Справа № 589/1080/25
Провадження № 2/589/1343/25
16 червня 2025 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Курбанової А.Р.,
за участю секретаря судового засідання Поронько Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
06.03.2025р. ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №101601 від 27.12.2019 року в розмірі 10200 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000 грн, прострочена заборгованість за процентами в розмірі 8200 грн. В обгрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе договірних зобов'язань з повернення кредиту та сплати процентів за вказаним договором.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву, в якій просив провести розгляд справи без виклику сторін та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася судовими повістками, які відправлялися рекомендованим поштовим відпрвленням, але до суду повернулися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а також через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України. Причини неявки суду не повідомила, із заявою про розгляд справи у її відсутності до суду не зверталася, відзив на позов з правовим обґрунтуванням доводів та заперечень не надала.
З урахуванням викладеного, в судовому засіданні 16 червня 2025 року у відповідності із ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України постановлено провести заочний розгляд справи.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовуються вимоги, перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
27.12.2019 року між ТОВ «ЗАЙМЕР» (далі - Товариство) та ОСОБА_1 (далі - Клієнт) укладено договір про надання фінансового кредиту № 101601 (далі - Договір).
Відповідно до п.п. 1.1 1.2, 1.3, 1.4 договору сторони домовилися, що Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов'язується повернути кредит на строк 28 днів, тобто до 23.01.2020р., сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 2 % на добу або 730 % річних від суми кредиту та виконати інші обов'язки, передбачені Договором /а.с.15-16/.
У Додатку № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 101601, сторони погодили графік розрахунків та орієнтовну сукупну вартість кредиту, зі змісту якого вбачається, що загальна вартість кредиту складає 3120 грн /а.с.17/.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до положень ст. ст. 638, 640, 642 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а також з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, крім іншого, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «ЗАЙМЕР» акцепт договору позичальником ОСОБА_1 здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі https: //www.cry.com.ua/ та її номер телефону було надіслано одноразовий ідентифікатор /а.с.11/.
Відповідач за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «KL9035» підписала електронний кредитний договір, який містив усі істотні умови, і з якими відповідач ознайомилась до моменту укладання.
Наведене свідчить, що відповідач ознайомилася і погодилася з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до пункту 1.4 договору кредит надається Клієнту у безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.
На виконання вимог п. 1.4. Кредитного договору відповідачем були зазначені реквізити платіжної банківської карти НОМЕР_1 для перерахування кредитних коштів (ч. 7 договору).
Як вбачається з інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» від 10.01.2025 року, 27.12.2019 року о 18:20 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 /а.с.24/.
Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Але всупереч наведеним умовам кредитного договору та вимогам закону, ОСОБА_1 не належним чином виконувала взяті на себе зобов'язання за договором № 101601 про надання фінансового кредиту від 27.12.2019 року, внаслідок чого у неї перед ТОВ «ЗАЙМЕР» виникла заборгованість сумою кредиту та за процентами.
28.10.2021 року ТОВ «ЗАЙМЕР» (далі - клієнт) та ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» (далі - фактор) уклало договір факторингу № 01-28/10/2021, відповідно до умов якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).
Так, за умовами п.п. 6.1, 6.2.3 вказаного договору факторингу Клієнт передає (відступає) Фактору права вимоги до Боржників, які виникли у Клієнта внаслідок невиконання боржниками умов кредитних договорів, та які входять до портфелю заборгованості. Права вимоги переходять до Фактора після підписання сторонами цього договору та сплати ціни продажу в повному обсязі.
Згідно з п. 7.1 договору факторингу в якості ціни за придбання (відступлення) прав вимоги, Фактор сплачує Клієнту плату (ціна продажу) в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 1444834 грн 08 коп.
ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» сплатило ТОВ «ЗАЙМЕР» за відступлення права вимоги за договором факторингу №01-28/10/2021 від 28.10.2021 року суму 1444834 грн 08 коп., що підтверджується платіжними інструкціями /а.с. 23/.
Таким чином, відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №01-28/10/2021 від 28.10.2021 року, ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №101601 від 27.12.2019 року /а.с. 10/.
Про зміну кредитора за договором про надання фінансового кредиту №101601 від 27.12.2019 року ОСОБА_1 була повідомлена шляхом направлення їй ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» листа на останню відому адресу місця її проживання /а.с. 8/.
Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Однак, всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення позивача, відповідач не виконала своїх зобов'язань. Після відступлення права грошової вимоги, остання не здійснила жодного платежу для погашення заборгованості, незважаючи на те, що строк повернення кредиту настав ще 23.01.2020р.
Доказів повернення відповідачем ОСОБА_1 позивачу отриманої у кредит від ТОВ «ЗАЙМЕР» за договором про надання фінансового кредиту №101601 від 27.12.2019 року грошової суми у розмірі 2000 грн. 00 коп., матеріали справи не містять, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення заборгованості за сумою (тілом) кредиту 2 000 грн. 00 коп. є обґрунтованою.
Разом з цим, позивачем заявлені достягнення проценти за користування коштами в розмірі 8200 грн. 00 коп. як у межах строку кредитування, так і після закінчення цього строку по 04.12.2024 року, як вбачається з виписки з особового рахунку за договором /а.с.9/.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другоюстатті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду уточнила власний правовий висновок, викладений в пункті 123 постанови від 18.01.2022 у справі № 910/17048/17, щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором. Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem», тобто «слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав»).
Договором № 101601 про надання фінансового кредиту від 27.12.2019 року визначений строк кредитування, який становить 28 днів. Саме протягом цього строку ТОВ «ЗАЙМЕР» мало право нараховувати відповідачу передбачені цим договором проценти. При цьому умови п. 2.3 цього договору, яким передбачено, що нарахування процентів здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом, суд витлумачує, застосовуючи принцип contra proferentem, тобто вважає, що вказане положення стосується саме обчислення днів, які мають бути враховані при розрахунку процентів, але цими договірними умовами не змінюється безпосередньо строк кредитування - 28 днів, передбачений п. 1.2 цієї ж угоди.
Доказів про те, що позичальник ініціювала продовження строку надання кредиту відповідно до п. 3.3.3 договору, позивачем до матеріалів справи не долучено.
Таким чином, заборгованість за процентами, яку слід стягнути з відповідача, становить 1120 грн. (2000х2х28:100) за період з 27.12.2019 по 23.01.2020).
Правильність такого висновку підтверджується й додатком №1 до договору № 101601 про надання фінансового кредиту від 27.12.2019 року.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, а відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Частина 1 ст. 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Частина 2 ст. 13 ЦПК України визначає, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідач в даній справі не скористалася своїми правами щодо подання заперечень на позовну заяву, доказів на їх підтвердження.
З урахуванням наведених висновків щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором зі своєчасного повернення кредиту, сплати процентів, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача загальної заборгованості у розмірі 3120 грн.
На думку суду, наявність та розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» у вказаному вище розмірі витікає з умов укладених угод, підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не спростовано відповідачем. З огляду на викладене, суд вважає за правомірне позов задовольнити частково.
Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати пропорційно обсягу задоволених вимог.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді судового збору, сплаченого через систему «Електронний суд» пропорційно обсягу задоволених вимог в розмірі 741 грн 01 коп.
Також, 12.05.2025 року представником ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» подано заяву до суду, в якій він просить стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10500 грн.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 р., укладеного між ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» та адвокатом Пархомчуком С.В., копією додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги від 29.12.2023 року, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію довіреності, копію акту про отримання правової допомоги від 05.05.2025 р., копію платіжної інструкції № 38334 від 05.05.2025 року щодо оплати за правничу допомогу згідно з договором про надання правової допомоги від 29.12.2023 р. суми 10500 грн /а.с. 12-13, 14, 26, 44, 48/.
Клопотання та/або заперечення від відповідача щодо зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу на адресу суду не надходило.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги пропорційно обсягу задоволених вимог у розмірі 3211 грн 95 коп.
Керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 1050, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 76-81, 83, 141, 223, 258, 259, 263-268, 280-289 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса: АДРЕСА_1 / на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» /розташованого за адресою: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд.82, офіс 7, ЄДРПОУ 42228158/ заборгованість за договором № 101601 про надання фінансового кредиту від 27.12.2019 року на загальну суму 3120 грн 00 коп. /три тисячі сто двадцять грн 00 коп./, судовий збір в сумі 741 грн. 01 коп. /сімсот сорок одна грн. 01 коп./ та витрати на правову допомогу в сумі 3211 грн 95 коп./три тисячі двісті одинадцять грн 95 коп./.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами до Сумського апеляційного суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова