Справа № 750/9540/25
Провадження № 2/750/2674/25
11 вересня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:
судді Косенка О.Д.,
секретар Костюк С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
12 липня 2025 року представник позивача адвокат Блохіна Наталія Вікторівна в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу, зареєстрованого 16.05.2019, мотивуючи позов тим, між подружжям втрачені почуття любові один до одного, внаслідок чого сторони проживають окремо та спільного господарства не ведуть. А тому позивач вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливим, і є таким, що суперечить його інтересам. Однак, відповідач не погоджується у добровільному порядку розірвати шлюб і тому позивач вимушений звертатись до суду за захистом своїх порушених прав.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 19.08.2025 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та надано строк для надання заяв по суті справи.
В судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи сповіщалися завчасно і належним чином, представник позивача через підсистему «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, відповідач причини неявки не повідомила, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено до 11.09.2025.
11 вересня 2025 року Відповідач через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи без її участі.
Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. За таких обставин, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
16 травня 2019 року між сторонами укладено шлюб, який зареєстровано Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про що складено відповідний актовий запис № 551 (а.с. 6).
Подружні відносини сторони фактично припинили, внаслідок чого сторони проживають окремо та спільного господарства не ведуть. А тому позивач вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливим, і є таким, що суперечить його інтересам. Однак, відповідач не погоджується у добровільному порядку розірвати шлюб.
Від шлюбу сторони мають спільну дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом про народження № 1559 (а.с. 6).
Згідно з ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст.56СК України кожен має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Суд не має права примушувати жінку або чоловіка до підтримання, відновлення або продовження сімейних відносин, а вільність та рівність цих стосунків та можливість припинення шлюбу є їх основою.
З огляду на викладене, враховуючи що позивач наполягає на розірванні шлюбу, підстав для досягнення примирення між сторонами суд не вбачає, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам подружжя і відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу, а тому суд приходить до висновку про задоволення позову, розірвання шлюбу між сторонами.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 та п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України при ухваленні рішення суд має вирішити питання про розподіл судових витрат.
За змістом ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду із позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн за вимогу про розірвання шлюбу.
Позивач вимоги про стягнення судових витрат з відповідача не заявляє, а тому керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, визначеним у ст. 13 ЦПК України, суд залишає їх за позивачем.
Керуючись ст. ст. 2, 10-13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, ч. 3 ст.105, ст. ст.110-112 Сімейного кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16 травня 2019 року Чернігівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, актовий запис № 551, розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Олег КОСЕНКО