Справа № 289/1045/25
Номер провадження 2/289/801/25
11.09.2025 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Сіренко Н.С.,
за участі секретаря судового засідання Василенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
18.06.2025 позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитом у сумі 30013,22 грн. за кредитним договором б/н від 14.06.2011 посилаючись на те, що останній з метою отримання банківських послуг звернувся до АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та підписав Анкету-заяву №б/н від 14.06.2011 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті https://privatbank.ua/terms, а також 14.06.2011 відповідачем була підписана Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», в якій він власним підписом підтвердив, що з фінансовими умовами надання кредиту і прикладами розрахунку суми плати за використання кредитних коштів ознайомлений, таким чином між відповідачем та банком був укладений договір в порядку ч. 1 ст. 634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого Банком договору. Відповідачу було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку, на яку було встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому збільшився до 25000,00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку та Випискою по рахунку. Відповідач отримав кредитну картку номер НОМЕР_1 , строк дії 02/15, тип Універсальна, здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи, що підтверджується, зокрема, розрахунком заборгованості, випискою по рахункам відповідача. Після спливу строку дії першої картки відповідачем для можливості користування рахунком додатково отримані наступні картки: кредитна картка номер НОМЕР_2 , строк дії 03/18, тип - Універсальна; кредитна картка номер НОМЕР_3 , строк дії 09/21, тип - Універсальна; кредитна картка номер 4149609027428319, строк дії 10/27, тип - Універсальна. В процесі користування рахунком відбулася зміна відсоткової ставки на 42% річних, про що відповідач був належним чином повідомлений, про що підписав 17.09.2021 Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, на підставі якої отримано додаткову картку номер НОМЕР_4 , строк дії 11/25, тип - Універсальна.
Таким чином, банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, для чого за зверненнями відповідача відкрив рахунок та надавав кредитні картки до нього, а відповідач отримуючи кредитні картки фактично отримував електронний платіжний інструмент, який дає можливість використовувати власні гроші або кредитний ліміт на банківському рахунку для здійснення безготівкових операцій, тим самим відповідач мав безперервний доступ до самого рахунку.
Відповідач зобов'язався повернути використану частину кредитного ліміту відповідно до умов договору, а саме щомісячними платежами у розмірі мінімального платежу від суми заборгованості, який встановлений Договором, але в процесі користування кредитним рахунком він не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості, а також підтверджується випискою по рахунку.
У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 19.05.2025 має заборгованість 30013,22 грн., яка складається з наступного: 25074,12 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 4939,10 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, яку позивач просить стягнути з відповідача разом із судовими витратами в сумі 2422,40 грн.
До позову додав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.20), та просить суд здійснювати розгляд справи за відсутності позивача (а.с.21).
Ухвалою від 07.07.2025 відкрито спрощене провадження у справі та призначено судове засідання на 30.07.2025, визначено відповідачу строк для подання відзиву (а.с.124). Копію ували направлено сторонам, однак направлена відповідачу кореспонденція повернулася до суду 21.02.2020 з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.128), в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 27.08.2025, та по причині неявки відповідача на 11.09.2025, про що повідомлено учасників справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав клопотання в якому просить розглядати справу за його відсутності. Також вказав, що у випадку неявки відповідача не заперечує щодо ухвалення заочного рішення у справі (а.с.21).
Направлена відповідачу кореспонденція повертається до суду не врученою відповідачу із поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.135,142).
У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
Окрім того, у справі № 911/3142/19 Верховний Суд у постанові від 18.03. 2021 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду. Обов'язок «повідомити» полягає у тому, щоб інформувати учасника про засідання, а не забезпечити його участь в цьому засіданні (подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки не повідомив. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив. Також до суду не надходили від відповідача заяви чи клопотання щодо розгляду справи.
За таких обставин, з письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223 та ст. 280 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.
В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксація судового процесу на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 81 ч. 1 ЦПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивач має чинну банківську ліцензію за №22 на право надання банківських послуг від 05.10.2011 та Статут АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.8-11).
Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2011 між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір б/н шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, в якій останній виявив бажання оформити на своє ім'я платіжну картку кредитка Універсальна, зазначив суму бажаного кредиту - 3700,00 грн. та підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складає між сторонами Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом сторін у заяві (а.с.65), та в цей же день 14.06.2011 ОСОБА_1 підписано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с.66).
17.09.2021 клієнт ОСОБА_1 підписав Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (а.с.67-78), в якій зазначені істотні умови Договору, порядок та умови надання кредиту, порядок повернення кредиту, права та обов'язки сторін, а також їх відповідальність, строк дії договору та ін.. В п.18 Преамбули зазначеної Заяви вказано, що підписанням Заяви клієнт підтверджує, що Банком надано йому інформацію, передбачену ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України.
Окрім того, 17.09.2021 ОСОБА_1 підписав Паспорт споживчого кредиту, в якому вказана інформація та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інша інформація, підтвердивши своїм підписом отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування (а.с.79-83).
Взяті на себе зобов'язання за договором № бн від 14.06.2011 Банк виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні ресурси, в порушення умов договору відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав.
Факт відкриття позивачем кредитної лінії відповідачеві ОСОБА_1 підтверджується Випискою за договором № б/н за період з 14.06.2011 по 22.05.2025, наявної у матеріалах справи, з якої вбачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами, здійснюючи фінансові операції, в тому числі, в магазинах, в аптеках, отримання готівки у банкоматах тощо (а.с. 51-62); Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 підтверджується інформація про встановлення 14.06.2011 кредитного ліміту в розмірі 3700,00 грн., подальші зміни кредитного ліміту, який 10.05.2024 було збільшено до 25000,00 грн. (а.с.63); Довідкою (а.с.64) підтверджується підписання між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 кредитного договору, за яким надавалися кредитні картки:
НОМЕР_1 , строк дії 02/15, тип Універсальна,
5168755399440235, строк дії 03/18, тип - Універсальна;
4149439103328435, строк дії 09/21, тип - Універсальна;
5168755471216578, строк дії 11/25, тип - Універсальна;
4149609027428319, строк дії 10/27, тип - Універсальна (а.с.64).
Згідно з наданим банком розрахунком, відповідач витрачав кредитні кошти та вносив платежі на погашення кредиту, має заборгованість за тілом кредиту станом на 19.05.2025 у розмірі 25074,12 грн. та за простроченими відсотками в розмірі 4939,10 грн., а загальна заборгованість за наданим кредитом становить 30013,22 грн. (а.с.23-50).
Вказані обставини не спростовані відповідачем.
У постанові Верховного Суду від 30.06.2023 в справі N 274/7221/19 зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно з цим Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Водночас, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відповідно виписка за рахунком, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом заборгованості позичальника за сумою кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Подібні висновки Верховний Суд виклав у постановах від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 20.10.2020 у справі № 456/3643/17), від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14, від 17.12.2020 у справі N 278/2177/15.
Таким чином, виписка з карткового рахунку, додана до позовної заяви, є належним та допустимим доказом, що підтверджує розмір заборгованості за тілом кредиту, а також доказом існування між сторонами кредитних правовідносин, ураховуючи факт користування позичальником кредитними коштами, часткового повернення отриманих коштів у кредит.
Нормами статей 526, 527, 530 ЦК України визначено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
На підставі наведеного вище, виходячи з «балансу ймовірностей» як стандарту доказування, котрий ЄСПЛ у рішенні «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» (заява № 59166/12) від 23.08.2016 визнає притаманним саме цивільним справам, відповідно до якого доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, суд доходить до висновку, що ОСОБА_1 отримував кредитні кошти, користувався ними однак, в порушення умов договору свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість, розмір якої ним не спростовано, контррозрахунок суду не надано, а отже заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню та, відповідно до статі 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 89, 141, 263-265, 274-279, 280-282, 289 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за Кредитним договором в розмірі 30013,22 грн. (тридцять тисяч тринадцять грн. 22 коп.), а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.), а всього 32435,62 грн. (тридцять дві тисячі чотириста тридцять п'ять грн. 62 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте Радомишльським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Наталія СІРЕНКО