Справа №2-8427/10р.
21 грудня 2010 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого -судді Цокол Л.І.
при секретарі Шарапа М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду і просить розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спільне життя з відповідачем не склалось , і на даний час шлюбні відносини між ними фактично припинені. В судове засідання позивач не з'явилась, подала до суду заяву, згідно якої просила провести розгляд без її участі, за участі її представника, наполягала на задоволенні вимог, вказуючи на обставини викладені в позові.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, направив свого представника, який вимоги позивача визнав, вказуючи на те,що обставини викладені позивачем в позові відповідають дійсності.
Суд вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до наступного.
Судом встановлено наступне.
Сторони зареєстрували шлюб 31 серпня 2002 року . Від шлюбу мають малолітню дитину, сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Між сторонами відсутнє взаєморозуміння щодо шлюбних відносин, що стало підставою припинення ведення спільного господарства та подружніх стосунків. З січня 2010 року сторони фактично припинили сімейні відносини, не підтримують подружніх стосунків та не ведуть спільного господарства.
Між сторонами досягнута домовленість щодо розподілу спільного майна, проживання дитини та її утримання.
Відповідно до ст. 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ст.112 цього ж кодексу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.
Відповідно до частини другої цієї статті суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено , що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
З часу припинення шлюбних відносин , окремого проживання та часу знаходження позову в суді , примирення між сторонами не відбулось. Кожна з сторін не вважає можливим збереження сім"ї.
При таких обставинах суд приходить до висновку , що дальше спільне життя подружжя та збереження їх сім"ї неможливе, оскільки буде суперечити інтересам кожної з сторін та їх малолітньої дитини.
Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110-112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 8,10,60,208,212,213,214,215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 31 серпня 2002 року за актовим записом №152 у відділі реєстрації актів громадянського стану Переяслав-Хмельницького міського управління юстиції Київської області, розірвати.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти діб з дня проголошення рішення.
Суддя