Справа №766/13567/25
н/п 1-кс/766/6870/25
11.09.2025 року Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні клопотання слідчого СВ Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором у провадженні - начальником Чорнобаївського відділу Золотоніської окружної прокуратури Черкаської області ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до суду з клопотанням, в якому просив: застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання мотивовано тим, що Слідчим відділенням ХРУП ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62023080200000151 від 07.11.2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
ОСОБА_4 , підозрюється у тому, що він будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, проходячи її на посаді комірника відділення медичного постачання медичної роти НОМЕР_1 окремої механізованої степової бригади корпусу резерву сухопутних військ Збройних Сил України, солдата військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст.65 Конституції України, ст.17 Закону України «Про оборону України», ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.2, 11, 16, 49 і 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, 08 грудня 2022 року самовільно залишив місце дислокації військової частини НОМЕР_2 у АДРЕСА_1 , та як наслідок ухиляється від проходження військової служби, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, а саме самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
19.08.2025 у відповідності до ст. ст. 40, 42, 135, 276-278 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Обґрунтованість підозри у вчинення кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження, а саме:
- матеріалами службового розслідування;
- протоколом допиту ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- протоколом допиту ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років у зв'язку із чим у органу досудового розслідування є підстави вважати, що останній з метою уникнення відповідальності за вчинені злочини буде в майбутньому переховуватись від органів досудового розслідування.
Поряд з цим, підозрюваний ОСОБА_4 усвідомлюючи, що у зв'язку із повідомленням йому про підозру у вчиненні умисного тяжкого злочину, у подальшому, його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, що тягне за собою певні негативні наслідки у вигляді санкції, передбаченої ч.5 ст.407 КК України, та може умисно ухиляється від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховатись від органів досудового розслідування та суду, може зникнути з місця постійного мешкання до іншої місцевості, країни, у зв'язку з чим, у правоохоронних органів України фактично не буде можливості затримати підозрюваного та, як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності.
Отже, існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 у разі не застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у такий спосіб може та буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, перешкоджаючи таким чином встановленню істини по справі.
Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від органів досудового розслідування та суду.
Наступний ризик, який вказує на необхідність застосування до підозрюваного найсуворіший запобіжний захід, є ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Так, підозрюваний ОСОБА_4 будучи в минулому військовослужбовцем військової частини, перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, здійснювати вплив на інших військовослужбовців, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, у тому числі за допомогою засобів зв'язку, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому злочину, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні. У випадку не застосування до підозрюваного запобіжного заходу, існує вірогідність незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні. Вказані дії можуть протиправно перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин події, зокрема, перешкоджати їх прибуттю до слідчого, прокурора або суду, іншим чином вплинути на своїх знайомих по службі, підлеглих тощо.
Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконний вплив на свідків у вказаному кримінальному провадженні.
Крім того, дії підозрюваного під час вчинення кримінального правопорушення, у скоєнні якого він підозрюється, свідчать про наявність ризику продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому він підозрюється, ухилятися від проходження військової служби, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
При встановленні наявності цього ризику необхідно врахувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Ризик впливу на свідків також обумовлюється можливим використанням ОСОБА_4 знайомств, зв'язків, обізнаності про осіб, які є свідками у даному кримінальному провадженні, з метою підбурювання їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі.
Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв'язку із його особою.
Враховуючи вищевикладене, необхідність застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України.
Відповідно до частин 6 та 8 ст. 176 КПК під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Тобто до військовослужбовців, які підозрюються за вище вказаними статтями застосовується безальтернативний запобіжний захід - тримання під вартою, без вказівки у змінах до закону про необхідність доведення наявності ризиків.
В судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Підозрюваний пояснив, що після СЗЧ, останній півроку, проживав у тітки своєї дружини в с. Кам'януватка, точної адреси не пам'ятає. Будинок в цьому селі по АДРЕСА_2 вони продали. Офіційно не був працевлаштований, мав підробітки за рахунок чого і жив. Є військовослужбовцем. В грудні 2022 року самовільно залишив частину. В 2023 році його знов відправили на службу в район Часового яру, де він отримав поранення. Знов здійснив СЗЧ. Раніше не притягувався до кримінальної відповідальності. Неповнолітніх дітей не має. Його дружина є інвалідом дитинства. Також має матір пенсійного віку. Просив застосувати до нього заставу в мінімальному розмірі.
Захисник також просила застосувати до її підзахисного заставу щоб він міг повернутися до лав ЗСУ.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Слідчим суддею встановлено, що 19.08.2025 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке того ж дня в порядку ст. ст. 135, 136 КПК України вручене дорослому члену сім'ї підозрюваного, а саме його дружині ОСОБА_10 , що підтверджується її підписом (згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_11 та довідки селищного голови ОСОБА_4 та його дружина проживають разом).
У відповідності із ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Частиною 3 ст. 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Згідно глави 11 КПК України, а саме ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У відповідності із ч. 2 ст. 135 КПК України у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Згідно із положеннями ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Таким чином, слідчим вжито всіх заходів для вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
- матеріалами службового розслідування;
- протоколом допиту ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- протоколом допиту ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, згідно його пояснень не проживає за місцем реєстрації і така реєстрація є формальною, оскільки цей будинок був проданий його батьками. Крім того, ОСОБА_4 не має неповнолітніх дітей, доказів наявності у його дружини інвалідності слідчому судді не надано, що свідчить про недостатню міцність соціальних зв'язків підозрюваного, а беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожуватиме йому у разі визнання винним слідчий суддя приходить до висновку про існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, враховуючи пояснення ОСОБА_4 , що він двічі самовільно залишав службу, є достатньо підстав вважати, що він може продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.
Доказів існування інших ризиків прокурором не надано.
Згідно із вимогами ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Таким чином, інші, більш м'які запобіжні заходи, не можуть бути застосовані до підозрюваного, тому клопотання сторони захисту не підлягає задоволенню.
При цьому, згідно ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, ст. 407 Кримінального кодексу України.
Таким чином, невизначення застави є правом, а не обов'язком слідчого судді.
З огляду на пояснення підозрюваного щодо матеріального стану (не працевлаштований, однак просив застосувати заставу, пояснюючи, що сплатить її), стану здоров'я, обставини кримінального провадження, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що застава має бути визначена в межах ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 60560 грн. (тобто 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
При цьому, слідчий суддя враховує, що розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.
У разі внесення застави слід зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого чи прокурора та покласти на нього обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
Строк тримання під вартою обчислюється слідчим суддею з урахуванням зупинення та відновлення досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 176-205, 207, 208, 309 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваногоОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді «тримання під вартою».
Встановити строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу до 23.10.2025 року (включно).
Визначити заставу у розмірі 60560 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, в провадженні яких перебуває кримінальне провадження та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця несення служби.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23.10.2025 року (включно).
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі слідчого ізолятора, в якому утримується підозрюваний.
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа слідчого ізолятор негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, ОСОБА_4 вважається таким, що до нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддяОСОБА_1