Справа № 579/2024/25
2/579/710/25
про залишення позовної заяви без руху
11 вересня 2025 року місто Кролевець
Суддя Кролевецького районного суду Сумської області Придатко В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , у якій просить зобов'язати відповідача відвернути стічні труби від викопаної ним стічної вирви під його ( ОСОБА_1 ) погребом, вийняти для збору стічної води забетоноване ним відро, закидати стічну яму (вирву), щоб запобігти затопленню дощовою водою його погреба, а також стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України.
Так, в порушення вимог ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява (екземпляр для суду) не підписана позивачем.
Крім того, в порушення п.п. 2, 3, 9, 10 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить:
- реєстраційного номера облікової картки платника податків за його наявності або номера і серії паспорта відповідача (якщо такі відомості позивачу відомі); відомі номери засобів зв'язку відповідача, адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін;
- зазначення ціни позову, оскільки позов підлягає грошовій оцінці;
- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У відповідності до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про судовий збір» (п.п.1, 2 п.1 ч.2 ст.4) передбачена сплата судового збору за подання до суду фізичною особою: позовної заяви майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15140 грн.); позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).
Згідно ч. 3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У позовній заяві позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору, оскільки є учасником бойових дій, на підтвердження чого надав копію посвідчення учасника бойових дій.
У пункті 13 ст.5 Закону України «Про судовий збір» вказано, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. ст. 12, 22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року здійснено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав як учасників бойових дій.
Отже, суд вказану вимогу як підставу про звільнення від сплати судового збору не може прийняти до уваги, оскільки дійсний позов не відноситься до спорів, що порушують права учасника бойових дій, його соціальних прав як учасника бойових дій, пред'явлений до суду в порядку ЦК України, і спрямований на відшкодування завданої йому шкоди.
З урахуванням вищевикладеного, вказаний спір не стосується захисту права позивача як учасника бойових дій, а тому підстави для звільнення його від сплати судового збору відсутні.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру та позовну вимогу майнового характеру, з врахуванням ціни позову.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховучи викладене, положення ч.1 ст.185 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,
залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.
Надати позивачу строк 7 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:
- надати позовну заяву (для суду), підписану позивачем, із зазначенням дати її складення;
- зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта відповідача (якщо такі відомості позивачу відомі);
- зазначити відомі номери засобів зв'язку ОСОБА_2 ;
- зазначити адресу електронної пошти сторін та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- зазначити ціну позову;
- надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- надати підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
- надати документи, що підтверджують сплату судового збору за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 1211,20 грн. та за позовну вимогу майнового характеру, із врахуванням ціни позову.
Роз'яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://kr.su.court.gov.ua/sud1809/gromadyanam/csz/.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя: В. М. Придатко