Справа № 742/1529/25
Провадження № 2-а/750/181/25
11 вересня 2025 року м. Чернігів
Суддя Деснянського районного суду м. Чернігова Рахманкулова І.П., перевіривши додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України при подачі позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
14 березня 2025 року представник позивача через систему «Електронний суд» звернулася до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06 травня 2025 року після заміни за клопотанням представника позивача неналежного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 на належного - ІНФОРМАЦІЯ_4 , справу передано на розгляд до Деснянського районного суду м. Чернігова за підсудністю.
Вказану справу було визначено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова ОСОБА_2 .
Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова у складі судді Логвіної Т.В. від 30 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Проте, у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади судді Деснянського районного суду м. Чернігова відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 07.08.2025 та на підставі рішення зборів суддів Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.08.2025 № 6 вказану справу передано до канцелярії суду для призначення повторного автоматизованого розподілу в порядку, передбаченому статтею 31 КАС України.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 вересня 2025 року дану справу визначено для розгляду судді Деснянського районного суду м. Чернігова Рахманкуловій І.П.
У відповідності до частини 13 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Зазначена позовна заява має бути залишена без руху з наступних підстав.
У відповідності до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Представник позивача у своєму клопотанні від 28.04.2025 просила Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області замінити неналежного відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 на належного - ІНФОРМАЦІЯ_4 та передати справу на розгляд до Деснянського районного суду м. Чернігова за місцем знаходження відповідача.
При цьому зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач оскаржує постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № 139 від 03.03.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП ОСОБА_1 .
З наданих у справі доказів видно, що ІНФОРМАЦІЯ_4 оскаржуваної постанови № 139 від 03.03.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП щодо ОСОБА_1 не приймав.
Таким чином позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог, заявлених до відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 та викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до вказаного відповідача.
Згідно статті 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Статтею 235 КУпАП визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
У пункті 3 Положення від 23.02.2022 року №154 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема, передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються оперативному командуванню, в зоні відповідальності якого вони перебувають згідно з військово-адміністративним поділом території України.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Згідно із пунктом 7 Положення від 23.02.2022 року №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки має печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, незважаючи на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 не має статусу юридичної особи та є відокремленим підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 , він є суб'єктом владних повноважень у розумінні КАС України та може бути належним відповідачем у спорі, пов'язаному зі скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, яка прийнята начальником цього районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Такий висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 522/22225/21.
Таку ж позицію зайняв Шостий апеляційний адміністративний суд, зокрема, у постанові № 753/22125/24 від 24 березня 2025 року.
Першочергово позивачем було правильно заявлено позовні вимоги до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому що рішенням посадової особи цього органу позивача притягнено до адміністративної відповідальності, а тому саме попередньо визначений позивачем відповідач є належним при оскарженні постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Однак, як вбачається зі змісту уточненої позовної заяви, позивачем було визначено в якості відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 , про те позивачем не зазначено, які саме вимоги заявлені до цього відповідача та чи виносив цей орган якісь рішення щодо позивача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 161, 169, 256, 294 КАС України,
позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Запропонувати позивачу в 5 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути вказані в ній недоліки.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали у вказаний строк, позовна заява буде повернута.
У разі подання уточненої позовної заяви чи додаткових документів у зв'язку з виконанням ухвали судді, надати їх у кількості відповідно до вимог статті 161 КАС України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала не оскаржується.
Суддя І.П. Рахманкулова