Справа №766/10326/24
н/п 1-кп/766/521/25
про продовження строку дії запобіжного заходу
11.09.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області колегіально у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22024230000000241 від 29.05.2024 року, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України,-
В провадженні Херсонського міського суду Херсонської області на розгляді перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №22024230000000241 від 29.05.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч.1 ст.111-2 КК України.
09.09.2025 року на адресу суду надійшло клопотання ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу. В обгрунтування клопотання остання зазначила, що ризики, зазначені прокурором, не доведені та грунтуються на припущеннях. Вказала, що немає наміру переховуватись від суду, зі свідками не спілкувалась та ніякого фізичного або психологічного тиску на них не чинила. Пояснила, що має проблеми зі здоров'ям, є інвалідом 3 групи та потребує постійного медичного нагляду, пенсіонерка, на утриманні перебуває чоловік ОСОБА_8 , який є інвалідом 2 групи та потребує постійного догляду.
Прокурор в судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про продовження строку застосування до обвинуваченої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні за №22024230000000241, оскільки ризики, передбачені п.1,3,5 ст. 177 КПК України і зазначені в ухвалі про обрання строку тримання під вартою, а саме переховування від суду; знищити, сховати або спотворити будь-які із документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, на даний час не зменшились і продовжують існувати, а строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченої ОСОБА_7 закінчується 25.09.2025 року.
Захисник в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Зазначила, що ризики на які посилається прокурор не підтверджені належниим доказами. Вказала, що обвинувачена має міцні соціальні зв'язки, хронічні захворювання, пенсіонерка. Вважала за можливе обрати відносно ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід.
Обвинувачена в судовому засіданні підтримала клопотання про зміну запобіжного заходу.
Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного.
Приймаючи до уваги, що ухвала суду від 29 липня 2025 року про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченої ОСОБА_7 припиняє свою дію 25 вересня 2025 року, судове провадження не закінчене, прокурором подане відповідне клопотання, тому суд вважає за необхідне розглянути питання щодо продовження строку дії міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченої.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Так, відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст. 178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення-злочину, його тяжкість та суспільне значення, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте, таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
При цьому суд зазначає, що сама тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій, не є основною чи безпосередньою підставою для тримання під вартою, а оцінюється в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України.
Суд бере до уваги, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до розділу І КК України належить до злочинів проти основ національної безпеки України, в той час, коли відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено воєнний стан на всій території України, який неодноразово продовжувався та триває на даний час, що свідчить про високу суспільну небезпечність даного кримінального правопорушення, а відповідно до положень ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Оцінюючи наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій ОСОБА_7 у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінального правопорушення у якому вона обвинувачується, суд враховує реальну можливість здійснення незаконного впливу обвинуваченої на свідків, які ще не допитані судом, а також враховує суспільну небезпечність інкримінованого їй кримінального правопорушення, високу імовірність ухилення обвинуваченої від суду та можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
Ці факти встановлені ухвалою суду при обранні заходів забезпечення у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 , однак, дані ризики на даний час не відпали і не зменшились.
Крім цього, суд також враховує те, що ОСОБА_7 має міцні соціальні зв'язки, хронічні захворювання, проте, самі по собі ці обставини, не спростовують висновків суду щодо наявності вищенаведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та неможливості їм запобігти, шляхом застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу.
Будь-яких відомостей про те, що обвинувачена ОСОБА_7 внаслідок стану здоров'я не може знаходитися в умовах слідчого ізолятора матеріали провадження не містять та стороною захисту не надано.
Обставини, на які посилаються обвинувачена та її захисник не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які б могли бути запорукою належної процесуальної поведінки обвинуваченої та надали б можливість застосувати до останньої менш суворий запобіжний захід.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши у сукупності наведені обставини, колегія суддів не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу на менш суворий, вважає доцільним, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, продовжити обвинуваченій ОСОБА_7 строк тримання під вартою до 07 листопада 2025 року включно.
Керуючись ст.178, 183,331, 369-372, ст. 376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк застосування відносно обвинуваченої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком до 07 листопада 2025 року включно.
В задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3