Справа № 946/4731/25
Провадження № 2/946/3137/25
10 вересня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Адамова А.С.,
за участю секретаря судового засідання - Тюміної О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
24.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просить розірвати шлюб, зареєстрований 23 березня 2011 року між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції, актовий запис №249, мотивуючи тим, що на протязі останніх років їх сімейне життя поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення сімейних відносин. Кожен з них має значно протилежні погляди на відносини у шлюбі. Вважає, що подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки у них на ґрунті сімейно-побутових проблем, протилежних поглядів на сімейне життя розвилась неприязнь один до одного, втрачено почуття любові та поваги. Вважає примирення неможливим.
07 липня 2025 року ухвалою судді відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та відповідачу визначено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Через АТ «УКРПОШТА» було надіслано відповідачу ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позову з додатком, докази чого наявні у матеріалах справи. Проте, відповідачем до суду не надано відзиву на позовну заяву. Відправлення вручене відповідачу 23.07.2025, що підтверджено особистим підписом у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Судом були вжиті вичерпні засоби для повідомлення відповідача про розгляд справи. Так, існуюча практика судів України, в тому числі і практика Верховного Суду, визначає, що неотримання стороною провадження судового виклику, надісланого на її адресу у визначеному законом порядку, зокрема повернення такого виклику за закінченням терміну зберігання у поштовому відділенні або відмова від отримання, вважається належним повідомленням сторони про виклик.
Зазначені обставини дають змогу суду дійти висновку про наявність даних про своєчасне сповіщення відповідача про розгляд справи.
Згідно рішенню від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України» в силу ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. В своїх рішення Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідачем до суду не надано відзиву на позовну заяву.
Будь-яких заяв або клопотань від учасників справи не надходило.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, про відкриття провадження був повідомлений належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що сторони знаходяться в шлюбі з 23 березня 2011 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно 27.01.2018 року Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області.
Судом встановлено, що між сторонами на протязі останніх років сімейне життя погіршилося, що призвело до фактичного припинення сімейних відносин, так як кожен зі сторін має протилежні погляди на відносини у шлюбі.
Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею ст. 56 СК України передбачено право дружини та чоловіка на особисту свободу, у тому числі й на припинення шлюбу.
Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно ч.3 ст.109 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Частиною 2 статті 112 Сімейного кодексу України визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають істотне значення.
Згідно п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Оскільки сторони однією сім'єю не проживають, поновити шлюбно-сімейні стосунки наміру не мають, подальше сумісне проживання сторін і збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивача, суд вважає за можливе шлюб розірвати.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 16, 76, 81, 141, 263-265, 280-289 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідка на проживання в Україні Серія НОМЕР_2 від 28.12.2017 року, ІПН: НОМЕР_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНКОПП НОМЕР_4 , зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб, актовий запис №249 - розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: А.С.Адамов