16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №730/1106/25
Провадження № 2/730/501/2025
"11" вересня 2025 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») через систему «Електронний суд» звернулося до суду з даним позовом до ОСОБА_1 , у якому просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором №1223-1017 від 15.06.2023р. у розмірі 35000,00 грн, з яких: прострочений борг за кредитом - 7000,00 грн, прострочений борг за нарахованими процентами - 28000,00 грн. Свої вимоги обгрунтовує тим, що у відповідності до Законів України «Про електронну комерцію», «Про споживче кредитування» 15.06.2023р. між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 в електронній формі шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором було укладено вказаний Договір про відкриття кредитної лінії, який разом із Правилами відкриття кредитної лінії, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (Графік платежів) складають єдиний кредитний договір. За умовами даного кредитного договору товариство повинно було надати позичальнику на особисті потреби кредит у сумі 7000 грн, строк кредитування - 300 днів, базовий період - 14 днів, знижена % ставка - 1,20% в день, стандартна % ставка - 1,50% в день, комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту. Позивач виконав взяті зобов'язання, надавши відповідачу на вказаний ним у особистому кабінеті картковий рахунок обумовлену суму кредитних коштів. Однак, відповідач свої зобов'язання за даним кредитним договором належним чином та в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим станом на 08.07.2025р. у нього утворилась заборгованість у розмірі 39256,00 грн, з яких: прострочений борг за кредитом - 7000,00 грн, прострочений борг за нарахованими процентами - 31206,00 грн, прострочений борг за комісією - 1050,00 грн. Водночас позивачем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності й часткового списання заборгованості за нарахованими процентами та комісією в сумі 4256,00 грн за умови погашення решти боргу в сумі 35000,00 грн. У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку лише частину заборгованості за вказаним кредитним договором у розмірі 35000,00 грн, з яких: прострочений борг за кредитом - 7000,00 грн, прострочений борг за нарахованими процентами - 28000,00 грн.
Позивачу ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в справі без повідомлення (виклику) сторін від 06 серпня 2025 року було направлено в електронній формі через систему «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документу до його електронного кабінету (ч.6-8 ст.128 ЦПК України), але той інших заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подав.
При цьому, суд зважує на те, що позивач у п.1 прохальної частини позову та в окремому клопотанні просив розглядати справу саме в такому порядку та без його участі, а приписи ст.274 ЦПК України не містять обмежень для вирішення даної категорії справ у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідачу ухвалу про відкриття спрощеного позовного провадження в справі без повідомлення (виклику) сторін від 06 серпня 2025 року було надіслано за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (повернення судової кореспонденції з довідкою АТ «Укрпошта» ф.20 із зазначенням причин повернення «адресат відсутній» згідно з ч.6-8 ст.128 ЦПК України вважається належним сповіщенням особи), однак той відзиву на позов чи інших заяв з процесуальних питань не подав.
Також в установлений строк від сторін не надходило заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відтак, у силу положень ч.13 ст.7, ч.5 ст.279 ЦПК України розгляд даної справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами й у такому випадку судове засідання не проводиться та згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до такого висновку.
За змістом положень ст.526, 530, 610, 611, 625, 1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти; розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору; зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином і своєчасно; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом; якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
У відповідності до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
У ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).
Згідно зі ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України).
За приписами ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (засада змагальності цивільного судочинства).
Згідно зі ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У судовому засіданні встановлено, що 15 червня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 було укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1223-1017 продукту «НА ВСЕ» (невід'ємними частинами якого є Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «НА ВСЕ», Паспорт споживчого кредиту, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором (Графік платежів) відповідно до Методики Національного банку України). За умовами даного договору кредитодавець зобов'язувався відкрити позичальнику кредитну лінію шляхом надання йому кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а той повинен був повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором (2.2); розмір кредиту - 7000,00 грн, дата видачі кредиту - 15.06.2023р., який надається у спосіб перерахування позичальнику коштів шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок (п.4.1, 4.2); базовий період (проміжки часу впродовж строку дії договору, в останні дні яких у позичальника настає обов'язок сплати відсотків за користування кредитом та комісії за видачу кредиту) - 14 календарних днів, перебіг останнього базового періоду закінчується в останній день строку дії договору (п.1.1, 4.4); сплату процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту позичальник зобов'язаний здійснювати не пізніше визначених графіком платежів (додаток №3 до договору) дати, які є останніми днями відповідних базових періодів (п.4.5); стандартна процентна ставка - 1,50% за кожен день користування кредитом (п.4.6); знижена процентна ставка - 1,20% за кожен день користування кредитом (п.10.2); комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту (п.4.7); строк кредитування - 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику, дата повернення кредиту - 09.04.2024р., строк дії договору є рівним строку кредитування (п.4.9); позичальник повинен повернути кредитодавцю отриманий кредит та нараховану кредитодавцем неустойку (якщо така буде) в останній календарний день строку кредитування, вказаного у пункті 4.9 цього договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах (п.5.1, 5.2); у разі прострочення позичальником сплати процентів за користування кредитом та/або комісії за видачу кредиту на строк понад один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення кредиту в повному обсязі, сплати процентів за весь строк фактичного користування кредитом, а також у повному розмірі комісії за видачу кредиту (п.8.5).
