Справа №522/8200/18
Провадження №1-кп/522/2446/25
(повний текст)
05.09.2025 Місто Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
судді - ОСОБА_2
судді- ОСОБА_3
за участю секретаря - ОСОБА_4
під час судового розгляду у кримінальному провадженні під час судового розгляду у кримінальному провадженні №1201716050003602 від 29.06.2017 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинуваченої кримінальних правопорушень, ч. 4 ст.190, ч. 3, 4 ст. 358 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_7
захисник - ОСОБА_8
обвинувачені - ОСОБА_5 , ОСОБА_9
інші сторони кримінального провадження
представник потерпілого - ОСОБА_10
перекладач- ОСОБА_11
Приморським районним судом розглядається обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.190, ч.3, 4 ст. 358 КК України.
В судовому засіданні судом, на підставі ухвали суду від 31.03.2025 року, поставлено на обговорення питання, ініційоване представником потерпілого ОСОБА_10 , щодо об'єднання в одне судове провадження кримінального провадження №12017160500003602 від 29.06.2017 року на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_12 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч.3, 4 ст. 358 КК України, та кримінального провадження №12018160500001067 від 21.02.2018 на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч. 3, 4 ст.358 КК України.
Представник потерпілого ОСОБА_10 в судовому засіданні просив суд об'єднати вказані провадження.
Прокурор в судовому засіданні вважав обґрунтованим об'єднання зазначених проваджень, враховуючи, що усім вказаним особам інкримінується вчинення одних і тих же кримінальних правопорушень, а окремий їх розгляд істотно вплине на строки розгляду справи.
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_13 ) заперечували проти задоволення клопотання.
Захисник ОСОБА_8 в судовому засіданні, заперечував проти об'єднання вказаних проваджень, посилаючись на наступне.
Об'єднання кримінальних проваджень призведе до нівелювання попередніх рішень про склад суду, що суперечить: ст.7 та ст. 21 КПК України та принципу обов'язковості судових рішень та порушення права на захист та гарантій незалежності захисника. У разі об'єднання справ ОСОБА_8 позбавляється можливості повноцінно реалізовувати своє право на захист, як обвинувачений, і одночасно - не може належним чином здійснювати професійний обов'язок захисника в інтересах його підзахисних. Таким чином, об'єднання проваджень негативно впливає на реалізацію його прав та прав інших учасників процесу.
Крім того на думку захисника, об'єднання кримінальних проваджень приведе до втрати неупередженості головуючого судді ОСОБА_1 ,, оскільки він вже ухвалював рішення, стосовно нього, як обвинуваченого, у тому числі - щодо допиту його ОСОБА_1 самого, як свідка. Заява про його відвід, що була подана у провадженні №522/10508/18, обґрунтовувалася, саме на порушеннях принципу неупередженості та конфлікті інтересів через розгляд питань щодо себе.
Крім того, суддя ОСОБА_14 вже двічі розглядав клопотання про видалення себе із зали суду (як особи, що входить до кола свідків), у задоволенні яких відмовив, чим фактично вже оцінив свій статус у справі. Це свідчить про наявність об'єктивних підстав сумніву у неупередженості судді ОСОБА_15 , що відповідно до п.4 ч.1 ст. 75 КПК України є підставою для його відводу/самовідводу. Об'єднання справ в умовах наведених порушень становить загрозу для законності подальших процесуальних рішень. У разі встановлення порушення прав на захист або участі судді в умовах конфлікту інтересів, всі ухвали, винесені після об'єднання, підлягатимуть скасуванню. Це неминуче призведе до затягування розгляду справ і порушення принципу розумного строку розгляду. Також захисник зазначив, що ініціатива об'єднання проваджень вочевидь переслідує мету усунути його, як захисника, у справі №522/8200/18 через створення конфлікту процесуальних статусів. На його думку, це є формою неприпустимого втручання у здійснення права на захист та реалізації функцій адвокатури в кримінальному провадженні.
Заслухавши думки сторін, суд прийшов до висновку про те, що вказані кримінальні провадження підлягають об'єднанню, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із ч.1 ст. 334 КПКУ матеріали кримінального провадження, у тому числі матеріали щодо кримінального проступку та щодо злочину, можуть об'єднуватися в одне провадження або виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими статтею 217 цього Кодексу.
Відповідно до ст.217 КПК України у разі необхідності в одному провадженні можуть бути об'єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами).
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що об'єднання кримінальних проваджень є правом суду. Вирішуючи відповідне питання, суд має виходити з наявності визначених для цього підстав, керуватися загальними принципами КПК України та надати оцінку питанням забезпечення дієвості та ефективності кримінального провадження, чи можливого негативного впливу об'єднання матеріалів кримінальних проваджень, з урахуванням всіх обставин.
Судом встановлено, що ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_13 обвинувачуються у вчиненні одних і тих самих кримінальних правопорушень. Тому розгляд справ в одному провадженні буде сприяти оперативності та дієвості кримінального провадження, економії процесуального часу, а їх подальший окремий розгляд призведе до суттєвого затягування строків їх розгляду та до надмірних і нерозумних витрат процесуального часу, а також істотно ускладнить процедуру дослідження доказів, які імовірно є одними і тими ж самими, оскільки усім обвинуваченим інкримінуються одні і ті ж самі кримінальні правопорушення.
