Справа № 946/3473/25
Провадження № 2/946/2796/25
10 вересня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Присакар О.Я.,
за участю: секретаря судового засідання - Воронової В.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно, -
Позивач звернулась до суду з позовними вимогами, якими просить встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати за нею право власності на земельну ділянку загальною площею 2,193 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що її батьку ОСОБА_4 належала вищевказана земельна ділянка. За життя спадкодавець залишив заповіт на ім'я позивача та ОСОБА_2 . Позивач прийняла спадщину, оскільки на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем. При зверненні до нотаріуса для видачі свідоцтва про право на спадщину, позивачу було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , у зв'язку із тим, що було пропущено шестимісячний строк, передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для подачі заяви про прийняття спадщини.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, якою підтримала позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю, позовні вимоги визнають та не заперечують проти їх задоволення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом було встановлено, що ОСОБА_4 належала земельна ділянка загальною площею 2,193 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 955658, виданого 13.06.2007 Ізмаїльською районною державною адміністрацією, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01.07.521.00099.
Відповідно до довідки № 1367/340 від 27.05.2025, наданої відділом № 4 управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, згідно з наявним у відділі № 4 Книгами записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі та других примірників державних актів станом на 31.12.2012 зареєстровано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 955658 за № 01.07.521.00099 від 13.06.2007, який видано громадянину ОСОБА_4 на три земельні ділянки загальною площею 2,193 га, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області: масив № НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_2 площею 0,827 га, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:001:0832; масив № НОМЕР_3 ділянка № НОМЕР_4 площею 0,641 га, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:001:0708; масив № НОМЕР_5 ділянка № НОМЕР_6 площею 0,725 га, кадастровий номер земельної ділянки 5122082000:01:003:0709.
Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданим 24.10.2020 Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_4 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина, до якої входить вищевказане спадкове майно.
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно ст. 1233 ЦК - заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Частиною 1 статті 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
За життя ОСОБА_4 залишив заповіт від 24.06.2019, посвідчений секретарем Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Левицькою А.В., зареєстрований в реєстрі за № 132, згідно умов якого заповів усе своє майно нерухоме та рухоме, де б воно не було та з чого б воно не складалось, і взагалі, все те, що на день смерті буде йому належати і на що він за законом матиме право в рівних частках своїм донькам ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 81260406 від 21.05.2025, наданої Ізмаїльською державною нотаріальною конторою, заповіт ОСОБА_4 від 24.06.2019, зареєстрований за № 132, не змінювався та не скасовувався.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як непрацездатна дружина померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , має право на обов'язкову частку, однак відповідною заявою відмовилась від її прийняття.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
ОСОБА_2 у встановлений строк з заявою про прийняття спадщини не зверталась, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 81260401 від 21.05.2025, тобто вважається такою, що не прийняла спадщину.
Частиною першою статті 1275 ЦК України визначено, що якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.
Згідно ст. 315 ЦПК України в судовому порядку встановлюються факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звернулась до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місце перебування особи це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; місце проживання житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
На підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 Цивільного кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Судом встановлений факт постійного проживання спадкоємця ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, тобто станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою № 1121 від 01.08.2025, виданою Комишівським старостинським округом Саф'янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, згідно якої ОСОБА_1 без реєстрації проживала разом із ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи викладене, позивач вважається такою, що прийняла спадщину, після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Письмовою відповіддю державного нотаріуса від 14.05.2025 за № 547/01-16, ОСОБА_1 було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , у зв'язку із тим, що було пропущено шестимісячний строк, передбачений ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для подачі заяви про прийняття спадщини.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 16, 76, 200, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 ) про встановлення факту, що має юридичне значення та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із спадкодавцем ОСОБА_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, а саме на ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Визнати за ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ), в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:
-земельну ділянку площею 0,725 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122082000:01:003:0709;
-земельну ділянку площею 0,827 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122082000:01:001:0832;
-земельну ділянку площею 0,641 га, яка розташована на території Комишівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5122082000:01:001:0708.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через суд першої інстанції, з урахуванням положень п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 10 вересня 2025 року.
Суддя: О.Я.Присакар