Копія:
02 вересня 2025 року Справа № 608/2262/24
Номер провадження2-а/608/13/2025
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі :
головуючої судді Запорожець Л. М.
за участю секретаря с/з Южди Л.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чортків адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (представник адвокат Дядик Я.Б.) до Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 2963446 від 02.09.2024 року,
У вересні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача Головного управління національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
В позовній заяві вказав, що 02 вересня 2024 року капрал поліції Чортківського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області Крілик Михайло Васильович виніс постанову серії ЕНА № 2963446 про притягнення його, ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу в сумі 510,00 грн. за частиною 2 статті 122 КУпАП посилаючись на те, що 02 вересня 2024 року о 11.15 год. в с. Колиндяни по вул. Грушевського, 8, керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2.б. ПДР - порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом.
Вважає дану постанову незаконною, оскільки п. 9.2.б. ПДР передбачено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Відповідно до ПДР Дорожній знак 2.3. «Головна дорога» встановлюється для позначення дороги, рухаючись якою водій має переважне право проїзду. Якщо на перехресті головна дорога змінює напрямок, під знаком 2.3. «Головна дорога» розміщується табличка 7.8. «Напрямок головної дороги», на якій вказується жирною лінією напрямок головної дороги.
На ділянці дороги, де поліцейський зупинив ОСОБА_1 за ні бито порушення ПДР був розміщений дорожній знак 2.3. «Головна дорога» , а під ним знаходилась табличка,
яка вказувала не на перехрестя, а на вигін головної дороги та прилягання до неї другорядної дороги. Тому, рухаючись головною дорогою ОСОБА_1 не вмикав лівий сигнал повороту, так як він не змінював напрямок руху (здійснював поворот).
Також ОСОБА_1 зазначає, що у підручниках з вивчення ПДР зазначено, що водій, який рухається по головній дорозі, повертаючи праворуч, повинен подавати сигнал правим покажчиком повороту, оскільки він здійснюватиме маневр правого повороту (і це не залежить від кута примикання доріг). Якщо йому потрібно з'їхати на другорядну дорогу, тобто рухатися прямо, покажчик повороту не вмикати.
Згідно з ПДР п.9.2, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку:а) перед початком руху і зупинкою;б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
Керуючись зворотним, покажчики повороту немає потреби включати, якщо поворот цей водій не робить. Водієві потрібно з'ясувати: попереду вигин головної дороги з примиканням другорядної чи У-подібне перехрестя.
Це і має значення для того, щоб зрозуміти: здійснює він маневр, продовжуючи рух по головній дорозі, або з'їжджає з неї.
Коли перед водієм знаходиться такий знак, який вказує на вигин дороги, то водій продовжує рухатись по головні дорозі, без вмикання світлових покажчиків.»
Зазначає, що поліцейський належним чином не встановив, що на ділянці дороги де його зупинили, знаходилась табличка, яка вказувала на вигін головної дороги і примикання до неї другорядної дороги, а не Y - подібне перехрестя.
Дані факти підтверджуються фотографіями дорожніх знаків, які розміщені на ділянці дороги де було зупинено Кірківського В.В., що додані до матеріалів справи.
Просить скасувати постанову від 02 вересня 2024 року серії ЕНА № 2963446, якою на ньогонакладено штраф в розмірі 510 гривень, згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП, а провадження по справі закрити. Також просить стягнути з відповідача судові витрати по справі, які складаються з судового збору та витрат на правничу допомогу.
Представник відповідача Головного управління національної поліції в Тернопільській області в судове засідання не з'явився. Раніше подав відзив на позов, в якому просив розгляд справи проводити без його участі, позов не визнає. У відзиві зазначив, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2.б. ПДР - порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом. Просить відмовити також у стягненні судових витрат, оскільки вони є неспівмірними із складністю справи та не підтвердженні належними доказами.
16 грудня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Дядик Я.Б. подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи роз'яснення Правил дорожнього руху, якими керуються працівники Територіальних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ при прийманні іспиту із теоретичної підготовки/перепідготовки водіїв транспортних засобів та просив викликати представника ТСЦ 6145, що знаходиться за адресою: 48500, Чортківський район, с. Угринь, вул. Обїзна, 1 для надання пояснень з даного приводу.
02 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Дядик Я. Б. подав клопотання в якому просив розгляд справи проводити без його участі та участі ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримує, просить задоволити з підстав, наведених у позові.
Дослідивши письмові та електронні докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи із таких мотивів.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Згідно зі ст. 280 зазначеного Кодексу - орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 245 зазначеного Кодексу завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідновимог ст.72Кодексу адміністративногосудочинства України,доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 зазначеного Кодексукожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владнихповноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно постанови про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2963446 від 02.09.2024 р., ОСОБА_1 02 вересня 2024 року о 11.15 год. в с. Колиндяни по вул. Грушевського, 8, керуючи транспортним засобом не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п. 9.2.б. ПДР - порушення попереджувальних сигналів перед перестроюванням, поворотом, розворотом.
Судом було оглянуто відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції та фотографії, що були долучені до позовної заяви.
Згідно даного відеозапису, ОСОБА_1 не погоджується з позицією поліцейського, що він повинен був вмикати покажчик повороту, оскільки він не повертав, а рухався головною дорогою, яка має вигин.
Суд зазначає, що наданий відповідачем відеозапис не містить інформації чи дійсно ОСОБА_1 02 вересня 2024 року о 11.15 год. в с. Колиндяни по вул. Грушевського, 8,Чортківського району тернопільської області, керуючи транспортним засобом вмикав, чи не вмикав покажчик повороту, перед його зупинкою працівником поліції.
Згідно фотографій, що долучені до позовної заяви вбачається, що на ділянці дороги, де поліцейський зупинив ОСОБА_1 , встановлено дорожній знак 2.3 «Головна дорога», під яким розміщена табличка, яка вказує на вигін головної дороги та примиканням до неї другорядної дороги.
Судом також взято до уваги роз'яснення ПДР, якими керуються працівники Територіальних сервісних центрів Міністерства внутрішніх справ при прийманні іспиту із теоретичної підготовки/перепідготовки водіїв транспортних засобів, які фактично співпадають з доводами ОСОБА_1 .
Представники ТСЦ 6145 на виклик суду для дачі пояснень не прибули.
З аналізу обставин правопорушення та наведених правових норм, суд немає можливості дійти однозначного висновку щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 08 липня 2020 року у справі №463/1352/16-а зазначив наступне: «…У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи».
Отже, згідно принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до частини 2 статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-ІV встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 10 лютого 1995 року у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
У зв'язку з наведеним, постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2963446 від 02.09.2024 року, яка була винесена відносно позивача підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 121, 126, 242-246, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5, 6, 8-10, 72, 77, 90, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 (представник адвокат Дядик Я.Б.) до Головного Управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 2963446 від 02.09.2024 року - задоволити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 2963446 від 02 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення, як незаконну, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Чортківський районний суд Тернопільської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Дата складання повного судового рішення 11 вересня 2025 року.
Суддя: /підпис/
Згідно з оригіналом
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2262/25
Рішення набрало законної сили " " _______________ року.
Суддя: Л. М. Запорожець
Копію рішення видано " " _______________ року.
Секретар: