Справа № 595/1357/25
Провадження № 2/595/524/2025
11.09.2025 місто Бучач
Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Тхорик І.І., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Бучацької міської ради про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за законом,-
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Оринник Н.С., через систему «Електронний суд» звернувся в суд із позовом до Бучацької міської ради, в якому просить визнати за ним, ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,6000 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території АДРЕСА_1 та, яка була передана безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 на підставі рішення Бариської сільської ради народних депутатів Бучацького району Тернопільської області від 25.02.1997 і, якій станом на сьогодні присвоєно кадастровий номер земельної ділянки 6121280400:02:009:0007. Окрім того, просить витребувати у Бучацької державної нотаріальної контори (адреса: вул. Міцкевича, 8, м. Бучач, Тернопільська область) інформацію про те, чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Якщо така справа заводилась, просить витребувати її завірену копію.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч.ч. 1, 2 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України та ст. 15 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статей175, 177 ЦПК України.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Згідно ч.ч.1, 3,ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач просить визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,6000 га, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території АДРЕСА_1 та, яка була передана безоплатно у приватну власність ОСОБА_2 на підставі рішення Бариської сільської ради народних депутатів Бучацького району Тернопільської області від 25.02.1997 і, якій станом на сьогодні присвоєно кадастровий номер земельної ділянки 6121280400:02:009:0007.
Позивачем ОСОБА_1 , в порушення вищевказаних норм закону не конкретизовано зміст позовних вимог до відповідача Бучацької міської ради; не викладено обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до Бучацької міської ради та зазначення доказів на підтвердження таких обставин. Звертаючись із даним позовом, позивачем не вказано, у чому саме полягає порушення, невизнання або оспорення його прав, як спадкоємця саме Бучацькою міською радою.
Відповідно до роз'яснень Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначається, що якщо за життя спадкодавець не набув права власності земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 350/67/15-ц, провадження 14-652цс18, у постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц від 17 квітня 2019 року, у справі № 723/1061/17 від 29 серпня 2019 року, у справі № 554/1195/17 від 30 червня 2020 року, у справі № 623/633/17 від 25 березня 2020 року, що свідчить про сталість судової практики у вирішенні питання права на завершення приватизації земельної ділянки.
Таким чином, у випадку, якщо спадкодавець за життя із дотриманням вимог законодавства розпочав процедуру приватизації земельної ділянки, проте не отримав на неї право власності у зв'язку зі смертю, спадкоємці у порядку спадкування набувають право на завершення приватизації. У разі відмови компетентного органу спадкоємцям, належним та ефективним способом захисту їх прав у судовому порядку є звернення із позовом про визнання права на завершення приватизації.
Однак, позивачкою не зазначено доказів звернення його до органів місцевого самоврядування з питанням надання дозволу на завершення процедури приватизації та відповідно отримання нею відмови органу місцевого самоврядування у зазначеному.
Відтак, позивачу слід виправити зазначені недоліки позовної заяви, а саме:
1) конкретизувати зміст позовних вимог до відповідача Бучацької міської ради;
2) викласти обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до відповідача Бучацької міської ради із посиланням на докази, якими він їх обґрунтовує.
Окрім цього, відповідно до ст. 66 Закону України «Про нотаріат» на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом або в сільських населених пунктах - посадовою особою органу місцевого самоврядування, яка вчиняє нотаріальні дії, за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.
Видача свідоцтва провадиться у строки, встановлені цивільним законодавством України.
У силу ч. 4 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Позивачем не надано суду підтвердження звернення до нотаріальної контори та мотивованої письмової постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії - відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, як це також передбачено Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 р. №296/5, наявності чи відсутності спадкової справи, інших спадкоємців.
Про обов'язкову наявність у матеріалах справи відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, також зазначено у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 .
Згідно з п.п. 23, 24 вказаної постанови судам слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину (яка згідно п. 24 вищевказаної Постанови повинна бути у вигляді обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину) особа може звернутись до суду в порядку позовного провадження.
Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Так, позивачем до матеріалів справи не долучено постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, та не зазначено чи він взагалі звертався в нотаріальну контору по питанню успадкування і йому було відмовлено, із переліком причин такої відмови, а також чи заведено спадкову справу на спадкове майно після смерті батька позивача.
Відтак, матеріали позовної заяви не містять відповідних доказів того, що позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину із зазначенням причин відмови.
Виходячи з вищевикладеного, відсутність у матеріалах позову обґрунтованої постанови нотаріуса про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, свідчить про відсутність спору та передчасне звернення останнього до суду з вказаним позовом, доказів, які б свідчили про неможливість отримати в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину суду не надано.
У зв'язку з вищевикладеним, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до норм Цивільного процесуального кодексу України.
Вказані недоліки позовної заяви перешкоджають прийняттю судом рішення про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
При цьому, суд зазначає, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.
За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Бучацької міської ради про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки в порядку спадкування за законом залишити без руху,надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У випадку невиконання вимог даної ухвали заява буде вважатись неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя: І. І. Тхорик