Справа 688/3053/25
№ 2/688/1324/25
Рішення
Іменем України
11 вересня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Козачук С.В.,
з участю секретаря судового засідання Гошовської О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,
встановив:
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача
01.07.2025 ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , у якому просить стягувати з відповідача аліменти на її користь на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
В обґрунтування позову посилається на те, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син проживає разом з нею та знаходяться на повному її утриманні, відповідач проживає окремо, добровільно участі в матеріальному забезпеченні сина не приймає.
На даний час повнолітній син ОСОБА_4 навчається на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка на денній формі навчання. Термін навчання з 01.09.2024 по 30.06.2028. У зв'язку з навчанням син потребує матеріальної допомоги зі сторони батьків, оскільки не працює, перебуває на повному її утриманні, власного заробітку не має, а навчання потребує значних матеріальних витрат. Позивач самостійно не може забезпечити належний рівень життя необхідний для його навчання. Враховуючи те, що відповідач є працезданим, вважає, що останній має можливість сплачувати аліменти на утримання сина, який продовжує навчання. А тому, просить суд стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час його навчання у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня досягнення дитиною 18 років і до закінчення ним навчання, але не довше чим до досягнення сином 23 років.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, на підставі ч. 3 ст. 211 ЦПК України подала заяву, у якій просила розгляд справи провести у її відсутності, позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити.
Позиція відповідача
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, до канцелярії суду подав заяву, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги визнав в повному обсязі. Просив звільнити його від сплати судового збору, оскільки є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, на підтвердження чого надав відповідні докази.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 11.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд об 11 год 30 хв 11.09.2025.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження
Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 05.09.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану Шепетівського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області.
З витягів з реєстру територіальної громади №2025/008776144 від 01.07.2025 та №2024/009229847 від 02.08.2024 вбачається, що позивач ОСОБА_1 та її син ОСОБА_3 зареєстровані та проживають по АДРЕСА_1 .
Відповідно до повідомлення виконавчого комітету Шепетівської міської ради №03-16/3125 від 03.07.2025 відповідач ОСОБА_2 зареєстрований по АДРЕСА_2 .
Згідно довідки №046/760 від 19.06.2025, ОСОБА_3 є студентом 1 курсу денної форми здобуття освіти бакалаврського рівня вищої освіти спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія) освітньої програми «Середня освіта (Історія)» історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Термін навчання з 01.09.2024 по 30.06.2028.
Таким чином з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є повнолітнім, продовжує навчання, не працює, будь-яких доходів не має, а тому потребує матеріальної допомоги батьків. Витрати для забезпечення навчання сина (придбання канцелярських товарів, продуктів харчування, товарів загального вжитку, одягу, взуття, оплата проїзду) несе його мати ОСОБА_1 , що підтверджується наданими позивачем платіжними інструкціями та квитанціями, випискою по рахунку.
Застосовані норми права
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
Разом з тим статтею 199 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 (провадження № 61-12495св18) щодо застосування статті 199 СК України «обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Виходячи з п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст.200 Сімейного кодексу України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) в частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього кодексу, а саме: стану здоров'я та матеріального становища дитини, стану здоров'я та матеріального становища платника аліментів, наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів та інших обставин, що мають істотне значення. Крім того, при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Згідно ч. 1 ст. 201 СК України, до відносин щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дітей застосовуються норми статтей 187, 189-192,1 94-197цьогоКодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Згідно п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Мотиви та висновки суду
З'ясувавши думки сторін, викладені у письмових заявах, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити, з огляду на наступне.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 (провадження № 61-12495св18) щодо застосування статті 199 СК України «обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Право на утримання виникає за умови продовження навчання. Закон не передбачає жодних особливостей залежно від форми навчання (денна, вечірня, заочна тощо). Тому можна зробити висновок, що право на утримання виникає за умови продовження навчання у будь-якій формі.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати (постанова Верховного Суду від 16.02.2022 року у справі №381/2423/20).
При визначенні розміру аліментів мають бути враховані, зокрема, вартість навчання, вартість підручників тощо, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження (постанова Верховного Суду від 13.04.2021 року у справі №308/4214/18).
При цьому, подаючи до суду позовну заяву, особа має довести наявність вищевказаних фактів, які надають право стягувати аліменти на повнолітню дочку, сина, що продовжують навчання.
Згідно ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 СК України).
Судом встановлено, що повнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно, навчається на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю 014.03 Середня освіта (Історія) освітньої програми «Середня освіта (Історія)», термін навчання з 01.09.2024 по 30.06.2028, денна форма навчання.
Оцінивши в сукупності надані докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 на день звернення до суду його матері не досяг 23 років, продовжує навчання, не працює, оскільки навчання позбавляє його можливості працевлаштуватися та одержувати певний дохід, у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги до його закінчення, оскільки для забезпечення такого навчання необхідні кошти на придбання канцтоварів, продуктів харчування, проїзд, проживання, а відповідач, який є батьком дитини, не надав доказів неможливості надання такої допомоги.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
Визначаючи розмір аліментів, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище повнолітнього сина, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, який є її батьком, визнання позову відповідачем, яке не суперечить закону та не порушує прав інших осіб, а також можливість одержання повнолітнім сином матеріальної допомоги і від матері ОСОБА_1 , яка є працездатною, а тому приходить до висновку про задоволення позову та необхідність стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно до закінчення навчання - 30 червня 2028 року, але не довше чим до досягнення сином двадцяти трьох років.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
В той же час, з урахуванням того, що аліменти стягуються на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, а ОСОБА_3 досяг повноліття лише ІНФОРМАЦІЯ_2 , то такі аліменти підлягають стягненню, починаючи з 30.08.2025, а не з дня звернення до суду 01.07.2025.
Судові витрати
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 11.12.2019 та пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 серії НОМЕР_4 від 25.05.2020 ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи, інвалідність внаслідок війни, довічно, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.
З урахуванням положень ч. 6 ст. 141 ЦПК України, п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відповідач ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору, а тому його слід віднести на рахунок держави.
На підставі ст.ст. 182, 191, 199-201 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 12, 13,76-81, 141, 263-265, 273, 430 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на період його навчання у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, починаючи з 30 серпня 2025 року та до закінчення навчання - 30 червня 2028 року, але не довше чим до досягнення сином 23 років.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя: Світлана КОЗАЧУК