Справа № 289/2197/24
Номер провадження 2/289/167/25
10.09.2025 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого судді - Кириленка О.О.,
з участю секретаря судового засідання - Науменко І.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради Житомирської області про надання додаткового строку для прийняття спадщини, -
Позивач звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просить визначити їй додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Протокольною ухвалою суду від 10.09.2025 витребувано від приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Мельниченко Н.М. належним чином завірену копію спадкової справи №74/2023 до майна померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Керуючись ст. 81, 260-261 ЦПК України, суд
Витребувати від приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Мельниченко Н.М. належним чином завірену копію спадкової справи №74/2023 до майна померлого ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Копію ухвали направити приватному нотаріусу Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Мельниченко Н.М., для виконання.
Витребувані докази слід надати до канцелярії Радомишльського районного суду Житомирської області до 01.12.2025.
Одночасно суд роз'яснює, що, відповідно до чинного законодавства, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені Розділом 1 Главою 9 ЦПК України.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Згідно ст. 146 ЦПК України, у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.
Ухвала про тимчасове вилучення доказів для дослідження судом є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст. 148 ЦПК України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин.
У випадку повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Олег КИРИЛЕНКО