Крім цього, у випадку ухвалення будь-якого вироку у одному із кримінальних проваджень, це може бути підставою для відводу головуючого по справам судді в іншому - не розглянутому кримінальному провадженні, оскільки він надасть оцінку наявним доказам і матиме сформовану правову позицію щодо пред'явленого обвинувачення.
В той же час, суд критично оцінює доводи сторони захисту щодо порушення права на захист, оскільки ОСОБА_8 є обвинуваченим та одночасно і захисником ОСОБА_5 у іншому провадженні, що може створити конфлікт його процесуальних статусів. На думку суду, такий конфлікт може бути наявний у обвинуваченого ОСОБА_8 незалежно від об'єднання кримінальних проваджень, у випадку розбіжностей між його позицією захисту та позицією захисту ОСОБА_5 , оскільки він одночасно виступає і обвинуваченим і захисником у справах за обвинуваченням у вчиненні одних і тих же кримінальних правопорушень. За таких обставин, проведення судового розгляду в об'єднаному провадженні чи окремо в кожній справі, не є фактором, який може призвести до конфлікту процесуальних статусів та інтересів.
Щодо імовірного негативного впливу на реалізацією ОСОБА_5 права на захист суд зазначає наступне.
Гарантоване законами і Конституцією України право обвинуваченої особи на захист не є абсолютним і підлягає обмеженням, у випадках передбачених законом. Наприклад, у випадку відводу захисника, неможливості його участі у здійсненні захисту декількох осіб, позиції яких є різними, необхідності залучення захисника за призначенням, тощо. Однак, такі обмеження не повинні обмежувати або звужувати право особи таким чином або до такої міри, що буде порушена сама сутність цього права.
Суд звертає увагу, що у випадку неможливості здійснення адвокатом ОСОБА_8 подальшого захисту інтересів обвинуваченої ОСОБА_5 в об'єднаному кримінальному провадженні, остання вправі вільно вибрати будь-якого іншого захисника чи клопотати про залучення захисника за призначенням.
Отже, ризики того, що в разі об'єднання справ це негативно вплине на право на захист, хоча і можуть мати місце, утім є незначними. Відшукуючи баланс між можливими негативними наслідками в разі об'єднання справ та дотриманням загальних принципів КПК України, суд вважає, що пріоритетним має бути саме забезпечення дієвості та ефективності кримінального провадження.
Доводи сторони захисту про те, що об'єднання кримінальних проваджень призведе до втрати неупередженості судді ОСОБА_1 , так як останній ухвалював рішення про відмову у задоволенні клопотання про допит його в якості свідка, теж є необґрунтованими, оскільки, судовий розгляд у об'єднаному провадженні здійснюватиме суд у складі трьох професійних суддів, а у разі наявності сумнівів у неупередженості судді, учасники провадження вправі скористатися правом заявити відвід.
Щодо тверджень сторони захисту, про те, що суд у минулому розглядав аналогічне питання та ухвалою від 03.04.2024 року відмовив у об'єднанні кримінальних проваджень, суд зазначає наступне.
Дійсно, ухвалою суду від 03.04.2025 року було відмовлено в об'єднанні кримінального провадження №12018160500001067 від 21.02.2018 на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3, 4 ст. 358 КК України, та кримінального провадження №12017160500003602 від 29.06.2018 року на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.190, ч.3, 4 ст.358 КК України. Таке питання на той час ініціював прокурор. Ухвалюючи вказане рішення, суд враховував лише наявність імовірного ризику негативного впливу об'єднання справ на право обвинуваченої ОСОБА_5 вільно обирати захисника, оскільки адвокат ОСОБА_8 у вказаних кримінальних провадженнях є одночасно захисником ОСОБА_5 та обвинуваченим.
Розглядаючи повторно, за ініціативою представника потерпілого ОСОБА_10 , питання про об'єднання кримінальних проваджень, суд, як зазначено вище, проаналізував також імовірні негативні наслідки, які настануть у випадку окремого розгляду справ, в контексті дотриманням загальних принципів КПК України. При цьому суд дійшов висновку, що в останньому випадку негативні наслідки можуть бути більш серйозними і лише в об'єднаному кримінальному провадженні можливо забезпечити ефективне виконання завдань кримінального провадження, визначених у ст. 2 КПК України, а тому відійшов від своєї попередньої позиції, що не заборонено діючим КПКУ, оскільки дане процесуальне рішення стосується лише руху кримінальних проваджень а не вирішення справи по суті.
На підставі викладеного, суд, керуючись ст.ст.1-376 КПК України,
Об'єднати кримінальне провадження №12018160500001067 від 21.02.2018 на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 190, ч. 3, 4 ст.358 КК України, в одне провадження із кримінальним провадженням №12017160500003602 від 29.06.2017 року на підставі обвинувального акту стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3, 4 ст. 358 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_16
Суддя: Костянтин ІОНІДІ
Суддя: ОСОБА_17