Справа № 581/693/25
Провадження № 2-а/581/7/25
11 вересня 2025 року с-ще Липова Долина
Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого - судді Бутенка Д.В., за участю секретаря судового засідання - Бочкун Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Липова Долина в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі його представника адвоката Шульги Олександра Сергійовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
Стислий виклад заявленого позову
У серпні 2025 року представник позивача Марченка Б.В., адвокат Шульга О.С. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом, уточнивши який мотивував тим, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , полковника ОСОБА_2 № 270 від 04 квітня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за те, що він ніби-то порушив правила військового обліку у період дії воєнного стану будучи військовозобов'язаним, а саме пп. 8 п 1 в Додатку 2 Постанови КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року, а також абзац 2 частини 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Із даної постанови, в редакції яка надійшла на виконання до Недригайлівського відділу ВДВС незрозуміло в чому саме полягала суть правопорушення, а саме з об'єктивних даних, які б зазначаються в описовій частині оскаржуваної постанови наявні лише статус ОСОБА_1 , - «військовозобов'язаний». В силу того, що персональні дані військовозобов'язаного ОСОБА_1 досить тривалий час не змінювались і до нього відповідно з боку ТЦК не виникало претензій, у ОСОБА_1 не могло виникати обов'язку, як це зазначається у п.п.8 п. 1 Постанови КМУ № 1487 «у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України)». Зазначав, що запис у тексті постанови про притягнення до адміністративної відповідальності про порушення абзацу 2 частини 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції чинній на момент винесення оскаржуваної постанови) взагалі є абсурдним, адже зазначена норма ніяким чином не має відношення до Правил військового обліку, а зобов'язує надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом. Із тексту самої постанови не зрозуміло під час розгляду якої саме справи адміністративне правопорушення встановлювалась винність ОСОБА_1 і на підставі яким саме даних сформульовані наведені у постанові висновки. Зазначав, що правопорушення ОСОБА_1 відповідачем полягала одночасно в неповідомленні позивачем про зміну персональних даних та ненаданні будівлі, споруди, транспортного засобу та іншого майна під час мобілізації, що є неможливим навіть гіпотетично. Так, у власності ОСОБА_1 наявний лише електровелосипед з потужністю електродвигуна 1,2 кВт, що не дає можливості віднести його до категорії «механічних транспортних засобів» взагалі. ОСОБА_1 за заявою ІНФОРМАЦІЯ_2 притягувався до кримінальної відповідальності (кримінальне провадження №12025200470000381 за ст. 336 КК України). При цьому, йому інкримінувалось діяння, пов'язане з ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, вчинене 04 квітня 2025 року, тобто за діяння вчинені цього ж числа і які пов'язані з мобілізацією, ОСОБА_1 паралельно з адміністративною відповідальністю, притягувався і до кримінальної відповідальності, що є порушенням ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та норми ст.61 Конституції України. Просив суд скасувати вищевказану постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 про накладення на нього штрафу в розмірі 17000 грн, закривши провадження у справі про адміністративне правпорушення.
Позиція позивача, співвідповідачів по даній справі
Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Представник позивача Шульга О.С. у судовому засіданні підтримав заявлений позову у повному обсязі із вищевикладеної підстави, додатково пояснивши суду про наведення в оскаржуваній постанові відповідача посилань на норми мобілізаційного законодавства з приводу неповідомлення про певні персональні дані та про обов'язок фізичних осіб передавати певне майно Збройним Силам України, проте ці норми не пов'язані із безпосереднім порушенням правилами військового обліку, та в тексті постанови не наведено опису порушень зазначених правил.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи завчасно повідомлений, відзиву на позов суду не подавав.
Процесуальні дії суду у даній справі
Ухвалою судді місцевого суду від 29 серпня 2025 року залишено без руху адміністративний позов, позивачу установлено 10-денний строк для усунення виявлених судом недоліків. Ухвалою судді від 05 вересня 2025 року у даній справі поновлено позивачу строк для звернення до суду, відкрито провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11 вересня 2025 року на 10 год 20 хв. 11 вересня 2025 року судом ухвалено рішення суду по суті спору.
Установлені судом обставини даної справи
ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, є військовозобов'язаним (а.с.7-8,17).
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , полковника ОСОБА_2 № 270 від 04 квітня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із викладенням суті адміністративного правопорушення: позивач у період дії воєнного стану будучи військовозобов'язаним, попушив пп 8 п 1 в Додатку 2 Постанови КМУ № 1487 від 30 грудня 2022 року (Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів), а також абзац 2 частини 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме порушив правила військового обліку (а.с.11).
06 травня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 направлено Недригайлівському відділу державної виконавчої служби у Роменському районі до виконання постанову за справою про адміністративне правопорушення №270 від 04 квітня 2025 року про накладення на гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , штрафу у розмірі 17000 грн 00 коп із проханням відкрити виконавче провадження по даній справі (а.с.12).
22 травня 2025 року постановою державного виконавця Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Терещенком В.С. за заявою стягувача про примусове виконання відкрито виконавче провадження серії ВП №78159821 із виконання постанови №270 від 04 квітня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення із боржника ОСОБА_1 штрафу у подвійному розмірі 34000 грн, зобов'язання боржника протягом 5 робочих днів подати декларацію про доходи та майно та стягнення з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 3400 грн 00 коп (а.с.13).
22 травня 2025 року постановою державного виконавця Недригайлівського відділу державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Терещенком В.С. при примусовому виконанні постанови №270 від 04 квітня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення із боржника ОСОБА_1 штрафу у подвійному розмірі 34000 грн, накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 (а.с14).
22 серпня 2025 року на адвокатський запит ОСОБА_3 від 18 серпня 2025 року Недригайлівським відділом державної виконавчої служби у Роменському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надана інформація про те, що на виконанні у даному відділі перебуває виконавче провадження №78159821 від 22 травня 2025 року з примусового виконання постанови №270 від 04 квітня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення штрафу у сумі 34000 грн з ОСОБА_1 на користь держави, постанова направлена стягувачу для відома та боржнику для виконання, а також винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено до банківських установ для виконання (в.с.15,16,39,40,42,43-44).
Постановою Липоводолинського районного суду Сумської області від 03 червня 2025 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, при керуванні ним 19 травня 2025 року о 10 год 50 хв в с-щі Липова Долина, вул. Бойківська електромопедом Fada (а.с.20-21).
Ухвалою Липоводолинського районного суду Сумської області від 10 липня 2025 року звільнено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України у зв'язку із зміною обстановки. Кримінальне провадження №12025200470000381 від 09 травня 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_1 закрито (а.с.18-19).
Згідно з довідковими даними Військової частини № НОМЕР_1 станом на 25 червня 2025 року ОСОБА_1 проходив військову службу в НОМЕР_2 мобільному прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (а.с.17).
Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із вимогами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Відповідно до статті 217 КУпАП посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
Відповідно ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Висновки суду по суті заявленого позову
1. Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої вона винесена. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
2. Частиною 3 статті 210-1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинені в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В описово-мотивувальній частинах оскаржуваної постанови відповідача зазначається про порушення ОСОБА_1 :
- пп. 8 п.1 Додатку 2 Постанови Кабінеті Міністрів України № 1487 від 30 грудня 2022 року, яким визначено обов'язок військовозобов'язаних у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста;
- абз. 2 ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в якій визначається обов'язок громадян надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.
Разом із цим, у тексті оскаржуваної постанови відсутнє чітко сформульоване, однозначно зрозуміле формулювання порушення правил військового обліку ОСОБА_1 із фактичним викладенням точного часу, місця вчинення дій чи допущення ним бездіяльності в якості військовозобов'язаного, час коли розпочаті певні дія чи бездіяльність, із посиланням на відповідні норми закону та підзаконних актів, які є невиконаними (порушеними) особою відносно якої винесено рішення про накладення адміністративного стягнення. На думку суду, наведення в тексті постанови від 04 квітня 2025 року №270 вищезазначених норм законодавства про мобілізацію та мобілізаційну підготовку без зазначення опису фактично-виявлених обставин у підтвердження всіх елементів складу адміністративного правопорушення, яке пов'язується саме із порушенням правил військового обліку, є недостатнім для законного та обґрунтованого накладення адміністративного стягнення на підставі ч.3 ст.210-1 КУпАП. Також зміст оскаржуваної постанови щодо опису сутності правопорушення формує невизначеність та незрозумілість того в чому саме полягає порушення правил військового обліку особою, відносно якої вона прийнята, при цьому з її тексту можна визначитися лише із ймовірною сутністю виявлених порушень законодавства про мобілізацію.
3. На думку суду, без чіткого формулювання сутності виявленого адміністративного правопорушення справедливий та об'єктивний розгляд такої справи є неможливим та як наслідок це призводить до порушення права на захист тієї особи, відносно якої винесена оскаржувана постанова, та практично позбавляє суд можливості оцінити правильність застосування відповідачем закону про відповідальність за адміністративне правопорушення (ст.8 КУпАП), перевірити наявність чи відсутність всіх елементів виявленого складу адміністративного правопорушення (об'єктивну сторону, об'єкта, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння чи бездіяльності, елементами якої є вина, мотив і мета) та наявності суб'єкта правопорушення. Такі висновки суду узгоджується із правовою позицією суду касаційної інстанції, сформульованою у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі №285/1535/15.
Із урахуванням наведеного вище, суд уважає, що в оскаржуваній постанові керівником суб'єкту владних повноважень не наведено опису обставин порушення, установлених під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а відповідачем, в порушення ч.2 ст.77 КАС України, не надано суду доказів на підтвердження законності складення оскаржуваної постанови (зокрема, суду не надано відзиву на позов з відповідними додатками в обгрунтування законності та обгрунтованості оскаржуваної постанови).
Із огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження в справі про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, оскільки це відповідає змісту наданого суду дискреційного повноваження ухвалювати таке рішення у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності (п.3 ч.3 ст.286 КАС України) та є необхідним для формування правової визначеності у питанні притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку у даній справі (останні судом під час розгляду даної справи не встановлені).
Розподіл судових витрат по справі, вирішення питання щодо скасування заходу забезпечення позову
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, судом встановлено, що позивачем сплачено при зверненні до суду з адміністративним позовом судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп (а.с.15).
Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, то з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню, на користь позивача судовий збір в сумі 605 грн 60 коп зі скасуванням після набрання даним рішенням суду заходу забезпечення позову у спосіб зупинення виконавчого провадження про стягнення штрафу з позивача.
Керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 210-1, 255, 258, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 4, 12, 46, 72, 77, 229, 241-256, 257, 286 КАС України, суд
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 в особі його представника адвоката Шульги Олександра Сергійовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Скасувати постанову №270 від 04 квітня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 , про накладення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн за адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Уважати скасуваним після набрання даним рішенням законної сили спосіб забезпечення позову у виді зупинення виконавчого провадження № 78159821, застосований судом на підставі ухвали Липоводолинського районного суду Сумської області від 29 серпня 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_4 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Повне рішення суду складено 11 вересня 2025 року.
Суддя Д. В. Бутенко