Справа № 946/5984/25
Провадження № 1-кс/946/1600/25
11 вересня 2025 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , розглянувши матеріали скарги ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
04 серпня 2025 року ОСОБА_2 звернулася до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність слідчого, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, якою просить зобов'язати уповноваженого слідчого Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, уповноваженого прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, уповноваженого прокурора Офісу Генерального прокурора, уповноваженого ТУ ДБР у місті Миколаїв, уповноваженого Державного бюро розслідувань внести відомості до ЄРДР за ст. 127 КК України за фактом системного, тривалого та триваючого умисного завдання заявнику глибоких психологічних страждань з боку групи осіб, які ухвалювали на системній основі судові, процесуальні та інші рішення, в яких вони стверджували, що біологічно мертва людина може після своєї біологічної смерті, вже будучи біологічно мертвою, підписувати документи; зобов'язати уповноваженого слідчого Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, уповноваженого прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, уповноваженого прокурора Офісу Генерального прокурора, уповноваженого ТУ ДБР у місті Миколаїв, уповноваженого Державного бюро розслідувань внести відомості до ЄРДР за ст. 127 КК України за фактом системного, тривалого та триваючого завдання глибоких психологічних страждань з боку групи осіб, які ухвалювали на системній основі судові, процесуальні та інші рішення, в яких вони стверджували, що інженер інспектор Регістру судноплавства ОСОБА_3 , який помер у липні 2007 року, міг 15 листопада 2015 року зустрічатися з ОСОБА_4 , спілкуватися з ним, проводити технічний нагляд так званого «порому «Кислицький»», підписувати вказаний «Акт» та вручений вказаний «Акт» ОСОБА_5 особисто в руки; зобов'язати уповноваженого слідчого Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, уповноваженого прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, уповноваженого прокурора Офісу Генерального прокурора, уповноваженого ТУ ДБР у місті Миколаїв, уповноваженого Державного бюро розслідувань внести відомості до ЄРДР за ст. 127 КК України за фактом системного, тривалого та триваючого завдання глибоких психологічних страждань з боку групи осіб, які ухвалювали на системній основі судові, процесуальні та інші рішення, в яких вони стверджували, що так званий «Акт технічного нагляду судна» від 15.11.2015 не є підробленим документом; надати копію витягу з ЄРДР за відповідним заявами.
04 серпня 2025 року дана скарга в порядку ст. 35 КПК України розподілена і передана до розгляду слідчому судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області - ОСОБА_6 .
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.08.2025 року був прийнятий самовідвід слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6 ; справу № 946/5984/25 (провадження № 1-кс/946/1600/25) за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, направлено до канцелярії суду з кримінальних справ Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області для визначення іншого слідчого судді відповідно до вимог ст. 35 КПК України.
18 серпня 2025 року дана скарга в порядку ст. 35 КПК України розподілена і передана до розгляду слідчому судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області - ОСОБА_7 .
Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 19.08.2025 року був прийнятий самовідвід слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_7 прийнято самовідвід слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_7 та справу № 946/5984/25 за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, направлено до канцелярії суду з кримінальних справ Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області для визначення іншого слідчого судді відповідно до вимог ст. 35 КПК України.
10.09.2025 року дана скарга в порядку ст. 35 КПК України розподілена і передана до розгляду слідчому судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області - ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя доходить наступного висновку.
Так, у скарзі ОСОБА_2 зазначила, що 30 липня 2025 року тричі вона подала слідчому Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, прокурору Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, Офісу Генерального прокурора, ТУ ДБР у місті Миколаїв, Державному бюро розслідувань заяву про вчинення злочину, в якій зазначила, що наразі вона перебуває у стані тотального і повного фізичного та емоційного виснаження та втрати життя, зумовленого систематичним організованим цькуванням упродовж останніх 8 років групою осіб на користь злочинної організації ОСОБА_5 і ОСОБА_8 , що виготовила підроблені документ на ім'я ОСОБА_4 на так званий «пором « ІНФОРМАЦІЯ_1 »» і, як наслідок, позбавила її та її родину належного майна, а відтак - засобів до існування. Вказані булінг і цькування, що тривають й понині, є формою катування, адже страждання, що завдавалися і продовжують завдаватися їй вказаними нижче агентами Держави Україна в рамках цієї кампанії булінгу, більш ніж перевищили мінімальний поріг жорстокості у розумінні статті 3 Конвенції про захист прав людини та поставили під реальну загрозу життя. Так, у вересні 2017 року у приміщенні Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області групою осіб ( ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та інші особи) було виготовлено підроблені документи на ім'я ОСОБА_4 на так званий «пором « ІНФОРМАЦІЯ_1 »». Згодом саме з використанням підроблених документів на ім'я ОСОБА_4 на так званий «пором « ІНФОРМАЦІЯ_1 »». вказаними особами було здійснено перереєстрацію на ОСОБА_4 належного заявнику майна - порому ВИЛ-0224-К. 29 жовтня 2017 року група осіб, включаючи ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , здійснила озброєний насильницький напад на пором ВИЛ-0224-К та заволоділа вказаним поромом, де пором ВИЛ-0224-К з 29 жовтня 2017 року і до цього часу перебуває під злочинним контролем вказаних осіб та використовується під назвою «пором « ІНФОРМАЦІЯ_1 »». Відповідно, вона була вимушена постійно упродовж останніх 8 років звертатися до судів та органів правопорядку з метою захисту своїх прав та повернення своєї власності, де наголошувала, що реєстрація так званого «Кислицький»» мала місце на підставі підроблених документів, у тому числі на підставі підробленого документу - так званого» Акту технічного нагляду судна» від 15.11.2015 на ім'я ОСОБА_4 на так званий «пором « ІНФОРМАЦІЯ_1 »». Так, одним з «документів», поданих для цілей «реєстрації» так званого «порому «Кислицький»», був «Акт технічного нагляду судна» від 15.11.2015, начебто складений та підписаний інженер-інспектором Регістру судноплавства України ОСОБА_3 . Проте інженер-інспектор Державного підприємства «Класифікаційне товариство Регістр судноплавства» (надалі - Регістр судноплавства) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчать офіційні документи отримані з Міністерства юстиції України, а саме копія свідоцтва про смерть та копія акту запису про смерть ОСОБА_3 . Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 26 травня 2020 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено свідоцтвом про смерть зазначеної особи серії НОМЕР_1 від 11 липня 2007 року. Проте, виконуючи злочинне завдання ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та інших членів злочинної організації, окремі судді, слідчі поліції, прокурори та інші посадові особи почали стверджувати та вказувати від імені Держави Україна у численних судових та процесуальних рішеннях, що так званий «Акт технічного нагляду судна» від 15.11.2015, начебто складений та підписаний інженер-інспектором Регістру судноплавства України ОСОБА_3 , не є підробленим документом, переслідуючи мету цинічного знущання з неї та, як наслідок, завдання їй глибоких психологічних страждань, які набули системного характеру та, як наслідок, відкритого цькування та булінгу. Знаючи, що вона є особою похилого віку, судді, слідчі поліції, прокурори та інші посадові особи почали ухвалювати на системній основі судові рішення та процесуальні рішення, в яких вони стверджували, що біологічно мертва людина може після своєї біологічної смерті, вже будучи біологічно мертвою, підписувати документи на майно, намагаючись дістатися мети значного погіршення того фізичного здоров'я, що було ними і здійснено. Крім того, знаючи, що вона є особою похилого віку, судді, слідчі поліції, прокурори та інші посадові особи почали ухвалювати на системній основі судові рішення та процесуальні рішення, в яких вони стверджували, що біологічно мертва людина може після своєї біологічної смерті, вже будучи біологічно мертвою, підписувати документи на майно, намагаючись дістатися мети доведення її до смерті у рамках вказаної вище кампанії булінгу та цькування. У рамках цієї справи це означає, що судді, слідчі поліції, прокурори та інші посадові особи почали ухвалювати судові та процесуальні рішення, що інженер-інспектор Регістру судноплавства ОСОБА_3 , який помер у липні 2007 року, міг, як на думку вказаних нижче суддів, слідчих, прокурорів та інших посадових осіб, 15 листопада 2015 року зустрічатися з ОСОБА_4 , спілкуватися з ним, проводити технічний нагляд так званого «порому «Кислицький»», підписувати вказаний «Акт» та вручений вказаний «Акт» ОСОБА_4 особисто в руки. Вказані умисні дії відповідних суддів, слідчих, прокурорів та інших посадових осіб являли собою скоординовану державну політику, що застосовувалися для вселення у неї страху за своє життя та життя членів її родини, для здійснення перманентного фізичного і психологічного тиску на неї, а також для зламу її психологічної цілісності та приниження її не лише у власних очах, проте в очах оточуючих. До вказаних осіб відносяться, у тому числі, крім інших: судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6 ; ОСОБА_1 ; ОСОБА_7 .
Відповідно до ч.1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно до ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язанні заявити самовідвід.
Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006р. №2006/23, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Також слідчий суддя звертає увагу на положення ч. 5 ст. 9 КПК, якими визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так, Європейський суд з прав людини, практика якого відповідно до ст. 9 Конституції України, ст. ст. 1, 8, 9 КПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» є джерелом права для України, в своєму рішенні у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року (заява №33949/02) зазначив, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38) (п. 49).
Стосовно об'єктивного критерію в цьому ж рішенні далі Суд зазначив, що навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (див. рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45) (п. 53).
Таким чином, на думку Європейського суду з прав людини, наявність об'єктивно обґрунтованих сумнівів у безсторонності судді, навіть без наявності ознак, які б вказували на прояв особистої упередженості з боку судді, все одно свідчить про недодержання судом принципу безсторонності за об'єктивним критерієм та призводить до порушення п. 1 ст. 6 Конвенції.
Як встановлено слідчим суддею, у скарзі від 04 серпня 2025 року та в заявах про вчинення злочину від 30 липня 2025 року ОСОБА_2 зазначає, що у вересні 2017 року у приміщенні Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області групою осіб ( ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та інші особи) було виготовлено підроблені документи на ім'я ОСОБА_4 на так званий «пором « ІНФОРМАЦІЯ_1 »». Згодом саме з використанням підроблених документів на ім'я ОСОБА_4 на так званий «пором « ІНФОРМАЦІЯ_1 »». вказаними особами було здійснено перереєстрацію на ОСОБА_4 належного їй майна - порому ВИЛ-0224-К. 29 жовтня 2017 року група осіб, включаючи ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , здійснила озброєний насильницький напад на пором ВИЛ-0224-К та заволоділа вказаним поромом, де пором ВИЛ-0224-К з 29 жовтня 2017 року і до цього часу перебуває під злочинним контролем вказаних осіб та використовується під назвою «пором « ІНФОРМАЦІЯ_1 »». Судді, слідчі поліції, прокурори та інші посадові особи почали ухвалювати судові та процесуальні рішення, що інженер-інспектор Регістру судноплавства ОСОБА_3 , який помер у липні 2007 року, міг, як на думку вказаних нижче суддів, слідчих, прокурорів та інших посадових осіб, 15 листопада 2015 року зустрічатися з ОСОБА_4 , спілкуватися з ним, проводити технічний нагляд так званого «порому «Кислицький»», підписувати вказаний «Акт» та вручений вказаний «Акт» ОСОБА_4 особисто в руки. Вказані умисні дії відповідних суддів, слідчих, прокурорів та інших посадових осіб, які являли собою скоординовану державну політику, що була розроблена та застосовувалися проти ОСОБА_2 для вселення у неї страху за своє життя та життя членів її родини, для здійснення перманентного фізичного і психологічного тиску на неї, а також для насильницького зламу її психологічної цілісності та приниження її. До вказаних осіб відносяться, у тому числі, крім інших: судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_6 ; ОСОБА_1 ; ОСОБА_7 .
Тобто, у вимогах скарги частково йдеться мова і про, нібито, вчинення певних дій слідчим суддею Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 .
Таким чином, та обставина, що скарга знаходиться на розгляді у слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 та вимоги скарги частково стосуються і слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , що може за об'єктивним критерієм викликати недовіру не тільки у ОСОБА_2 , а й у стороннього спостерігача, а тому зазначена практика Європейського суду з прав людини має бути застосована у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене та з метою недопущення сумніву, щодо об'єктивного та неупередженого розгляду вищевказаної скарги, слідчий суддя дійшов висновку про те, що під час розгляду даного клопотання слідчим суддею ОСОБА_1 у сторонніх спостерігачів та учасників кримінального провадження є об'єктивно обґрунтовані підстави вважати, що зазначені обставини можуть позначитися на безсторонності слідчого судді ОСОБА_1 , і вказане є об'єктивним критерієм недотримання безсторонності суду, що є порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та безумовно підриває довіру, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві.
Таким чином, є доцільним задовольнити заявлений самовідвід слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.35, 75-82 КПК України, слідчий суддя, -
Заяву від 11 вересня 2025 року слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 про самовідвід - задовольнити.
Прийняти самовідвід слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 .
Справу № 946/5984/25 (провадження № 1-кс/946/1600/25) за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, прокурора стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, направити до канцелярії суду з кримінальних справ Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області для визначення іншого слідчого судді відповідно до вимог ст. 35 КПК України.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1