09 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 643/16068/19
провадження № 51-5665 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду щодо нього,
встановив:
Як вбачається із касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень, вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 08 травня 2024 року ОСОБА_4 засуджено за: - ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки; ч. 1 ст. 369 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, ОСОБА_4 засуджено за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, до остаточного покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 17 березня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення. Клопотання захисника ОСОБА_5 задоволено. Вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 08 травня 2024 року скасовано в частині засудження ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України, а кримінальне провадження в цій частині закрито на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку із тим, що втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Виключено з вироку посилання на призначення покарання ОСОБА_4 за сукупністю злочинів на підставі п. 1 ст. 70 КК України.
Постановлено вважати ОСОБА_4 засудженим за ч. 1 ст. 369 КК України до покарання, призначеного вироком суду першої інстанції у виді позбавлення волі строком на 3 роки. В іншій частині вирок залишено без змін.
Засуджений звернувся із касаційною скаргою, в якій не погоджуються із рішенням суду апеляційної інстанції щодо нього.
Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2025 року касаційну скаргу засудженого залишено без руху, оскільки скаргу подано із недотриманням вимог ст. 427 КПК України.
Також засудженому було роз'яснено, що у разі неусунення в установлений строк недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, така скарга повертається особі, яка її подала.
Копія ухвали була направлена засудженому ОСОБА_4 та отримана ним, згідно розписки, наданої ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)», 02 липня 2025 року.
Засудженим не усунуто в установлений строк недоліки касаційної скарги, залишеної без руху. Нової касаційної скарги, з урахуванням вимог ухвали від 24 червня 2025 року, на адресу Верховного Суду станом на 09 вересня 2025 року від нього не надходило.
Оскільки в установлений строк засуджений не усунув недоліки касаційної скарги, яку залишено без руху, то його скарга підлягає поверненню.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК України залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження, шляхом подання нової касаційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду щодо нього повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3