Аналогічна інформація міститься й у Паспорті споживчого кредиту, підписаного сторонами 15.06.2023р.
Оскільки вказаний кредитний договір створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, вчинений в електронній формі за допомогою електронного підпису уповноваженого представника кредитодавця та одноразовим ідентифікатором позичальника, особу якого було ідентифіковано й верифіковано, з огляду на його неоспорювання відповідачем, письмова форма даного правочину дотримана. При цьому, суд констатує, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без ознайомлення з Правилами відкриття кредитної лінії, без вчинення послідовності дій щодо акцептування пропозиції укласти електронний договір, подальше укладення між позивачем і відповідачем електронного кредитного договору на сайті є неможливим. Тобто, на виконання вимог ч.1 ст.638 ЦК України сторони у вказаному кредитному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв'язку з чим він в силу положень ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Зазначене відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування», не суперечить приписам ст.6, 205, 207, 627-628, 634, 639, 642 ЦК України та узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 12 січня
2021 року у справі №524/5556/19. Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зазначені свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши ОСОБА_1 можливість користуватися обумовленим розміром коштів кредитної лінії, що підтверджується інформацією АТ КБ «ПриватБанк» та узгоджується з відповідною довідкою позивача про переказ за допомогою системи платежів LiqPay 15.06.2023р. коштів у сумі 7000,00 грн на вказаний позичальником у кредитному договорі номер електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .
Натомість, ОСОБА_1 свої договірні зобов'язання виконував неналежним чином і несвоєчасно, кредит, проценти за його користуванням та комісію за видачу кредиту у відповідності до умов договору та графіку платежів не сплатив.
Згідно доданого до позовної заяви розрахунку (інформації про укладений договір) заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» станом на 08 липня 2025 року становить 39256,00, з яких: основний борг (за тілом кредиту) - 7000,00 грн, борг за відсотками за користування кредитом - 31206,00 грн, борг за комісією - 1050,00 грн, борг за штрафами - 0,00 грн, що відповідачем не спростовано, зокрема й шляхом надання інших своїх контрозрахунків.
Водночас, користуючись своїми правами на власний розсуд (принцип диспозитивності цивільного судочинства), ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зазначає про можливість часткового списання з відповідача боргу за процентами та комісією в сумі 4256,00 грн і просить стягнути з ОСОБА_1 лише частину кредитної заборгованості в розмірі 35000,00 грн, з яких: прострочений борг за кредитом - 7000,00 грн, прострочений борг за нарахованими процентами - 28000,00 грн, що не суперечить вимогам чинного законодавства.
Суд також констатує про правомірність нарахування ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» ОСОБА_1 процентів за користування кредитом саме у межах встановленого та погодженого сторонами строку дії договору, який є рівним строку кредитування, передбаченого п.4.9 його умов (до 09.04.2024р.), ці відсотки не є процентами, які нараховуються за порушення грошового зобов'язання (ч.2 ст.625 ЦК України), що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 05.04.2023р. у справі №910/4518/16.
Крім того, суд не вбачає підстав для визнання несправедливими умов укладеного між сторонами кредитного договору, оскільки штрафні санкції позивач відповідачу не обраховував, а нараховані у межах строку кредитування відсотки, які значно перевищують тіло кредиту і з яким позичальник погоджувався, підписуючи договір, не відносяться до сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації в розумінні положень п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Враховуючи принцип свободи договору відповідач мав можливість не вступати з позивачем у кредитні правовідносини, якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування кредитними коштами несправедливим, проте погодився на такі умови договору, підписавши його без будь яких застережень. Більше того, не дивлячись на своє гарантоване право, передбачене п.6.9 договору, на відмову протягом 14 календарних днів від договору без пояснення причин відповідач продовжував користуватися кредитними коштами позивача й до нього з жодними заявами не звертався.
Прикметно, що чинне законодавство не наділяє суд повноваженнями зменшувати суми процентів за користування кредитом, які позичальник зобов'язаний сплатити відповідно до умов кредитного договору.
Одночасно суд звертає увагу відповідача, що порушення ним графіку платежів закономірно призвело до збільшення загальної вартості кредиту, так як згідно п.4.6 договору проценти нараховуються на суму виданого кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.
Натомість ОСОБА_1 усупереч положенням ст.12, 81 ЦПК України не було надано суду жодних доказів на підтвердження належного виконання ним своїх кредитних зобов'язань та спростування позовних вимог кредитодавця, зокрема й щодо укладення кредитного договору та отримання кредиту, а відсутність у нього коштів не може бути підставою для звільнення його від погашення кредитної заборгованості.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи, позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором є обгрунтованими й підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача сплачений ним судовий збір в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.6, 203, 205, 207, 512-516, 526, 530, 610, 611, 625-629, 638-642, 1046-1056-1 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», ст.2-5, 12, 13, 19, 23, 76-89, 137, 141, 258-268, 274, 279 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1223-1017 від 15.06.2023р. станом на 08.07.2025р. у розмірі 35000,00 грн, з яких: борг за тілом кредиту - 7000,00 грн, борг за процентами за користування кредитом - 28000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 2422,40 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ-38548598, юридична адреса: 01133, м. Київ, Бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований: АДРЕСА_1 .
Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець