11.09.2025
Справа № 497/1658/25
Провадження № 3/497/551/25
11.09.2025 року м.Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - Кодінцевої С.В.,
за участю секретаря судового засідання - Мунтянової В.Р.,
без участі особи відносно, якої складено протокол про адміністративне правопорушення,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Болград справу про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, місце проживання: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина СССР, НОМЕР_1 , РНОКПП -відсутній
про притягнення до адміністративної відповідальності за 204-1 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
07 липня 2025 о 04:25 годині громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , намагався незаконного, поза пунктом, пропуску перетнути Державний кордон з України в Республіку Молдова в районі прикордонного знаку 0757/09 на відстані 700 метрів до кордону на напрямку с. Залізничне (Україна) - с. Мирне (Республіка Молдова), в зв'язку з чим був затриманий прикордонним нарядом "Пост спостереження" за допомогою безпілотного літального апарату.
Своїми діями громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України», тобто вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачена ст.204-1 ч.1 КУпАП, а також порушив вимоги п. 12 ст. 20 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року.
За даними фактами 07.07.2025 року помічником начальника відділу - начальником групи АЮД Швець Ю.Т. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 204-1 КУпАП
Наразі вжито всі необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, у зв'язку з чим причини неявки правопорушника до суду визнані неповажними.
При цьому, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (справа «Каракуця проти України»).
Статтею 268 КУпАП визначено «Права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності».
Згідно положень цієї статті присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
ОСОБА_1 повідомлявся за адресою вказаною під час складання протоколу, яка є його постійним місцем проживання (а.с.13). До суду повернувся рекомендований поштовий лист з відміткою листоноші "Адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с.17-18).
Відповідно до ст.277 ч.1 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів.
За таких обставин, з метою дотримання вимог ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також приймаючи до уваги скорочені строки на розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП та те, що участь особи при розгляді даної категорії справ не є обов'язковою, суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 .
Вивчивши матеріали справи, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи про адміністративне правопорушення, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.ст.251, 252 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення правопорушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи (ч.1 ст. 256 КУпАП).
Частина 1 ст. 204-1 КУпАП передбачає відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері охорони державного кордону.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається у перетинанні або спробі перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади (формальний склад).
Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізичні осудні особи, які досягли 16-річного віку).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Крім того, відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995 року «Про порядок перетину Державного кордону України громадянами України» перетинання громадянами України державного кордону здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон та пунктах контролю, якщо інше не передбачено законом, за одним з таких документів, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну: 1) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 2) дипломатичний паспорт; 3) службовий паспорт; 4) проїзний документ дитини; 5) посвідчення особи моряка; 6) посвідчення члена екіпажу.
На підставі задекларованого принципу, що міститься в ст. 7 КУпАП, кожній особі щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності гарантовано, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справі про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов'язок доводити свою невинуватість в учиненні адміністративного правопорушення.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Вина особи, відносно якої складено протокол ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ПдРУ №005151Е від 07.07.2025 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 07.07.2025 року;
- заявою про визнання вини ОСОБА_1 від 07.07.2025 року;
- рапортом старшого прикордонного наряду "Пост спостереження" ОСОБА_3 від 07.07.2025 року;
- рапортом за підписом старшого зміни прикордонних нарядів впс " ІНФОРМАЦІЯ_2 " штаб сержанта ОСОБА_4 від 07.07.2025 року;
- схемою виявлення правопорушення від 07.07.2025 року;
- фото з місця вчинення правопорушення;
- копією паспорту громадянина СРСР на ім'я ОСОБА_1 .
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
Крім цього, суд також звертає увагу, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року №64/2022, що затверджений Законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ на всій території України введено воєнний стан з 24.02.2022 року строком на 30 діб.
Згідно ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
При призначенні ОСОБА_1 покарання враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його провини, майнове положення.
З урахуванням викладеного, а також характеру вчинених правопорушень, особи правопорушника, приймаючи до уваги ступінь його вини, майновий стан (в протоколі значиться - "не працює"), і в судовому засіданні пояснив про важке матеріальне становище, відсутність обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність та інші вимоги ст. 33 КУпАП. Тому, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, прихожу до висновку про необхідність накладення на винного адміністративного стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкціями інкримінованих статей, що буде достатнім для його виховання та попередження вчиненню нових правопорушень. Накладення на правопорушника інших видів стягнень, передбачених санкціями інкримінованих статей, вважаю таким, що не буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605.60 гривень.
Керуючись ст.ст. 9-11, 13, 24-1, 185,-10, 204-2, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення і призначити йому адміністративне стягнення: у вигляді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400.00 (три тисячі чотириста) гривень.
Реквізити для оплати адміністративного штрафу:
Болградська громада
отримувач коштів ГУК в Одеській області/м. Болград/21081100
код за ЄДРПОУ 37607526
банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
код банку отримувача: 899998
рахунок отримувача: UA088999980313040106000015660
код класифікації доходів бюджету 21081100
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом (ч.3 ст.307 КУпАП).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605.60 гривень (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Реквізити для оплати судового збору:
отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106
код за ЄДРПОУ 37993783
банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001
код класифікації доходів бюджету 22030106
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя С.В.Кодінцева