11 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 939/1264/23
провадження № 61-6206ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Пархоменка П. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гришина Тетяна Анатоліївна, на рішення Бородянського районного суду Київської області від 16 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 березня 2025 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Бородянська державна нотаріальна контора, про визнання частково недійсним договору дарування, визнання права власності в порядку спадкування за законом на частину житлового будинку,
постановив ухвалу про наступне:
1. 14 травня 2024 року представник ОСОБА_1 (далі - позивачка) - адвокат Гришина Т. А., подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бородянського районного суду Київської області від 16 грудня
2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 березня
2025 року (повний текст складено 15 квітня 2025 року)у цивільній справі № 939/1264/23.
2. Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк для усунення наявних у ній недоліків шляхом надання до Верховного Суду обґрунтування розміру сплаченого судового збору, виходячи із ціни позову, та з урахуванням роз'яснень, викладених в цій ухвалі, а у разі, якщо розмір сплаченого судового збору не відповідає вказаним вимогам закону, - доплатити судовий збір, а також надати суду докази вартості житлового будинку АДРЕСА_1 (зокрема, позовну заяву з визначеною ціною позову станом на день її подання, експертний висновок, дані загальнодоступних джерел стосовно ринкової вартості майна, тощо).
3. На виконання вимог вищевказаної ухвали, на адресу Верховного Суду надійшла заява представника позивачки про усунення недоліків касаційної скарги.
4. Разом з тим, у касаційній скарзі представник позивачки зазначає, що подає касаційну скаргу на підставі пунктів 3, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
5. У випадку посилання на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК, як на підставу касаційного оскарження, позивачці необхідно зазначити: 1) норму матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання відповідача є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку позивачки відповідна норма повинна застосовуватися.
6. Проте, мотиви зазначеного пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України зводяться виключно до викладення обставин справи на підставі оцінки доказів та цитування норм законодавства, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, визначеної частиною другою статті 389 ЦПК України.
7. Враховуючи викладене, позивачка повинна направити до Верховного Суду уточнену редакцію касаційної скарги, у якій навести належне обґрунтування зазначених нею підстав касаційного оскарження судових рішень.
8. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК), в окремих випадках не підтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК).
9. Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
10. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 127 ЦПК).
11. Верховний Суд вважає, що встановлений процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги слід продовжити на десять днів із дня вручення позивачу копії цієї ухвали.
12. Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання Верховному Суду уточненої редакції касаційної скарги з належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень.
У разі подання документів через підсистему «Електронний Суд» позивач має надати докази її надсилання іншим учасникам справи, як цього вимагають частини сьома-дев'ята статті 43 ЦПК, до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний Суд» або листом з описом вкладення.
У разі ж подання таких документів засобами поштового зв'язку, її копії мають бути надані суду відповідно до кількості учасників справи.
13. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК).
14. Питання про відкриття касаційного провадження або про відмову у відкритті касаційного провадження буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору у повному розмірі.
Керуючись статтями 120, 127, 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК, Суд
1. Продовжити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків її касаційної скарги на рішення Бородянського районного суду Київської області від 16 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду
від 26 березня 2025 року у справі № 939/1264/23.
2. Запропонувати ОСОБА_1 в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 ЦПК шляхом усунення вищевказаних недоліків.
3. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя П. І. Пархоменко