Справа № 357/14553/25
3/357/5872/25
11.09.2025 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Білоцерківського РУН ГУНП у Київській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого керівником торгового відділу ТОВ «Крайтекс-сервіс», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 3 ст. 184 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 22 серпня 2025 року приблизно о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_1 ухилився від виконання своїх батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 СК України, відносно свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який 22.08.2025 року о 13 годині 00 хвилин в м. Біла Церква по вул. Леваневського 55, порушив громадський порядок, а саме в магазині «Юлія» придбав дві пляшки алкоголю «Рево», вмістом спирту 8.5%, при цьому показавши підроблену «Дію», тобто ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що 22.08.2025 року його син пішов гуляти, потім йому зателефонували працівники поліції, які повідомили, що син в магазині придбав алкогольний напій через підроблену «Дію». Зазначив, що він належним чином виконує свої батьківські обов'язки щодо забезпечення необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітнього сина. Син спиртні напої не вживає, не палить, займається спортом, допомагає.
Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 ,дослідивши письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Статею 150 СУ України, передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.
2. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
3. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
4. Батьки зобов'язані поважати дитину.
5. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
6.Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини.
7. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.
Неналежне виконання обов'язків щодо виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої обов'язки по вихованню виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.
Диспозицією ч. 3 ст.184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, як документ, що засвідчує факти неправомірних дій і є основним джерелом доказів, складається по встановленій формі і повинен містити дані, необхідні для розгляду справи по суті
Відповідно до ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Однак, у порушення зазначеної норми закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не зазначено, яке правопорушення вчинено неповнолітнім, відсутній можливий проткол про вчинення останнім правопорушення, чи то рішення відповідного органу про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення.
Як вбачається із змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 22.08.2025 року та досліджених судом матеріалів, жодних обставин, які б свідчили про неналежне виконання ОСОБА_1 батьківських обов'язків не наведено, відсутні покази свідків та інші будь-які докази, які б підтверджували обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, оцінивши в сукупності, встановлені в ході судового розгляду обставини, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Європейський Суд з прав людини у справі "Кобець проти України" 14.02.2008 року зазначив, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Typeччини"(Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
При цьому відповідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, будь які сумніви щодо винуватості особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, сукупність вказаних обставин не дає можливості судді зробити висновок про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 184 КУпАП в діях ОСОБА_1 .
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись ч. 3 ст. 184, ст. ст. 221, 245, 247,256, 284 КУпАП, суддя
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 184 КУпАП закрити на підставі ст. 247 ч.1 п.1 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО