Справа № 750/3226/25
Провадження № 2-о/750/140/25
11 вересня 2025 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
секретарів - Мишастої К.Б., Левченка К.С.,
за участю заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
заінтересованої особи ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,
заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_4 , Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , в інтересах якого діє ОСОБА_1 ,
06 березня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт її проживання разом з ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу в період з серпня 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовано заяву тим, що з серпня 2013 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 проживали однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 . Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет та побут. У період спільного проживання у заявника з ОСОБА_6 народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого вони разом виховувавли. ОСОБА_6 був військовослужбовцем та помер ІНФОРМАЦІЯ_3 під час захисту Батьківщини. Підтвердження факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідне заявнику для набуття та реалізації права на отримання грошової допомоги, як дружини померлого військовослужбовця.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 07 березня 2025 року прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
06 травня 2025 року Міністерство оборони України направило до суду письмові пояснення, в яких зазначило, що заявник не підтвердила факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 належними та допустимими доказами. А тому, Міністерство оборони України просило врахувати ці пояснення при розгляді справи і залишити заяву ОСОБА_1 без задоволення. Також, представник Міноборони у своїх поясненнях вказує, що в долученій до заяви копії відповіді військової частини НОМЕР_1 вказано, що солдат ОСОБА_6 є одруженим (дружина ОСОБА_4 ), а тому, в разі наявності спору про право, просить залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду.
Заявник та її представник у судовому засіданні вимоги заяви підтримали та просили суд встановити факт її проживання разом з ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу.
Представник Міністерства оборони України у судове засідання не з'явився, про день та час, місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.
Заінтересована особа ОСОБА_4 , яка є матір'ю померлого ОСОБА_6 , у судовому засіданні підтримала подану заяву, пояснивши, що викладене у заяві відповідає дійсності, заявник дійсно проживала однією сім'єю з її сином без реєстрації шлюбу, починаючи з серпня 2013 року до дня смерті сина, разом виховували сина.
Представник військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення повідомлений завчасно та належним чином, подав клопотання про розгляд справи без його участі, заперечень проти заяви не надав.
Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Як пояснила у судовому засіданні ОСОБА_1 , вона з серпня 2013 року почала проживати однією сім'єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу разом з ОСОБА_6 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет та побут. ОСОБА_6 був військовослужбовцем та помер ІНФОРМАЦІЯ_3 під час захисту Батьківщини.
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 народився ОСОБА_5 , батьками записані - ОСОБА_13 та ОСОБА_1 (а.с. 7).
З доповіді командира ВЧ НОМЕР_1 про факт смерті від 28.12.2024 убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 14 год. 00 хв. солдат ОСОБА_6 , перебуваючи на забезпеченні працездатності ретранслятора «КАПСУЛА» н.п. Новеньке Сумської області поскаржився на погане самопочуття. Приблизно о 14 год. 10 хв. втратив свідомість. О 14 год. 30 хв. був доставлений до стабілізаційного пункту НОМЕР_3 омбр н.п. Юнаківка Сумської області. О 14 год. 50 хв. констатовано біологічну смерть (а.с. 8).
Відповідно до копії лікарського свідоцтва про смерть та довідки про причину смерті № 2249 від 30.12.2024 ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Причина смерті раптова серцева смерть (а.с. 9).
Відповідно до довідки № 283 від 20.01.2025 до складу зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_1 входять: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєстровано з 02.10.2007. Помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Знято з реєстрації 17.01.2025 (а.с. 31).
Актом від 04 березня 2025 року підтверджується, що ОСОБА_1 та її дочка від першого шлюбу ОСОБА_15 , з серпня 2013 року проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 04.06.2013 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_16 розірвано, стягнуто з батька аліменти на утримання дочки ОСОБА_15 (а.с. 10-11).
Інформацією відділу державної реєстрації актів цивільного стану в м. Чернігові від 11.06.2025, наданою на запит суду, підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 у зареєстрованих шлюбах не перебували (а.с. 89).
Таким чином, в довідці військової частини НОМЕР_1 помилково вказано, що солдат ОСОБА_6 є одруженим (дружина ОСОБА_4 ), так як матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_4 є матір'ю ОСОБА_6 , а не його дружиною.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 підтвердили доводи заявника про те, що вона проживала однією сім'єю із ОСОБА_6 , вони мали спільний бюджет та побут, разом виховували сина.
Зокрема, свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що ОСОБА_6 він знав за життя, вони були кумами, так як дружина свідка є хрещеною матір'ю спільного сина заявника та покійного ОСОБА_6 .
Такі ж пояснення суду надала свідок ОСОБА_11 , в яких підтрведила факт спільного проживання заявника з ОСОБА_6 однією сім'єю.
Свідок ОСОБА_8 , яка є подругою заявника, суду пояснила, що вона з ОСОБА_1 разом зростали. Померлий є чоловіком подруги, вони дружили сім'ями. У них була гарна сім'я, наче з 2011 року почали жити разом та вели спільне господарство.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що знає сім'ю заявника та покійного. Знала його, як чоловіка заявника. Це одна сім'я, у них є спільна дитина - син ОСОБА_17 .
Свідок ОСОБА_10 , яка є подругою заявника, суду пояснила, що із заявником та її чоловіком знайомі давно. Дружили сім'ями. Стали жити разом років 12 чи 13 тому. Вели спільне господарство.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що він із покійним разом працювали. Років 7 знайомий з ним, сприймав його та заявника як сім'ю.
З інформації відділу ДРАЦС у місті Чернігові від 11.06.2025, наданої на запит суду, вбачається, що актові записи про шлюб, складені на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в архіві відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Чернігові відсутні. Також, повідомляється, що в архіві Відділу зберігається актовий запис про народження дитини № 2731, складений 11.11.2014 на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . Батьками дитини зазначені - ОСОБА_6 та ОСОБА_1 .
Частиною сьомою статті 19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У пункті 5 частини 2 статті 293 ЦПК України передбачено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановленні лише для виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.
За частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
За положеннями частин 1, 2 статті 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до частини 1 статті 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
За приписами частини 2 статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Таким чином, предметом доказування у спорі про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу є такі обставини, що мають матеріально-правове значення: чоловік і жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі, між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю, а саме спільне проживання, спільний побут, наявність взаємних прав та обов'язків.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя», вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв'язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім'ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв'язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
У п. 104-106 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 зазначено, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Водночас у частині шостій статті 294 ЦПК України визначено, що суд залишає заяву про встановлення факту, без розгляду якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, і роз'яснює заінтересованими особами особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах.
При цьому між позивачем та Міністерством оборони України не може бути спору про право на отримання соціальних виплат, оскільки Міноборони не є суб'єктом отримання соціальних допомог.
Таким чином, заперечення представника Міністерства оборони України у даній справі щодо встановлення факту, про який просить заявник, не свідчить про існуваня спору про право, адже Міноборони не є суб'єктом отримання соціальних виплат.
Зібраними у справі доказами підтверджено, що заявник проживала однією сім'єю з ОСОБА_6 , вели з ним спільне господарство, мали спільний бюджет та побут, встановлення факту має для заявника юридичне значення, вимоги не містять в собі спору про право, а тому суд вважає за можливе заяву задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 258, 259, 273, 293, 315, 319, 354 ЦПК України, суд,-
заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової карти платника податків: НОМЕР_4 ) про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - задовольнити.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , однією сім'єю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу у період серпня 2013 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя