Справа № 357/11771/25
3/357/5037/25
11.09.2025 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Дорошенко С.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з білоцерківського РУП ГУНП у Київській області,відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
11 липня 2025 року о 19 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 , в Київській області, м. Біла Церква по бульвару Олександрійський, 94, керував транспортним засобом, електросамокатом «VEVIC/H» ОК240422000548 без державного реєстраційного номеру з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку, водій відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор №861572. Від керування відсторонений шляхом залишення транспортного засобу без порушень ПДР, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав. пояснив, що 11.07.2025 року він не керував електросамокатом, до нього підійшли працівники поліції електросамокат стояв. Працівники поліції повідомили йому, що підозрюють його в керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на визначення стану сп'яніння, нащо він відмовився, так як не керував електросамокатом, доказів того, що він керував електросамокатом працівники поліції йому не надали. Працівники поліції повідомили йому, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП і він пішов з місця події. Після переглянутого в судовому засіданні диску з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських ОСОБА_1 змінив свої покази та пояснив, що він з товаришем ОСОБА_2 їхали з парку додому на електросамокатах, виїхали пішохідний перехід, і до них відразу підійшли працівники поліції, які повідомили, що він створив аварійну ситуацію, що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на визначення стану сп'яніння, нащо він відмовився, так як у працівників поліції не було доказів того, що він керував транспортним засобом. також не вбачав за необхідне проходити огляд на стан алкогольного спяніння. Працівники поліції повідомили йому, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, після чого він пішов з місця події, отримувати копію протоколу він відмовився.
За клопотанням ОСОБА_1 , допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 ,якого було попереджено про кримінальну відповідальність за ст. ст 348, 385 КК України та приведено до присяги. Свідок ОСОБА_2 суду показав, що ОСОБА_1 його товариш з дитинства, 11.07.2025 року його та ОСОБА_1 зупинили працівники поліції, які повідомили, що вони керували електросамокатами в стані алкогольного сп'яніння, запропонували пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння. ОСОБА_1 відмовився так як він не їхав, у працівників поліції не було доказів, що вони їхали і працівники поліції їх відпустили. Стверджував, що просто так не можна визначити, чи перебуває особа у стані спяніння. Вважав дії працівників поліції незаконними. Після перегляду відеозапису з нагрудних бодікамер поліцейських та повторного розяснення, що свідок попереджений про кримінальну відповідальність за дачу суду,зокрема, завідомо неправдивих показань, ОСОБА_2 повідомив, що він з ОСОБА_1 їхали на електросамокатах, виїхали на пішохідний перехід, і до них підійшли працівники поліції, які повідомили ОСОБА_1 , що він керував електросамокатом в стані алкогольного сп'яніння та запропонували пройти огляд на визначення стану сп'яніння. Нащо ОСОБА_1 відмовився. Він просив працівників поліції щоб оголосили ОСОБА_1 попередження, а не 130. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП після чого вони пішли з місця події, оскільки їх не затримували.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні переглянуто диск з відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, який додано до протоколу, та з якого убачається, що працівники поліції підійшли до ОСОБА_1 , який перебував біля електросамоката та повідомляють останньому, що він на електросамокаті вискочив на дорогу і ледь не створив аварійну ситуацію, що останній не заееречував. Під час спілкування та перевірки документів працівники поліції повідомляють ОСОБА_1 , що підозрюють його в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, назвали ознаки. Працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 , що керувати електросамокатом в стані алкогольного сп'яніння не можна, нащо останній відповів, що не знав. Працівники поліції роз'яснили ОСОБА_1 його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, запропонували пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп'яніння на місці або у медичному закладі, роз'яснили, що за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП. Товариш, який перебував з ОСОБА_1 - ОСОБА_2 почав кричати, щоб працівники показали відеозапис, як ОСОБА_1 керував електросамокатом, щоб викликали ВСП, щоб не складали протокол по ст. 130 КУпАП, а виписали ОСОБА_1 попередження, висловлювався нецензурною лайкою. Працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення. передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 повідомив, що не їхав, а йшов, після чого розвернувся та пішов з місця події, від отримання копії протоколу останній відмовився.
Оголосивши протокол про адміністративне правопорушення, заслухавши ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , дослідивши направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 11.07.2025 року, акт огляду на стан наркотичного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, рапорт працівника поліції, переглянувши відеозаписи з нагрудної камери поліцейського, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, визнає доведеним належними та допустимими доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя, відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП, повинен з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП закріплено, що відповідальність за вказане правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.03.2023 (справа № 127/5920/22, провадження № 61-10553св22) використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна. Отже, будь-який транспортний засіб, що приводиться у рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об'єму належить до механічних транспортних засобів.
У відповідності до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь - яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Враховуючи встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, а саме відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, які досліджені судом, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена «поза розумним сумнівом», тому в його діях наявний склад вказаного правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
При накладенні адміністративного стягнення, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, його відношення до вчиненого, конкретних обставин справи, вважаю, що ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП слід піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім цього, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладання адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 221, ст. 284 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Термін пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
СуддяСвітлана ДОРОШЕНКО