним зустрічним позовом.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 194 ЦПК України, зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Згідно п.п. 2, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частинами першої та другої статті 9 Закону України »Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Дані щодо підтвердження оплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до автоматизованої системи документообігу суду КП »Д-3». При цьому виконується автоматичне поєднання записів про оплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, із записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Казначейства.
Перед початком розгляду справи перевіряється наявність у справі підтвердження оплати та, у разі, якщо вона відсутня, здійснюється пошук відповідного підтвердження оплати в ручному режимі, після чого такі записи поєднуються. Відповідно існує два режими поєднання записів: автоматичний та ручний.
Під час надходження з Казначейства підтверджень оплати судового збору КП »Д-3» виконує в автоматичному режимі поєднання записів карток судового збору з відповідними записами підтверджень про їх оплату. Тобто, на момент перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, така інформація перевірена та міститься в системі.
Згідно ст. 4 Закону України ?Про судовий збір? визначено ставки судового збору, розмір яких, з урахуванням прожиткового мінімуму, з 01.01.2024 року становить за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1211,20 грн.
Відповідно до постанови Верховного суду України № 905/98/20, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17.
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Подібна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19.
Згідно з частинами першої та другої статті 9 Закону України »Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Частиною 3 ст. 6 Закону України ?Про судовий збір? передбачено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно ч. 4 ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору .
Відповідно ст. 5 Закону України ?Про судовий збір? передбачений перелік позивачів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Оскільки позивач не надав доказів про звільнення від сплати судового збору, то згідно із частиною 2 статті 4 Закону України »Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви фізичною особою, яка подала позов сплачується судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що зустрічну позовну заяву потрібно залищити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, а саме зазначити повні анкетні дані сторін, наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача, також відсутнє підтвердження про відсутність інших позовів, надати докази сплати судового збору в розмірі вказаному вище, або документ, який би звільняв від його оплати.
Керуючись ст.ст. 4, 5 Закону України »Про судовий збір», ст.ст. 49, 175 - 177, 185, 260 ЦПК України, суд -
Позовну заяву зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до КП ?Броваритепловодоенергія? про зобов'язання усунути недоліки у наданні житлово-комунальних послуг, здійснити перерахунок вартості та визнання частини вимог безпідставними, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків - 10 днів з дня отримання ухвали та роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Н.В.Писанець