Справа № 583/3204/25
2/583/1208/25
10 вересня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі :
головуючого судді Яценко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 в м. Охтирка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої доньки, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом, відповідно до якого просить змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 та стягнути з нього аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили.
Вимоги за позовом вмотивовані тим, що позивачка та відповідач, шлюб між якими на даний час розірвано, є батьками малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 29.11.2016 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 ухвалено стягувати аліменти на утримання їх спільної дитини у твердій грошовій сумі по 800,00 грн щомісячно, що підлягає індексації відповідно до закону, до досягнення донькою повноліття, починаючи стягнення з 28.09.2016. Однак, відповідач кошти на утримання доньки тривалий час не виплачував, хоча на даний час має таку можливість, оскільки є військовослужбовцем Національної гвардії України та має стабільний дохід. Натомість, витрати на утримання спільної доньки сторін значно зросли, з огляду на це раніше визначений відповідачу розмір аліментів на дитину є недостатнім, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
25.07.2025 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений в належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надавав, правом на подання відзиву не скористався, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У даному випадку суд вжив усіх необхідних заходів, передбачених ст. 128, ст. 130 ЦПК України для повідомлення відповідача про розгляд його справи, зокрема шляхом надіслання судових повісток за його зареєстрованим місцем проживання та розміщення оголошення на офіційному сайті Судової влади про виклик особи у судове засідання із зазначенням його місця і часу, у зв'язку з чим вважає, що про розгляд даної цивільної справи відповідач повідомлений у встановленому законом порядку.
Приймаючи до уваги викладене, зважаючи на позицію позивачки, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає положенням ст. 247 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, виходить з наступного.
Як встановлено, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 03.03.2016, виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Біляївського міськрайонного управління юстиції в Одеській області (а.с. 8).
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 29.11.2016 по справі № 496/3439/16-ц, провадження № 2/496/1774/16 задоволено позов ОСОБА_1 , ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн., що підлягає індексації відповідно до закону, щомісячно, до досягнення нею повноліття, починаючи стягнення з 28.09.2016 (а.с. 10).
Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 07.06.2017 по справі № 496/1518/17, провадження № 2/496/1138/17 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 15.09.2015 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Біляївського міськрайонного управління юстиції, актовий запис № 293 (а.с. 11).
Згідно з довідкою від 18.07.2025 № 152, виданою виконавчим комітетом Кириківської селищної ради, ОСОБА_1 зареєстрована та фактично проживає по АДРЕСА_1 , разом з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).
Позивачка, як одержувачка аліментів, ставить питання про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від доходу батька дитини, посилаючись на стабільність доходу останнього, відсутність у нього інших осіб на утриманні та недостатність коштів, які сплачує відповідач на задоволення потреб їх спільної дитини, неможливість самостійно забезпечувати достатній рівень життя доньки через значне зростання цін та збільшенням потреб доньки.
Положеннями ч. 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з вимогами ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За приписами ст.ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини'від 20.11.1989 (ратифікована Україною 27.02.1991) в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 зазначеної Конвенції ООН держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Положеннями ст. 51 Конституції України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно з вимогами ст. 8 Закону України «Про охоронудитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини, отже, і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
Одним з основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення СК України.
В ст. 141 СК України зазначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За приписами ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Положеннями ч. 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача аліментів визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше.
Згідно з вимогами ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3196 грн.
Отже, 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на час розгляду справи становить 1598,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, положеннями чинного законодавства позивачці надано право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його.
Позивачка скористалася своїм правом, визначила спосіб стягнення аліментів шляхом їх присудження у частці від усіх видів заробітку (доходів) платника аліментів.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
В даному випадку зміна способу стягнення аліментів буде сприяти кращому матеріальному забезпеченню дитини, при цьому не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище, що відповідачем не спростовано.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
У відповідності з ч. 1 ст. 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що звертаючись до суду з позовом, позивачка реалізувала своє право на зміну способу стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, яке передбачене ст. 183 СК України.
Відтак, суд вважає можливим змінити спосіб стягнення аліментів, який сплачується на утримання дитини сторін.
Суд зауважує, що стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
З урахуванням встановлених судом обставин справи та вимог закону, з огляду на майновий стан сторін, а також те, що обов'язок по утриманню дитини покладається на обох батьків, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягувати щомісячно аліменти на утримання його малолітньої доньки у визначеному позивачкою розмірі, що відповідає загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності.
При цьому, відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК суд допускає негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Доля судових витрат підлягає вирішенню у порядку ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Змінити розмір та спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 за рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 29.11.2016 по справі № 496/3439/16-ц, провадження № 2/496/1774/16, та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця.
Стягнення аліментів у зміненому розмірі проводити з дня набрання чинності рішенням суду.
Рішення про стягнення аліментів в частині виплати за один місяць підлягає до негайного виконання.
Виконавчий лист, виданий на підставі рішення Біляївського районного суду Одеської області від 29.11.2016 по справі № 496/3439/16-ц, провадження № 2/496/1774/16, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн., що підлягає індексації відповідно до закону, щомісячно, до досягнення нею повноліття, починаючи стягнення з 28.09.2016 - повернути без виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 гривні 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко