16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №730/1116/25
Провадження № 2/730/510/2025
"11" вересня 2025 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (далі - АТ «ПУМБ») через систему «Електронний суд» звернулося до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість у сумі 52157,82 грн. Свої вимоги обгрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами кредитного договору №1012770804 банк 05.09.2023р. видав позичальнику кредит у сумі 43770,09 грн. Однак відповідач свої кредитні зобов'язання належним чином не виконує довготривалий строк, у зв'язку з чим у нього станом на 09.04.2025р. виникла заборгованість у розмірі 52157,82 грн, з яких: борг за кредитом - 41851,46 грн, борг за процентами - 4,90 грн, борг за комісією - 10301,46 грн, яку банк просить стягнути з відповідача на свою користь у судовому порядку, оскільки заходи досудового врегулювання спору не дали позитивного результату.
Позивачу ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в справі без повідомлення (виклику) сторін від 06 серпня 2025 року було направлено в електронній формі через систему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до його електронного кабінету (ч.6-8 ст.128 ЦПК України), але той інших заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подав.
При цьому, суд зважує на те, що позивач у п.3 прохальної частини позову просив розглядати справу саме в такому порядку та без його участі, а приписи ст.274 ЦПК України не містять обмежень для вирішення даної категорії справ у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачу ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в справі без повідомлення (виклику) сторін від 06 серпня 2025 року було надіслано за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою місця проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (повернення судової кореспонденції з довідкою АТ «Укрпошта» ф.20 із зазначенням причин повернення «адресат відсутній» згідно з ч.6-8 ст.128 ЦПК України вважається належним сповіщенням особи), однак той у встановлений строк відзиву на позов чи інших заяв з процесуальних питань не подав.
Також в установлений строк від сторін не надходило заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відтак, у силу положень ч.13 ст.7, ч.5 ст.279 ЦПК України розгляд даної справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами й у такому випадку судове засідання не проводиться та згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до такого висновку.
Згідно з ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За приписами ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ст.627 ЦК України визначачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами ст.526, 530, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору; зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
У ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).
Згідно ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України).
За змістом положень ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (засада змагальності цивільного судочинства).
Згідно зі ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У судовому засіданні встановлено, що 05 вересня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Перший Український Міжнародний Банк» із заявою №1012770804 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, у якій просив надати споживчий кредит на наступних умовах: сума кредиту - 43770,09 грн, в т.ч. з метою погашення заборгованості 43770,09 грн, для сплати разової комісії 0,00 грн (п.3); строк - 48 місяців (п.4); розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості - 1,6% (п.5); розмір процентної ставки - 0,01% річних (п.6); разова комісія - 0% від суми кредиту + 0 грн (п.7); схема повернення кредиту - ануїтетна (рівними платежами) (п.8); спосіб надання кредиту - банківський переказ (п.9). Додатком 1 до договору є графік платежів.
Аналогічна інформація зазначена й у підписаному сторонами 05.09.2023р. Паспорті споживчого кредиту.
Зі змісту вказаної заяви вбачається, що ОСОБА_1 підписанням цієї заяви беззастережно підтвердив, що приймає Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладання Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі - ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: pumb.uа, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погодився з тим, що може обирати будь-які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку). Крім того, підписанням зазначеної заяви ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений з ДКБО, тарифами банку та цілком згодний з ними, зазначив, що всі умови ДКБО йому зрозумілі.
Відповідно до п.5.1.4., 5.1.7 Розділу І Публічної пропозиції АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у редакції, що діє з 24 лютого 2023 року, затвердженої Правлінням АТ «ПУМБ» протокол №938 від 24 лютого 2023 року (далі - Публічна пропозиція), позичальник зобов'язався своєчасно та повністю відшкодовувати банку сплачені ним кошти, сплачувати заборгованість по договору, проценти за користування кредитними коштами, оплачувати комісії та неустойку, а також виконувати зобов'язання з повернення кредиту, в тому числі простроченої заборгованості, на умовах, в строки та в розмірі, що передбачені цим Договором.
Згідно п.5.7.3 розділу ІІ Публічної пропозиції комісія за обслуговування кредитної заборгованості за споживчим кредитом встановлюється за послуги банку щодо списання та зарахування к0штів з метою повернення кредиту, розрахунково-касове обслуговування щодо кредиту, надання консультаційних та інформаційних послуг щодо кредиту. Комісія за обслуговування кредитної заборгованості сплачується щомісячно в термін сплати процентів за користування кредитом за відповідний розрахунковий період у розмірі, вказаному в заяві на приєднання до договору, від початкової суми кредиту (база розрахунку комісії). Комісія за обслуговування кредитної заборгованості розраховується за повний місяць, у якому відбувається повернення заборгованості. Комісія не встановлюється за надання один раз на місяць інформації за кредитом, яка згідно з вимогами законодавства не частіше одного разу на місяць повідомляється клієнту безоплатно (інформація про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, отримання виписки з рахунку щодо погашення заборгованості, зокрема інформація про платежі за цим договором, які сплачені чи належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум, а також інша інформація, надання якої безоплатно передбачено чинним законодавством).
Оскільки зміст укладеного між сторонами кредитного договору зафіксований в кількох документах, вчинених в електронній формі за допомогою електронного підпису уповноваженого представника кредитодавця та одноразовим паролем позичальника, особу якого було ідентифіковано й верифіковано, з огляду на його неоспорювання відповідачем, письмова форма даного правочину дотримана. При цьому, суд констатує, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без вчинення послідовності дій щодо акцептування пропозиції укласти електронний договір, подальше укладення між позивачем і відповідачем електронного кредитного договору на сайті є неможливим. Тобто, на виконання вимог ч.1 ст.638 ЦК України сторони у вказаному кредитному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв'язку з чим він в силу положень ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Зазначене відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування», не суперечить приписам ст.6, 205, 207, 627-628, 634, 639, 642 ЦК України та узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 12 січня
2021 року у справі №524/5556/19. Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Свої зобов'язання за цим кредитним договором АТ «ПУМБ» перед позичальником виконав належним чином шляхом перерахування кредитних коштів у сумі 43770,09 грн на вказаний у заяві банківський рахунок відповідача, що підтверджується платіжною інструкцією від 05.09.2023р. та не оспорюється відповідачем.
Водночас із наданої АТ «ПУМБ» виписки з особового рахунку про рух коштів та розрахунку суми заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором із зазначенням суми боргу та строків його погашення вбачається, що відповідачем порушено зобов'язання за кредитним договором, кредитні платежі своєчасно та в повному обсязі не сплачувалися й повернуті лише частково, у зв'язку з чим, станом на 09.04.2025р. утворилась заборгованість у загальній сумі 52157,82 грн, з яких: 41851,46 грн - борг за кредитом, 4,90 грн - борг за процентами, 10301,46 грн - борг за комісією, що не спростовано відповідачем, зокрема й шляхом надання інших своїх контрозрахунків.
При цьому, суд констатує, що виписка з особового рахунку клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і в силу положень ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 18 червня 2003 року №254, п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління НБУ від 04 липня 2018 року №75, належать до первинних документів, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, та є належними й допустимими доказами в справі.
Право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту, яка є складовою частиною загальних витрат за споживчим кредитом, передбачене п.4 ч.1 ст.1, ч.2 ст.8, ч.1 ст.11, ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції з 10 червня 2017 року), Правилами розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління Національного банку України від 08 червня 2017 року №49 (Правила про споживчий кредит). При цьому, в кредитному договорі (п.5.7.3 розділу ІІ Публічної пропозиції) зазначено конкретний перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з обслуговуванням кредитної заборгованості, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія, окрім комісії за надання один раз на місяць інформації за кредитом, яка згідно з вимогами законодавства не частіше одного разу на місяць повідомляється клієнту безоплатно, - і з такими умовами договору позичальник погодився. Наведене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 13.07.2022р. у справі №496/3134/19.
Відповідно до ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
У п.5.9.4 розділу ІІ Публічної пропозиції до кредитного договору сторони погодили, що банк набуває право вимагати від клієнта дострокового повернення всього кредиту або його частини разом із розрахованими процентами, несплаченою сумою комісії за обслуговування кредитної заборгованості, а клієнт зобов'язаний виконати таку вимогу банку при настанні будь-якої з перелічених нижче подій, кожна з яких визнається істотним порушенням клієнтом умов договору, зокрема порушення зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом/комісії за обслуговування кредитної заборгованості згідно графіку платежів більше ніж на 1 місяць, та/або у сумі, що перевищує 5% від суми кредиту, та/або яке призводить до виникнення заборгованості за кредитом у сумі, що перевищує суму кредиту на 10% і більше.
Згідно з п.5.9.5 розділу ІІ Публічної пропозиції до кредитного договору, якщо банк набув право вимагати від клієнта дострокового повернення всього кредиту або його частини разом із розрахованими процентами, несплаченою сумою комісії за обслуговування кредитної заборгованості та висунув відповідну вимогу про дострокове повернення, клієнт зобов'язаний виконати таку вимогу в строк не пізніше 30 календарних днів з дня її отримання. Якщо протягом вказаного строку клієнт усуне порушення, яке є підставою для направлення банком зазначеної вимоги, така вимога банку втрачає чинність. Зі спливом встановленого цим пунктом договору строку виконання вимоги банку, останній набуває право розпочати стягнення суми заборгованості в судовому порядку.
АТ «ПУМБ» 10.04.2025р. направило ОСОБА_1 письмову вимогу (повідомлення) про необхідність виконання зобов'язання перед банком за вказаним кредитним договором та погасити заборгованість у розмірі 52157,82 грн, проте дана вимога відповідачем залишена без реагування.
Натомість ОСОБА_1 всупереч положенням ст.12, 81 ЦПК України не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання ним своїх кредитних зобов'язань та спростування позовних вимог установи банку, зокрема й щодо укладення договору та отримання кредиту, а відсутність у нього коштів не може бути підставою для звільнення його від погашення кредитної заборгованості.
Оскільки даний позов АТ «ПУМБ» скеровано до суду 01.08.2025р., тобто пред'явлено вимогу про дострокове погашення кредиту, процентів та комісії, термін повернення яких мав настати 05.09.2027р. (п.4 заяви на приєднання до ДКБО), а відповідач після отримання відповідної вимоги банку порушення умов кредитного договору в 30-денний строк не усунув і заборгованість не погасив, то позивачем дотримано приписів ч.4 ст.16 Закону України «Про споживче кредитування».
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, даний позов АТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про дострокове стягнення з нього заборгованості за кредитним договором є обгрунтованим і підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.6, 203-207, 509, 512-516, 526, 530, 534, 610, 611, 625-629, 638-642, 1046-1056-1 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», ст.2-5, 12, 13, 19, 23, 76-89, 141, 258-268, 274, 279 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором №1012770804 від 05.09.2023р. станом на 09.04.2025р. у сумі 52157,82 грн, з яких: 41851,46 грн - борг за кредитом, 4,90 грн - борг за процентами, 10301,46 грн - борг за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» 2422,40 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ-14282829, юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд.4.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .
Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець