16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №730/1111/25
Провадження № 2/730/505/2025
"11" вересня 2025 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (далі - ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН») через систему «Електронний суд» звернулося до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором №1399426 від 28.12.20020р. у сумі 13643,50 грн, яка складається з простроченого боргу за сумою кредиту - 6500,00 грн, простроченого боргу за комісіями і відсотками - 7143,50 грн, а також судовий збір у сумі 2422,40 грн. Свої вимоги обгрунтовує тим, що 28.12.2020р. між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» було укладено вказаний кредитний договір у електронній формі, підписаний позичальником за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора. Згідно даного договору товариство надає клієнту грошові кошти в кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за його користування на наступних умовах: сума кредиту - 6500,00 грн, дата надання кредиту - 28.12.2020р., строк кредиту - 30 днів, стандартна процентна ставка - 1,9% у день. ТОВ «Лінеура Україна» перерахувало ОСОБА_1 на його банківську карту обумовлені кошти в сумі 6500 грн, цим самим виконавши свої договірні зобов'язання, тоді як позичальник свої кредитні зобов'язання за даним договором належним чином та своєчасно не виконав. 07.09.2021р. між ТОВ «Лінеура Україна» і ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» укладено договір факторингу №1-07092021, згідно якого первісний кредитор відступив ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі й за кредитним договором №1399426 від 28.12.2020р., укладеним із ОСОБА_1 07.09.2021р. ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» як новий кредитор за договором про відступлення права вимоги №2-07/09/2021 передало право вимоги за вказаним кредитним договором до ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», у зв'язку з чим позивач набув право грошової вимоги до відповідача, заборгованість якого станом на 12.06.2025р. складає 13643,50 грн, яка складається з простроченого боргу за сумою кредиту - 6500,00 грн, простроченого боргу за комісіями і відсотками - 7143,50 грн. Оскільки відповідач направлену досудову вимогу проігнорував і вищевказану заборгованість не погасив, то позивач просить стягнути її з відповідача в судовому порядку.
Позивачу ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в справі без повідомлення (виклику) сторін від 06 серпня 2025 року було направлено в електронній формі через систему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до його електронного кабінету (ч.6-8 ст.128 ЦПК України), але той інших заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подав.
Одночасно суд зважує на те, що позивач у п.4 прохальної частини позову просив розглядати справу без його участі, а приписи ст.274 ЦПК України не містять обмежень для вирішення даної категорії справ у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачу ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в справі без повідомлення (виклику) сторін від 06 серпня 2025 року було надіслано за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (повернення судової кореспонденції з довідкою АТ «Укрпошта» ф.20 із зазначенням причин повернення «адресат відсутній» згідно з ч.6-8 ст.128 ЦПК України вважається належним сповіщенням особи), однак той відзиву на позов чи інших заяв з процесуальних питань не подав.
При цьому, зміст зазначеної в довідках Плисківської сільської ради від 04.08.2025р., ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.08.2025р. інформації про те, що відповідач на даний час мобілізований (18.05.2023р.) і перебуває на військовій службі в лавах Збройних Сил України, з огляду на текстуальне тлумачення приписів п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України не є достатньою підставою для зупинення провадження у справі.
Також в установлений строк від сторін не надходило заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відтак, у силу положень ч.13 ст.7, ч.5 ст.279 ЦПК України розгляд даної справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами й у такому випадку судове засідання не проводиться та згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до такого висновку.
За змістом положень ст.526, 530, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору; зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
У ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно зі ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом положень п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).
Згідно зі ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України).
За приписами ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (засада змагальності цивільного судочинства).
Згідно зі ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У судовому засіданні встановлено, що 28 грудня 2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» і ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1399426 (далі - кредитний договір). За умовами даного кредитного договору товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт повинен повернути кредит, сплатити проценти за його користування та виконати інші обов'язки, передбачені договором, сума кредиту - 6500,00 грн (п.1.2), строком кредиту - 30 днів, дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є додатком №1 до цього договору; строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених у розділі 4 договору (п.1.3); знижена процентна ставка - 0,001% від суми кредиту за кожен день користування кредитом та застосовується у межах строку надання кредиту, якщо в цей строк клієнт здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою повернення кредиту, що вказана в графіку платежів (п.1.4.1); стандартна процентна ставка - 1,90% від суми кредиту за кожен день користування кредитом та застосовується у межах строку надання кредиту, якщо клієнт не виконав умови, зазначені в п.1.4.1 договору для застосування зниженої процентної ставки (п.1.4.2); кредит надається клієнту в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на його платіжну картку № НОМЕР_1 , зазначену в особистому кабінеті (п.2.1).
Аналогічна за змістом інформація щодо умов кредитування міститься й у підписаному сторонами 28.12.2020р. паспорті споживчого кредиту.
Довідкою про ідентифікацію ТОВ «Лінеура Україна» підтвердило, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір №1399426 від 28.12.2020р., ідентифікований товариством; акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) здійснювався в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства.
Оскільки вказаний кредитний договір створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, вчинений в електронній формі за допомогою електронного підпису уповноваженого представника позикодавця та одноразовим ідентифікатором позичальника, особу якого було ідентифіковано й верифіковано, з огляду на його неоспорювання відповідачем, письмова форма даного правочину дотримана. При цьому, суд констатує, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без вчинення послідовності дій щодо акцептування пропозиції укласти електронний договір, подальше укладення між позивачем і відповідачем електронного кредитного договору на сайті є неможливим. Тобто, на виконання вимог ч.1 ст.638 ЦК України сторони у вказаному кредитному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв'язку з чим він в силу положень ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Зазначене відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування», не суперечить приписам ст.6, 205, 207, 627-628, 634, 639, 642 ЦК України та узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 12 січня
2021 року у справі №524/5556/19. Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Лінеура Україна» зазначені свої зобов'язання за кредитним договором виконало належним чином, надавши ОСОБА_1 можливість користуватися обумовленим розміром фінансових ресурсів, що підтверджується повідомленням ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 02.07.2025р. про перерахування 28.12.2020р. коштів у сумі 6500 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 , що була повідомлена позичальником у кредитному договорі.
Натомість, ОСОБА_1 кредит та відсотки за його користування у відповідності до умов кредитного договору в повному обсязі та своєчасно не повернув, порушивши свої договірні зобов'язання. Згідно наданої ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» виписки з особового рахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1399426 від 28.12.2020р. станом на 12.06.2025р. складає 13643,50 грн, з яких: прострочений борг за тілом кредиту - 6500,00 грн, прострочений борг за комісією - 0,00 грн, прострочений борг за процентами - 7143,50 грн, строковий борг за сумою кредиту - 0,00 грн, строковий борг за комісією - 0,00 грн, строковий борг за процентами - 0,00 грн, строковий борг за штрафами і пенями - 0,00 грн, що відповідачем не спростовано, зокрема й шляхом надання інших своїх контрозрахунків.
07 вересня 2021 року між ТОВ «Лінеура Україна» (Клієнт) і ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» (Фактор) було укладено договір факторингу №1-07092021, за умовами якого ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у реєстрі боржників (додаток №1), зокрема й до ОСОБА_1 за кредитним договором №1399426 від 28.12.2020р. у загальній сумі 13643,50 грн, з яких: 6500,00 грн - борг за тілом кредиту, 7143,50 грн - борг за відсотками.
07 вересня 2021 року між ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» (Кредитор) і ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (Новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги №2-07/09/2021, за умовами якого ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» передало ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зазначеними у реєстрі боржників, зокрема й до ОСОБА_1 за кредитним договором №1399426 від 28.12.2020р. у загальній сумі 13643,50 грн, з яких: 6500,00 грн - борг за тілом кредиту, 7143,50 грн - борг за відсотками.
ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» і ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» після набуття статусу нових кредиторів ніяких додаткових нарахувань за вказаним кредитним договором позичальнику не здійснювало.
Умови укладених між ТОВ «Лінеура Україна», ОСОБА_1 , ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» і ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» фінансових договорів не містять заборони на заміну кредитора у зобов'язанні без згоди боржника.
ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» 13.06.2025р. направило ОСОБА_1 вимогу, в якій повідомило про те, що воно є новим кредитором і вказало на необхідність погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 13643,50 грн, яка відповідачем проігнорована.
Водночас ОСОБА_1 усупереч положенням ст.12, 81 ЦПК України не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання ним своїх фінансових зобов'язань та спростування позовних вимог кредитора, зокрема й щодо укладення кредитного договору та отримання кредиту, а відсутність у нього коштів не може бути підставою для звільнення його від погашення кредитної заборгованості.
Разом з тим, даючи оцінку доводам позивача щодо обгрунтованості пред'явленого до стягнення розміру заборгованості за кредитним договором №1399426 від 28.12.2020р. та їх окремих складових, суд зважує на таке.
ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» у позовній заяві пред'явило до стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у загальній сумі 13643,50 грн, визначивши її складовими елементами: 6500,00 грн - боргу по простроченому тілу кредиту та 7143,50 грн - боргу по простроченим відсоткам, при цьому без розмежування їх правової природи (у межах строку кредитування та після закінчення строку дії договору).
Водночас Велика Палата Верховного Суду у п.78 постанови від 05.04.2023р. у справі №910/4518/16 зазначила, що поняття «користування кредитом» є лише окремим випадком «користування чужими коштами», тоді як термін «користування чужими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше значення - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - це прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством, зокрема ч.1 ст.1048, ч.2 ст.1054 ЦК України (регулятивні відносини).
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані ч.2 ст.625 ЦК України (охоронні відносини).
Отже, «користування кредитом» - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору (п.80 постанови ВП ВС).
Для вирішення спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з'ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (п.122 постанови ВП ВС).
За умовами п.1.3 кредитного договору сторони погодили строк користування кредитом у 30 днів і згідно графіку платежів (додаток №1) датою повернення кредиту та сплати нарахованих процентів є 27.01.2021р.
При цьому, умови кредитного договору не передбачають його автопролонгації без згоди позичальника, а доказів ініціювання позичальником оферти на продовження строку користування кредитом чи укладення між сторонами відповідної додаткової угоди, як то передбачено розділом 4 договору, позивачем суду не надано.
Одночасно суд констатує, що надана позивачем виписка з особового рахунку позичальника за кредитним договором не містить відомостей щодо періоду, за який було нараховано відсотки за користування кредитом, тоді як у витягах із реєстру боржників до договорів факторингу та відступлення прав вимоги зазначено інформацію про дату закінчення договору 24.02.2021р., що становить 59 днів і не відповідає фактичному строку кредитування в 30 днів згідно умов кредитного договору.
Посилання ж у п.3.1 кредитного договору на те, що нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи з фактичної кількості днів, у силу принципу contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem) повинні тлумачиться проти того, хто їх написав (у даному випадку проти кредитора), у зв'язку з чим не змінюють правової природи цих процентів.
Вищенаведене унеможливлює визнання ТОВ «Лінеура Україна», ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп», ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» кредиторами ОСОБА_1 у частині заявлених процентів, нарахованих поза межами строку кредитування.
Отже, зважаючи на визначений кредитним договором №1399426 від 28.12.2020р. строк кредитування у 30 днів (з 28.12.2020р. по 26.01.2021р.) та порушення позичальником своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту, обґрунтованим є нарахування процентів за користування кредитом виходячи з стандартної процентної ставки 1,90% у день у розмірі 3705,00 грн (6500 грн х 1,90% х 30д).
Оскільки зазначені відсотки були нараховані відповідачу до його призову на військову службу під час мобілізації на особливий період (згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 з 18.05.2023р.), то він не є захищеною особою в даних кредитних відносинах у розумінні ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Водночас питання дійсності щодо цієї частини грошової вимоги за кредитним договором, право якої відступалося за договором факторингу від ТОВ «Лінеура Україна» до ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп», а також за договором про відступлення права вимоги від ТОВ «ФК «Сіті Фінанс Груп» до ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» - є предметом відповідальності клієнта перед фактором (ст.1081 ЦК України).
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, даний позов ТОВ «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню на суму 10205,00 грн, з яких: 6500,00 грн - борг за тілом кредиту, 3705,00 грн - борг за відсотками за користування кредитом.
Зважаючи на часткове задоволення позову, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1811,90 грн (10205,00 : 13643,50 х 2422,40) сплаченого ним при подачі заяви судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.6, 203, 205, 207, 512-516, 526, 530, 610, 611, 625-629, 638-642, 1046-1056-1, 1077-1086 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», ст.2-5, 12, 13, 19, 23, 76-89, 137, 141, 258-268, 274, 279 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором №1399426 від 28.12.2020р. у сумі 10205,00 грн, з яких: 6500,00 грн - борг за тілом кредиту, 3705,00 грн - борг за відсотками за користування кредитом.
У задоволенні решти вимог позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» 1811,90 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», код ЄДРПОУ-44002941, юридична адреса: 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, буд.12, нежитлове приміщення 1008.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .
Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець